Кабмін прийняв ряд заходів для полегшення ведення бізнесу

Кабінет міністрів України прийняв пакет постанов, необхідних для дерегуляції та підтримки ведення українського бізнесу. Таке рішення прийнято на засіданні уряду в середу, 24 травня.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) Максим Нефьодов, презентуючи нововведення, зазначив, що більшість нових кроків – це речі, спрямовані на "розумну" регуляцію.

"Ми ліквідували багато сотень нормативних актів за минулі два дерегуляційних Кабміна, але це не означає, що замість них буде повний хаос і "гуляйполе". Замість них ми пропонуємо для бізнесу і споживачів чіткі і зрозумілі правила гри", – сказав він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Головним кроком Нефьодов назвав створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду .

"Зараз велика кількість перевіряючих органів має власні нормативні документи, за якими приходять, перевіряють, виносять приписи, штрафи. Результат цього невідомий ні бізнесу, ні міністерствам, як регуляторам", – зазначив перший заступник голови МЕРТ.

Він додав, що вже скасовано велику кількість проміжних і надуманих перевірок .

"Наступний крок, ми робимо так, щоб база даних перевірок була відкрита, щоб кожен громадянин, журналіст, політик міг побачити, кого перевіряють, щоб не було підозр і сумнівів", – сказав Нефьодов.

У парі з цим, як повідомив заступник голови МЕРТ, йде і врегулювання самих заходів держнагляду , тобто вони повинні проводитися відповідно до методики.

"Ми розраховуємо, що за рахунок об'єднання перевірок і більшої прогнозованості, їхня кількість знизиться на 15-30% і практика об'єднання перевірок в одну позитивно себе зарекомендувала і буде переведена з пілотної на постійну основу", – повідомив Нефьодов.

Крім того, для всіх контролюючих органів пропонується методика розробки критеріїв ризику для планування перевірок .

"Ми впевнені, що контролюючі органи повинні приходити не тоді, коли у них є внутрішнє переконання про порушення, а на підставі чітких, зрозумілих критеріїв ризику. Кожен орган повинен затвердити ці критерії на протязі року. Ми зі свого боку пропонуємо загальну методику, яка дозволить зрозуміти, які бізнеси відносяться до високоризикових та інших", – констатував перший заступник голови МЕРТ.

Не менш важливим він зазначив, що після прийняття зазначених новацій, вони повинні бути виконані, тому один з документів в пакеті стосується контролю над виконанням органами нагляду вимог законодавства .

"Мета контролюючих органів не набити бюджет, а домогтися того, щоб не було порушень", – підкреслив Нефьодов.

Він також зазначив бажання МЕРТ ввести механізми, схожі з роботою бізнес-омбудсмена , щоб в перевірках могли брати участь представники Держрегуляторної служби, МЕРТ, громадських об'єднань.

"За заявою структури, яка перевіряється, можна було б залучити фахівців з ДРС, або залучити громадськість до консультацій і роз'яснень. Публічність тут найкращий механізм", – зазначив Нефьодов.

Крім іншого він повідомив про наміри вводити електронне ліцензування господарської діяльності. Мета цього – єдині вимоги до поданих документів , єдина процедура з видачі ліцензій в електронному вигляді, інструмент взаємодії між державними реєстрами, для того, щоб процес ліцензування був максимально комфортним для заявника.

Крім цього, як повідомив Нефьодов, МЕРТ розроблена стратегія розвитку малого і середнього бізнесу, враховані більше половини з 63 зауважень, які офіційно були представлені, і зараз пропонується програма з двох блоків.

"Перший блок – мінімізація обмежень для бізнесу, другий блок – стимулювання розвитку. За цим блокам буде розроблений конкретний план дій з термінами та відповідальними", – додав перший заступник голови МЕРТ.

Він висловив надію, що до 2020 року Україна зможе досягти тих цілей, які поставлені – збільшення частки малого та середнього бізнесу в валовій додатковій вартості , обсягах експорту та, як наслідок, збільшення частки ринків.

Як повідомляло агентство, Кабінет міністрів України прийняв рішення про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби.