Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Податкова звітність: як не помилитися з новими правилами

23 березня 2017, 08:28

Податківці розповіли, як враховувати нові коригування в частині трансфертного ціноутворення

Критерії та терміни звітності під контролем ТЦУ змінилися. Фото: архів

Критерії та терміни звітності під контролем ТЦУ змінилися. Фото: архів

Наприкінці минулого року законом №1797 були підкориговані норми Податкового кодексу в частині трансфертного ціноутворення (ТЦУ), спрямованого на боротьбу з мінімізацією податків при експортно-імпортних операціях. Зміни діють з початку 2017 року, пише UBR.

Зміни стосуються тільки податку на прибуток підприємств – єдиного податку, з яким тепер пов'язаний контроль трансфертного ціноутворення. Раніше під контроль ТЦУ підпадав і ПДВ.

Під ТЦУ розуміють систему визначення ринкової ціни товарів, робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими.

Критерії звітності

Своєю заслугою податківці називають збільшення вартісних критеріїв, за якими операції відносять до контрольованих. Їх два:

  • загальний річний дохід платника, розрахований за правилами бухобліку (збільшений з 50 млн грн до 150 млн грн);
  • загальна річна сума операцій з одним контрагентом-нерезидентом (збільшена з 5 млн грн до 10 млн грн).

"На практиці це звільняє 2017 року частину операцій і платників від додаткового контролю з боку ДФС, оскільки допорогові суми не мають істотного значення на надходження і ризики ухилення від оподаткування", – зазначив начальник управління методології податку на прибуток підприємств департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС України Олексій Задорожний.

Проте за 2016 рік Звіт про контрольовані операції все одно потрібно буде представляти за старими критеріями, тобто в тому випадку, якщо річний дохід перевищив 50 млн грн (без ПДВ), а річний обсяг операцій з одним контрагентом – 5 млн грн (без ПДВ).

"Часто виникали запитання щодо визначення річного доходу за правилами бухобліку. Треба взяти окремі рядки звіту про фінрезультати за рік. Не варто окремо показувати курсові різниці тощо. Досить підсумувати результати чотирьох рядків звіту", – говорять в ДФС.

Крім того, 2017 року істотно змістили терміни подачі звітності: з 1 травня на 1 жовтня. Причому ці норми поширюються на звіти за 2016 рік. Отже, у підприємств буде більше часу, щоб підготувати документи. Особливо тим, чиї штаб-квартири розташовані за кордоном, і вони не встигали до 1 травня отримати потрібну інформацію від своїх материнських компаній.

Реклама

Однак у зв'язку з цим загострилася інша проблема – невідповідність термінів подання звітності з ТЦУ та податку на прибуток (крайній термін 1 березня 2017 року для декларації за 2016-й). Адже цифри в обох звітах повинні відповідати один одному.

"Для вирішення цієї проблеми платникам надано право подати уточнену декларацію з податку на прибуток у разі самостійної коригування своїх фінпоказників в звіті з ТЦУ. При цьому штраф в розмірі 3% від суми самостійно нарахованих зобов'язань платити не треба", – пояснив Олексій Задорожний.

Ось тільки уточнення з податку на прибуток без сплати штрафу можна подати лише до 1 травня, оскільки через поспіх при внесенні змін цей недолік, так і не був виправлений в НК. При наступній правці ст. 39 кодексу податківці обіцяють встановити єдину дату – 1 жовтня.

Різниця в термінах подачі звітності пов'язана з ще одним нюансом – наданням додаткової документації за запитом податківців. Поки ПК зазначає, що з таким запитом ДФС може звернутися не раніше ніж 1 травня (старий термін здачі звітів). Але самі звіти з ТЦУ тепер компанії можуть здавати до 1 жовтня.

"Тут немає нічого страшного, оскільки інша норма ст. 39 говорить, що запросити документи інспектор може тільки на підставі звіту з ТЦУ. Отже, до моменту його подачі ніхто документи не запитуватиме", – розповів Олексій Задорожний.

В тренді
Зростання долара, затримання Гладковського, бюджет-2020: підсумки тижня

Різні переліки

Під контроль ТЦУ потрапляють операції з нерезидентами з країн, список яких становить Кабмін. У Податковому кодексі змінили критерії визначення таких країн. Зокрема, крім низькоподаткових юрисдикцій, туди ризикують потрапити держави, які погано співпрацюють з українськими податківцями з обміну інформацією тощо. Це може стати додатковою причиною для зміни переліку країн посеред звітного року.

"Раніше ми рекомендували платникам враховувати угоди з тими чи іншими країнами, поки вони перебували в списку, а не протягом усього звітного року. Тепер облік змінюватиметься не з моменту внесення (виключення) країни до списку КМУ, а з початку наступного року", – кажуть в ДФС.

Додатково в Україні повинен з'явитися перелік організаційно-правових форм підприємств, які найчастіше застосовуються для побудови схем з мінімізації оподаткування. Наприклад, так звані партнерства llc або llp. Про проблеми створення такого списку ми вже писали.

Реклама

Фактично цей новий критерій почне працювати тільки після складання Кабміном переліку таких організаційних форм.

"На практиці підприємству доведеться доводити податківцям, що його контрагент за кордоном з такою формою організації насправді платить податок на прибуток, а тому операція не підпадає під контрольовану", – сказав Олексій Задорожний.

Але навіть якщо перелік підприємств почне працювати, наприклад, з квітня, операції з ними треба буде враховувати з 1 січня по 31 грудня 2017 року.

Також у платників були проблеми з визначенням ринкової ціни біржових товарів. Список бірж також визначається Кабміном (постанова №616 від 8 вересня 2016 року).

"Суб'єкти кажуть, що на біржах не завжди відбивається торгівля живими товарами і це не дає можливості їх використовувати і провести коригування розрахунків", – розповів В'ячеслав Кругляк.

Проблема в тому, що при наявності товару на біржі треба використовувати так званий перший метод розрахунку (порівнювати ціну). Якщо це неможливо, то розраховувати показник рентабельності (2-й метод).

"Ми вважаємо, що перший метод можна використовувати на загальних підставах, якщо товар знаходиться в переліку, але при цьому не можна застосувати дані біржі. Тоді ціну можна обґрунтувати, використовуючи будь-які інші відкриті джерела інформації", – говорить заступник начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення департаменту аудиту ДФС В'ячеслав Кругляк.

Ще одна проблема існує з урахуванням форвардних і ф'ючерсних контрактів, де ціна фіксується значно раніше, ніж йде оплата. І біржові котирування можуть сильно від неї відрізнятися. Тому з 2017 року норми ПК дозволяють порівнювати ціни при операціях на підставі форвардних контрактів з цінами на зіставні форварди і ф'ючерси, найближчі до дати укладення контракту, а не на дату фактичного постачання товару. Тобто, порівнювати порівнювані речі.

Але щоб уникнути маніпуляцій з датами і укладення угод "заднім числом", введений свого роду запобіжник – про факт укладення контракту платник повинен повідомити ДФС протягом 10 днів. "Форма такого повідомлення вже підготовлена і незабаром буде затверджена урядом", – запевнив Задорожний.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...