НБУ послабив "валютні лещата" для бізнесу

З сьогоднішнього дня, 3 листопада, Національний банк України (НБУ) скасував два обмеження по валютних розрахунках для імпортерів, що діяли з 23 вересня. По-перше, НБУ зняв заборону на розрахунки в інвалюті за імпортними операціями без ввезення товарів або послуг в Україні. По-друге, скасував мораторій на платежі за імпортними договорами, за якими продукція була ввезена в Україну більше 180 днів тому. Скасувати ці обмеження Нацбанк обіцяв бізнесу ще в другій половині жовтня за умови погодження з Міжнародним валютним фондом, пише "Капитал".

Бізнес і банки давно очікували зняття обох обмежень. "Скасування на здійснення платежів за імпортними операціями без ввезення товару на територію України поставило під питання можливість передоплати за довгостроковими контрактами, ускладнило проведення розрахунків, які випереджають імпортні або експортні контракти", – заявив минулого тижня заступник глави Федерації роботодавців України (ФРУ) Дмитро Олійник.

Крім того, під заборону для розрахунків за імпортними операціями без ввезення товарів до країни в потрапив і імпорт послуг. У листі від 23 вересня НБУ роз'яснив, на які види послуг обмеження не поширюється. Зокрема, до таких регулятор відніс туристичні, транспортні та комунікаційні послуги. Але, як зазначили в Незалежній асоціації банків України, "до переліку, передбаченого роз'ясненням, не були включені деякі послуги, заборона на розрахунок за якими призводить до суттєвих проблем". Наприклад, обмеження позбавляло резидентів можливості оплатити такі послуги, як аудит, консалтинг, а також послуги іноземних бірж, інвестиційних радників та інші. "Вперше ми зіткнулися з тим, що не можемо розрахуватися з нашими власниками за звичайні послуги, які отримуємо від головної корпорації, зокрема, налагодження та запуск обладнання", – нарікає генеральний директор одного з виробників підшипників в країні "СКФ Україна" Володимир Цибульський.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В свою чергу, табу на здійснення платежів в інвалюті за товар, поставлений в Україну більше 180 днів тому, унеможливило оплату за імпортними акредитивами, за якими продукція була ввезена в країну до встановлення цієї норми. Зокрема, на це обмеження скаржилися аграрії. "Йдеться про заборону здійснення остаточних розрахунків, наприклад, при поставці іноземними компаніями насіння та засобів захисту рослин українським дистриб'юторам і фермерським господарствам на початку посівної кампанії", – прокоментував заборону генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Володимир Лапа. За його словами, застосування цієї норми унеможливлювало розрахунок за валютними кредитними договорами, який здійснюється після збирання врожаю. УКАБ навіть звернувся до глави представництва МВФ в Україні Жерома Ваше з проханням ініціювати зміни в цьому регулюванні.

Зняття бар'єрів для імпортерів може викликати побоювання, що вже на поточному тижні гривня різко девальвує. Але експерти запевняють: такі побоювання безпідставні. Щоб нацвалюта впала нижче відведеної їй позначки в 12,95 грн/дол під впливом відкладеного попиту імпортерів, вони повинні мати можливість задовольнити цей попит на міжбанку. Як зазначає скарбник одного з банків, тут питання не ціни, а наявності подібних сум на ринку. "Можливо, незначний тиск на гривню і буде, але навряд чи істотний. Як зараз не всі імпортери можуть вчасно купити валюту, так і не всі з них зможуть придбати її навіть при знятті обмеження", – погоджується начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.

Регулятор вирішив компенсувати пом'якшення одних заходів посилюванням інших. "НБУ знизив поріг документального підтвердження відповідності контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору резидентів з нерезидентами з € 100 тис. до € 50 тис.", – повідомили в Нацбанку. Як пояснює партнер юридичної фірми "Екво" Юлія Кірпа, це спрямовано проти відтоку капіталу через офшорні схеми. Оскільки факт надання послуг на відміну від поставки товарів перевірити не можна, компанії можуть перераховувати роялті своєї офшорної структури, а також оплату за юридичні послуги, консалтинг та інші. Це дозволить підприємствам скоротити оподатковуваний прибуток в Україні і перевести її в низькоподаткову юрисдикцію.

Аналогічну мету – боротися не з легальними імпортерами, а з виведенням коштів за фіктивними угодам – переслідує і друге нововведення Нацбанку. Регулятор зобов'язав фінустанови вести посилений контроль за операціями клієнтів з купівлі іноземної валюти, здійснюваними на підставі договорів, які вперше подаються в банк.