Ненадійний "локомотив" економіки: сільське господарство в Україні переживає не найкращі часи

30 березня, виступаючи на засіданні Національної ради реформ, президент Петро Порошенко сказав, що зараз локомотивом  експортної виручки в Україну стала аграрна галузь, оскільки металургія багато втратила через війну на Донбасі.

ЕКСПОРТ . Українські аграрії в 2014 р істотно наростили поставки своєї продукції на ринок ЄС, відправивши туди третину від загального експорту сільгосппродукції за минулий рік на суму близько $ 5 млрд. Але в березні цього року вони вже вичерпали річні квоти безмитного експорту в Євросоюз кукурудзи, меду, концентратів соків, достроково була обрана і квартальна квота по м'ясу птиці.

Зростанню обсягу експорту в ЄС перешкоджає почасти те, що 12 вересня минулого року на 15 місяців було відстрочено тимчасове застосування торговельної частини Угоди про Асоціацію. Були припинені і переговори про збільшення квот на безмитне ввезення української продукції в ЄС. Це було зроблено під натиском Росії, яка у відповідь зобов'язалася не вводити митні обмеження для українських товарів в рамках поки ще чинної між РФ і Україною зони вільної торгівлі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На 21 квітня в Києві заплановано проведення чергового засідання "Діалог Україна-ЄС" з аграрних питань. "Ми будемо обговорювати використання Україною автономних торгових преференцій, наданих ЄС, і можливості початку переговорного процесу щодо перегляду в рамках створення зони вільної торгівлі з ЄС", – сказала заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька. За її словами, це дуже серйозне питання, яке вимагає прагматичного підходу: детальної обробки, аналізу, чіткого розуміння можливостей українських виробників і прогнозу виробництва.

До того ж через введення російських санкцій самі європейці зіткнулися з перевиробництвом в окремих аграрних секторах. Тому попит на українську агропродукцію в Європі падає.

Вітчизняні виробники повинні розширювати географію збуту, але зробити це непросто, особливо в умовах світового надвиробництва і посилення конкуренції (наприклад, самі країни ЄС прагнуть наростити експорт, користуючись тим, що євро подешевшав у парі з доларом).

Мінекономрозвитку прогнозує обсяг експорту зерна в 2014/2015 маркетинговому році (для зернових він починається 1 липня) на рівні 35,7 млн т, що на 2,2 млн т нижче прогнозу, опублікованого місяцем раніше. Обсяг виробництва зерна в країні може скласти 63,9 млн т, перехідні залишки оцінюються в 8,3 млн т. Таким чином, пропозиція зернових становитиме 72,2 млн т. Потреба внутрішнього ринку прогнозується на рівні 27,2 млн т, залишки на кінець маркетингового року прогнозуються на рівні 9,6 млн т.

У поточному сезоні Україна значно збільшила експорт пшениці в Єгипет (це один з найбільших споживачів українського зерна). Так, за перші 8 місяців 2014/2015 маркетингового року обсяг поставок туди склав 2,2 млн т, тоді як за аналогічний період попереднього сезону – 1,9 млн т, а за весь сезон-2013/2014 цей показник склав 2,5 млн т.

При цьому галузеві експерти зазначають, що навіть при таких обсягах експорту позначаються труднощі з логістикою зерна. З урахуванням того, що більше 98% експорту проходить через морські порти, досить гостро стоїть питання їх розвитку. Крім того, зерно в необхідній кількості повинне бути своєчасно відвантажене на лінійному елеваторі і доставлене в порт яким-небудь видом транспорту.

Динаміка українського експорту,%

Джерело: Держстат

ВИРОБНИЦТВО. Обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в 2015 р в порівнянні з минулим роком, знизилися. Вони збільшилися лише у фактичних цінах, але це пов'язано виключно з девальвацією гривні.

Темпи зростання сільськогосподарського виробництва,%

Джерело: Держстат

В результаті окупації Криму і частини Донбасу значно скоротилася площа посівних земель. Про ці втрати можна судити, якщо зіставити дані Держстату (хоча площа посівів може змінюватися і з інших причин). Але скорочення площ під деякими культурам було компенсоване зростанням їх врожайності.

Посівні площі основних сільгоспкультур, тис. га

Джерело: Держстат

Виробництво основних сільгоспкультур, тис. т

Джерело: Держстат

Поголів'я тварин і птиці,% від аналогічного показника минулого року

Джерело: Держстат

Рівень нинішніх світових цін не обіцяє українським аграріям нічого особливо доброго. За даними Чиказької біржі, ціни на кукурудзу за умови поставки її в травні впали на 23% в річному обчисленні, ціни на пшеницю знизилися на 27%, на овес – на 10%. Ціни на соняшникову олію знизилися на 10-12%.

Головна причина падіння цін – перевиробництво. За даними Мінсільгоспу США, в минулому році в світі вироблено 2,54 млрд т зернових, а світове споживання в поточному році може досягти 2,48 млрд т. За даними асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", пальмового масла в світі вироблено на 5, 1%, ріпакового – на 2%, соєвого – на 5,5% більше, ніж рік тому. І ціни будуть продовжувати знижуватися, оскільки багатьох країнах світу очікуються рекордні врожаї і високі перехідні залишки.

Девальвація гривні частково компенсує аграріям зниження експортних цін, а поточний рівень цін дозволяє забезпечити посівну, але виробникам все одно доводиться ретельніше ставитися до вибору культур, посівного обороту і технології обробітку. Але падіння цін на зернові та олійні грає на руку виробникам, які використовують їх в якості сировини та кормів.

З початком весняної посівної кампанії різко зросли ціни на мінеральні добрива. Антимонопольний комітет України заявив, що має намір проаналізувати ситуацію і вже направив запити п'яти виробникам міндобрив. У разі виявлення завищення цін, комітет прийме відповідні заходи, але навіть якщо це трапиться, то дуже нескоро.

За розрахунками асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ), мінімальна вартість весняних польових робіт цього року буде близько 87 млрд грн, а нестача коштів становить до 32 млрд грн.

Банківські кредити стали менш доступними через підвищення вимог до позичальників і збільшення ставок, а альтернативні джерела фінансування ще не працюють в достатній мірі. Якщо в січні 2014 українським аграріям видали $ 593 млн кредитів, то в січні цього року кредитів видано на 65% менше. При цьому зростання кредитних ставок для агробізнесу становить 3-5 процентних пунктів.

Вважається, що програма підтримки агровиробників, закладена в держбюджеті, дозволить фермерам брати безвідсоткові п'ятирічні кредити, у тому числі на купівлю сільськогосподарської техніки. Міністр агрополітики Олексій Павленко каже про це так: "Закон про держбюджет на 2015 передбачає фінансування декількох програм. Зокрема, щодо закупівлі техніки через НАК "Украгролізинг" – на 54 млн грн, надання кредитів фермерським господарствам – 25,6 млн грн і фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі – 300 млн грн, яка передбачає компенсацію відсотків за кредитами".

Посилився податковий тиск на аграріїв. Наприклад, в результаті скасування фіксованого сільгоспподатку та приєднання аграріїв до спрощеної системи оподаткування (що зробило їх платниками єдиного податку), ставка податку збільшилася в три рази. Більш того, істотно зросла нормативна оцінка землі, від якої обчислюються податки. В результаті, за підрахунками деяких експертів, якщо в 2013-2014 рр. середній розмір податку з 1 га становив 5-6 грн, то сьогодні – близько 115 грн., а зернотрейдери втратили право на відшкодування ПДВ.

Агрокомплекс потребує реформування у парафії інвестицій. Гальмуються ці процеси багато в чому через відсутність в країні ринку земель сільськогосподарського призначення. У грудні 2012 р набув чинності закон, який подовжує мораторій на купівлю-продаж таких земель до 1 січня 2016 У 2013 р. Державне земельне агентство ініціювало процес інвентаризації сільгоспземель, однак цей процес так і не завершений через відсутність необхідного фінансування. Оскільки питання ринку землі в нашій країні є політичним, то президент Петро Порошенко нещодавно заявив, що вирішив ініціювати політичну дискусію з питання введення ринку землі в Україні. Про терміни і форми такої дискусії поки нічого не відомо.

Що стосується виробництва окремих видів продукції, то асоціація виробників цукру "Укрцукор" прогнозує скорочення в 2015 р посівів цукрового буряка на 25-30% порівняно з минулим роком. Це пов'язано зі скороченням споживання цукру в країні, зниженням платоспроможності населення, значними перехідними запасами і зростанням собівартості посівної та виробництва цукру. У 2014/2015 маркетинговому році Україна виробила близько 2,1 млн т бурякового цукру, що на 75% більше, ніж у попередньому сезоні.

За прогнозами УКАБ, посівні площі під олійними культурами цього року можуть вирости на 3%, проте фінансова недоступність виробничих ресурсів може знизити врожайність до 1,9 т/га проти 2,1 т/га в минулому сезоні. Аграрії проявляють зараз великий інтерес до олійних культур за їх прибутковість в минулому році. Наприклад, доларова рентабельність соняшнику оцінюється в 14,5%, а сої – 20,6%. Проте слід враховувати, що очікується зростання посівних площ під соєвими бобами в США, що за сприятливих погодних умов може призвести до зростання валового збору і падіння світових цін на олійні.

За даними Мінагрополітики, в 2015-2016 рр. в Україні планується ввести в експлуатацію близько 190 нових і реконструйованих тваринницьких об'єктів. Загальна вартість зазначених проектів в цінах 2014 – 13 млрд грн. Основними одержувачами держпідтримки в сфері тваринництва в 2015 р повинні стати дрібні і середні аграрні підприємства.