Україні загрожують суди з кредиторами ПриватБанку – ЗМІ

Власники єврооблігацій ПриватБанку не згодні зі списанням боргу перед ними, і вже почали формувати комітет кредиторів. Визначення єдиної позиції спростить їх спілкування з владою України і, в разі невдачі, полегшить подачу позову. Відповідачами можуть стати всі: як держава, так і колишні власники і топ-менеджмент банку, які приховали інформацію про стан ПриватБанку, пише FinClub.

Так, у вівторок, в рамках процедури bail-in в капітал банку були конвертовані зобов'язання "Привату" перед пов'язаними особами і низкою незабезпечених кредиторів, зокрема, два випуски єврооблігацій з погашенням в січні і лютому 2018 року на суму 335 млн доларів, а також субборг на 220 млн, доларів, який залучався до лютого 2021 року.

Обіцянку провести bail-in міністр фінансів Олександр Данилюк і голова НБУ Валерія Гонтарева дали ще в понеділок. Тоді чиновники оцінили весь обсяг конвертованих зобов'язань в 32 млрд грн. Додемісію оголосили на 35,9 млрд грн, але фактичне збільшення становило 29,4 млрд грн.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За інформацією видання, вже почався процес створення комітету кредиторів, які незадоволені конвертацією єврооблігацій в капітал ПриватБанку і подальшим його обнуленням. "У тому, що конвертовані зобов'язання були обнулені, можна не сумніватися. ФГВФО вчора заявив, що після додаткової емісії акцій капітал все одно виявився негативним і був проданий Мінфіну "в повному обсязі за 1 грн", – зазначає видання.

Загроза проведення процедури bail-in була анонсована ще в Меморандумі про співпрацю України з МВФ. Її могли застосувати при "надзвичайних ситуаціях для роботи з системними банками" під контролем МВФ і Світового банку. Щоправда, в документі тоді йшлося лише про те, що в капітал банку буде конвертовано тільки зобов'язання пов'язаних осіб. "Вони розглядаються НБУ як пов'язані і підлягатимуть bail-in", – сказав міністр фінансів про євробонди в понеділок. Власники єврооблігацій на цю загрозу відреагували миттєво: котирування паперів впали з 70-72% до 23-25% від номіналу, а в середу – до 15%.

Власники єврооблігацій, яких торкнулося "списання", захочуть оскаржити свої втрати в судах.

"Такий механізм певною мірою суперечить принципам UNIDROIT (принципи міжнародних комерційних договорів, – Ред.) в частині сумлінності, рівності сторін договірних відносин і справедливості, а також ряду інших міжнародних угод, що регламентують корпоративні взаємини, учасником яких є Україна. Зокрема, ці дії суперечать директиві ЄС про реструктуризацію і банкрутство банків, а також директивам і регламентам ради з фінансової стабільності Світового банку", – говорить керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Головний аргумент, який можуть використовувати кредитори, – неотримання їх згоди на проведення операції. "Процедура bail-in вимагає обов'язкового схвалення бондхолдерів, без їх дозволу така процедура може бути визнана нікчемною", – вважає Мороз.

Кредитори можуть використовувати аргумент, що реструктуризація  єврооблігацій ПриватБанку восени 2015 року відбувалась під тиском НБУ. "У зверненні до інвесторів банк посилався на постанову НБУ №329 від 21 травня 2015 року, яке зобов'язало ПриватБанк реструктуризувати зовнішню заборгованість", – говорить керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій.

Мороз вважає, що власники єврооблігацій мають можливість звернутися за захистом своїх прав: "Вважаю, що питання буде врегульовано в позасудовому порядку. Якщо ж суперечка дійде до суду, у власників єврооблігацій вельми хороші шанси на позитивне рішення".

Однак у влади теж є козир в рукаві. Незважаючи на те, що публічна обіцянка провести bail-in боргу за єврооблігаціями анонсувалася як спосіб вирішити частину проблем ПриватБанку за рахунок грошей "пов'язаних осіб", в українському законодавстві передбачена можливість провести bail-in будь-яких необтяжених зобов'язань банку, навіть якщо йдеться не про інсайдерів.

Спираючись на цю норму, Україна вибудовуватиме лінію захисту від позивачів, вважають експерти. "Конвертувати бонди можна. Наше держава повинна цікавитися, за яким правом вони випускалися. Фонд цікавить лише те, які пасиви, які не є депозитами, є на балансі банку. Закон дає право Фонду розпоряджатися цими коштами", – зазначає Паращій.

Нагадаємо, Міністерство фінансів за 1 грн вчора купило 100% акцій ПриватБанку. Тимчасова адміністрація виконала свою місію і йде з банку. Також напередодні НКЦПФР затвердила збільшення статутного капіталу ПриватБанку на 29,4 млрд грн – до 50,7 млрд грн.