Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Зеленський зустрівся з бізнесом: головні заяви

21 червня, 09:08

Євгенія Давиденко

Підприємці підказали президенту, в яких напрямках слід попрацювати владі

Реклама

Продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), дотримання євроінтеграційного вектора і впровадження заходів з дерегуляції – такі тези економічного розвитку країни озвучив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з бізнес-спільнотою в Києві 20 червня.

Загалом президент налаштований дуже оптимістично, він переконаний: вже через 3-4 роки Україна може увійти до ТОП-10 рейтингу Doing Business і поліпшити оцінки, отримані від міжнародних агентств.

"Ми працюємо для поліпшення кредитного рейтингу. Зараз ми маємо "В-" (низький інвестиційний клас. – Ред.), такий же як Малі, Сальвадор... Це принизливо для європейської країни. Упевнений, за кілька років ми це змінимо", – сказав Зеленський.

Але є і над чим працювати, визнав президент. Для початку – розпрощатися з "нафталіновим" радянським минулим, зокрема застарілим Трудовим кодексом, житловими законами та забороною азартних ігор.

"Україні потрібно позбутися "нафталінового" пострадянського регулювання, яке вводилося для планової економіки – заборона для дорослої людини вільно розпоряджатися своїм майном – землею, валютними цінностями, або заборона вільно займатися діяльністю, що не завдає шкоди іншим, наприклад, грати в легальні азартні ігри, – всі ці заборони повинні бути скасовані. <...> Безнадійно застарілий кодекс законів про працю. Він був створений 1971 року, і фактично повинен був захистити працівника державного заводу від свавілля радянського чиновника. <...> Зараз 2019 рік і досі діє український закон, який регулює житлові відносини! Вибачте, це треш, і це повинно піти в історію", – заявив глава держави.

При цьому він підтримує ідею податкової амністії "на пільгових умовах".

"Ми розуміємо, що часто український бізнес виводить гроші з країни не від хорошого життя. А через корупційний тиск. Це нормальне бажання просто захистити свої активи", – вважає Зеленський.

Також команда президента пообіцяла боротися з корупцією. Серед конкретних заходів Зеленський озвучив реформування судової влади, а також "тотальну цифровізацію процесів".

"Роль держави зводитиметься до трьох речей, – підкреслив Зеленський. – Не заважати бізнесу працювати. Побудувати для бізнесу прекрасну інфраструктуру і створити умови, щоб робити бізнес в країні було зручно. По-третє – фокус на освіті, науці і технологіях".

При цьому президент звернувся до бізнесу з питання приватизації і закликав не боятися брати участь у процесі передачі непрофільних держпідприємств в руки "приватників".

"Україні як державі треба позбуватися непрофільних активів. Тому я підтримую масштабну приватизацію. Держава – це сервіс, а не ваш конкурент", – сказав Зеленський підприємцям.

Бізнес – про правила гри

Представниця бізнес-спільноти – виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко підкреслила: новій владі варто продовжити розпочаті реформи. При цьому від імені підприємців вона привітала скасування Зеленським штрафних санкцій в касовій дисципліні, закликала не оголошувати дефолт і продовжувати роботу з Міжнародним фінансовим фондом.

"Головна фундаментальна річ, важлива для будь-якого бізнесу – макроекономічна стабільність. Продовження роботи з МВФ – це одна з ключових речей, щоб ми розуміли, що дефолту не буде", – сказала Дерев'янко.

Крім того, важлива справедлива судова система і надійні правоохоронні органи, силові структури – без цього, за словами Дерев'янко, не вдасться забезпечити рівні правила гри для всіх підприємців.

"Ми за єдиний орган з розслідування фінансових злочинів, ми за тотальну демілітаризацію правоохоронних органів у відносинах з бізнесом", – додав президент Союзу українських підприємців (СУП) В'ячеслав Климов.

Крім того, ЄБА очікує дій щодо детінізації економіки – просування безготівкових розрахунків, наведення порядку на митниці. В СУП додають: робити це потрібно шляхом зменшення ставки ЄСВ.

"Потрібно знижувати навантаження на фонд оплати праці. Тому що багато хто отримує зарплату в конвертах. Щоб змінити ситуацію, потрібно не тільки контролювати, а й створити стимули, щоб всі хотіли платити податки з фонду оплати праці", – сказала Дерев'янко.

Читайте також: Це діагноз, але не вирок: Зеленський обіцяє "вилікувати" Україну від корупції

Не вирішеним, за словами підприємців, залишається і питання інфраструктури. Тому в ЄБА просять прийняти закон щодо водного та залізничного транспорту.

Податок на виведений капітал і IT-прориви

Ще 4 липня 2018 року в Верховній Раді був зареєстрований президентський законопроект №8557 про податок на виведений капітал. Документ так і не проходив розгляд у сесійній залі, хоча профільний комітет рекомендував його до розгляду. Бізнес просить владу прискоритися з прийняттям позитивного рішення щодо документа.

"Коли ми багато говоримо про іноземні інвестиції, ми забуваємо про власних інвесторів, про потенціал українських підприємців <...> Цей потенціал потрібно звільнити. І ми бачимо як один з інструментів – податок на виведений капітал", – пояснив Климов.

Говорячи про розвиток внутрішніх інвесторів, підприємці нагадали президенту, що IT-індустрія допомогла Україні вирватися у світові лідери з аутсорсу.

Читайте також: Як відкрити агентство аутсорсингу: бізнес-план

Ці досягнення потрібно зберегти і примножити, переконаний голова Асоціації IT України Тарас Кицмей. Зокрема, за його словами, потрібно підтримати новий законопроект "маски-шоу стоп", щоб запобігти тиску правоохоронних органів на IT-індустрію, а також осучаснити Кодекс законів про працю (КЗпП).

"Бізнесу, в тому числі IT, потрібна прогнозованість і регуляторна стабільність," – зазначив Кицмей.

Крім того, продовжив він, невирішеною залишається проблема "відтоку мізків", вирішити яку потрібно, реформувавши систему вищої освіти.

"Потрібна трансформація університетів зі старою соціалістичної планової економіки в ринкову – з орієнтацією на потреби клієнтів; надання фінансової автономії ВНЗ, впровадження сучасних методів управління університетами, західних способів – створення повноцінних наглядових рад", – перерахував Кицмей.

Також, за його словами, українські IT-компанії потребують промо-підтримки держави – просування продукції на міжнародні ринки.

До речі, і президент, і підприємці позитивно оцінили рішення НБУ про те, що українському бізнесу більше не потрібно в обов'язковому порядку продавати валютну виручку на міжбанку.

У регуляторі раніше заспокоїли: нововведення не позначиться на макрофінансовій стабільності, оскільки навіть в період, коли норма існувала, бізнес продавав понад 90% своїх валютних надходжень. Сайт "Сьогодні" розбирався, чи так це насправді і як скасування обмежень для бізнесу вплине на курс долара.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...