Алкоголь подорожчав, ягоди дешевшають: що змінилося за тиждень

Де заробити підлітку на канікулах? Чого нам очікувати від червневих цін? На що витрачає гроші українська сім'я? Читайте головні економічні новини тижня, що минає в спеціальному матеріалі в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Субсидії "живими" грошима: скільки пенсіонерів отримали виплати

Як інформує прес-служба Пенсійного фонду України, у травні Фонд забезпечив виплату житлових субсидій за квітень готівкою. Скільки пенсіонерів отримали виплати? За даними ПФ, 2,23 мільйонів пенсіонерів, а загальна сума виплат склала 1,82 млрд грн.

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що 3 червня Пенсійний фонд розпочав фінансування пенсій за червень і житлових субсидій за травень.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

При цьому в травні Кабінет міністрів затвердив порядок верифікації та моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій та інших соціальних виплат, які проводяться за рахунок державних коштів. Мета верифікації – сприяти розвитку справедливої ​​системи соціального забезпечення в Україні та оптимізувати бюджетні витрати.

Минулого тижня уряд зменшив на 13,56 млрд грн субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на субсидії. Причина – істотне скорочення кількості їх одержувачів. Число субсидіантів зменшилося з 6,9 млн домогосподарств в опалювальному періоді 2017-2018 років до 4,2 млн в опалювальному періоді 2018-2019 років.

В Україні подорожчає найдешевший алкоголь

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) запропонувало підвищити мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на алкогольні напої. Згідно з пояснювальною запискою до проекту постанови, мінімальні ціни зростуть від 7,3% до 10,7%, в залежності від виду алкогольного напою.

Таке рішення, пояснюють в Українській асоціації постачальників торговельних мереж, МЕРТ приймає щороку, мотивуючи інфляцією і боротьбою з контрафактом і з тіньовим ринком. Експерт назвав ризики такого рішення.

"Я можу з цим погодитися з деякими винятками. Наприклад, акциз на сухі вина фактично нульовий. Якщо ми говоримо про боротьбу з тіньовим ринком, а на сухе вино тіньового ринку немає, тоді питання – чому ж ми піднімаємо? І тому стає ясно, що це не боротьба з тіньовим ринком, а наповнення бюджету", – відзначає директор асоціації Олексій Дорошенко. 

Підвищення мінімальних цін може призвести або до зниження споживання алкоголю, або до збільшення тіньового ринку. Дорошенко впевнений: зараз ефектом від підвищення стане зростання тіньового ринку. Експерт уточнює, якщо є необхідність зробити цінову "поправку" на відсоток інфляції, то зростання цін повинно бути нижче 10%.

Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що за десять років ціна спиртного в Україні збільшилася на третину в доларовому еквіваленті. Але українці, незважаючи на подорожчання, продовжують залишатися серед лідерів у споживанні алкогольних напоїв.

На що витрачає доходи українська сім'я

Середня українська сім'я, як і раніше, витрачає на продукти половину своїх доходів, не дивлячись на їх зростання, підрахувала Держслужба статистики. Це означає, що інфляція майже не відстає від зростання цін на продукти. Але є регіони, в яких витрати на харчування набагато менше середньостатистичних. Крім того, в селах витрачають менше на м'ясо і спиртне.

Середні доходи в грошах на одне домогосподарство (2,11 людини) за підсумками 2018 р склали 7854 грн в місяць, це 88% доходів. Решта доходів припали на безготівкову форму – це пільги і субсидії на оплату компослуг і палива (4,7%), натуральну форму – це продукція, вирощена в особистому підсобному господарстві (4%), і на інші види надходжень (3,3%) – це різні пільги при оплаті путівок, проїзду, лікування тощо.

Витрати розподілилися так: в середньому одне господарство витрачало щомісячно на харчування вдома і в закладах громадського харчування 50% коштів, в тому числі продуктів для готування було куплено на 3649 грн. Тобто поза домом проїли лише 1 гривню з 15. Кожну четверту гривню (25,5%) витратили на м'ясо, м'ясопродукти та сало – всього 932 грн, з них на сало – всього 82 грн, це приблизно кіло, решта – м'ясо та ковбаса. Багато українці їдять хліба – 16,5% (599 грн) витрат. На ці гроші можна купити 20 кілограмових буханців українського і стільки ж нарізних батонів. На молоко, сир і яйця сім'я витрачала 13,6% бюджету (496 грн).

Це, наприклад, може бути 10 літрів молока, 40 яєць і 1,5 кг базарного сиру (він дешевше магазинного). Нарешті, на овочі та картоплю було витрачено 6,7% доходів (245 грн). У грудні 2018 р стільки коштували 10 кг картоплі, по 3 кг буряків і моркви, 4 кг капусти і 2 кг цибулі. Також 1,5% грошей пішло на алкоголь (120 грн) – це 0,5 л горілки і 2-3 пляшки пива, 2,3% (180 грн) – на сигарети. Ще 29% доходів сім'я витрачає на непродовольчі товари (одяг, взуття, паливо для автомобіля), 13% – на оплату комунальних послуг, 7% – на інші витрати і 1% – на утримання особистого підсобного господарства.

Очевидно, що не тільки величина доходів сім'ї, а й структура витрат в великих і невеликих містах, а також в селах різна. Доходи в облцентрах майже вполовину вище, ніж в селах – 9251 грн і 6576 грн відповідно, а в невеликих містах сім'я, за статистикою, має 7378 грн в місяць. Зате городяни витрачають більше на їжу: у великих містах – 4222 грн, в невеликих – 3421 грн, в селах 2682 грн.

Істотна економія у останніх виходить насамперед за рахунок підсобного господарства: як городу, так і вирощування живності. Цікаво, що витрати на сигарети близькі у всіх регіонах, а ось на покупку спиртного в селах і містечках йде майже вдвічі менше, ніж в облцентрах: за рахунок домашнього виробництва алкогольних напоїв.

Також максимальна і мінімальна частка витрат на харчування різниться в 1,5 рази, в залежності від структури регіону: в промислових областях вона істотно більше, ніж в аграрних. Найбільший відсоток витрат бюджету на продукти в Донецькій області – 55%, при тому, що за рівнем доходів область займає друге місце після Києва (в столиці на їжу йде 45% бюджету сім'ї). А найменше проїдають в небагатих аграрних Івано-Франківській та Чернігівській областях – відповідно 37,2% і 37,9% доходів.

Чого чекати від цін на продукти у червні

Овочі "борщового набору" у квітні 2019 року подорожчали на 24,7% в порівнянні з березнем – з 70 грн до 87,3 грн. Однак з початком літа та стартом збору врожаю, повинна початися протилежна тенденція. На думку експертів, у червні нас чекають дешеві "вітаміни" і дорога курятина.

"Борщовий набір" подешевшає на 30%, вже активно почала надходити на ринок продукція, вирощена на відкритому ґрунті. Традиційно влітку все різко дешевшає", – зазначив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За його словами, також очікується традиційне здешевлення ягід.

"Ми вже побачили полуницю зі східних областей України, з Херсонської області ... У самий пік сезону найдешевша ціна буде 55 – 60 грн за кг. До того ж уже є херсонська черешня і черешня із Запоріжжя. На початок цього року була черешня з Закарпаття по 135 грн за кг. Вже сьогодні у Києві можна знайти за 80 – 90 грн за кг, а буде і 60 – 70 грн", – упевнений Пендзин.

Як зазначила керівниця департаменту аналітики на оптовому ринку "Шувар" Тетяна Гетьман, оскільки ягода не зберігається довго, виробники намагаються її розпродати якомога швидше, тому і знижується ціна – навіть всупереч погодним умовам цієї весни.

"Черешня наповнена водою, тріскається. Але початок червня – це той період, коли дуже різко падають ціни на полуницю і на черешню. Це в будь-який рік, навіть неврожайний, оскільки цей період – пік збору врожаю ... Але середня ціна вище, ніж в минулому році, оскільки якісної ягоди мало і вона дорожче ніж роком раніше. А неякісна ягода продається в ту ж ціну, що і в минулому році", – сказала Гетьман.

Разом з тим, очікувати падіння цін на м'ясо не варто, попереджає експертка.

"У нас свинина і так дешева. Тому що, за великим рахунком, повністю обрізаний експорт свинини, в зв'язку з африканською чумою свиней. Тому все, що виробляємо, споживаємо", – пояснив Пендзин.

З тих же причин не змінюватиметься вартість сирого молока. Не впаде ціна і на курятину, доповнює Пендзин.

"Курятина безпосередньо залежить від європейського ринку, де навряд чи будуть зміни. Вона переважно йде на експорт і мало залишається в Україні. Якщо є проблеми в Європі по нашому експорту, то у нас курятина дешевшає. А якщо там немає проблем, у нас повністю європейська ціна, і навіть дорожче, ніж у Польщі, країнах Балтії. Така ж ситуація і з соняшниковою олією – вона дорожча, ніж в Іспанії", – зазначив Пендзин.

Де школярі можуть знайти підробіток на канікулах

Напередодні літніх канікул багато школярів замість відпочинку шукають собі підробіток – просяться у вантажники і рекламу. Свої резюме вони публікують на тематичних форумах. Дівчата, як правило, пропонують послуги з роздачі листівок, вигулу невеликих собак, поширенні рекламних постів у соціальних мережах, а хлопчики віком від 13 до 15 років пропонують навіть послуги з навантаження-вивантаження невеликих вантажів. Як виявилося, не дрімають і роботодавці – на профільних сайтах ми знайшли кілька оголошень, де на роздачу рекламних повітряних кульок і розмахування рекламними прапорами потрібні саме підлітки.

"Ставка зроблена на те, що діти зможуть залучити більше пожертвувань для нашого благодійного фонду. Ми готові платити дитині 30 гривень на годину", – розповіли по одному з оголошень.

Більшість авторів оголошень – дівчинки. Є оголошення і від дітей, які проживають на окупованих територіях. Не приховуючи, юні здобувачі пишуть, що в родині важко з грошима, тому шукають собі підробіток на літо. До речі, в минулому році таких оголошень були одиниці.

Юристи звертають увагу на те, що згідно із законом приймати на неважку роботу можна підлітків, яким виповнилося 14 років. При цьому робочий день повинен бути обмеженим, а дозвіл на роботу дитини повинні в обов'язковому порядку підписати її батьки або офіційні опікуни. 

"Питання дитячої праці в Україні комплексно досліджувалося двічі – перший раз у 1999 році, другий – у 2015-2016 рр. Можу сказати, що досить велика кількість молодих батьків абсолютно не проти того, щоб їхні діти підробляли. Крім того, 50-57 % батьків не знають, що їхні діти працюють. Це говорить про те, що багато батьків не цікавляться тим, що робить їх дитина – чи працює вона чи ж гуляє з друзями", – розповів доктор економічних наук з Інституту демографії і соцдосліджень імені М. П. Драгоманова В. Птухи НАН України Олександр Цимбал.

За його словами, дослідження показало, що сучасні батьки нерідко розглядають підробіток дитини і як частину виховного процесу, а батьки старшого віку не завжди позитивно ставляться до зайнятості свого чада, вважаючи, що дитинство має залишатися дитинством.