Бюджет влади: витрати на депутатів і міністрів збільшили в рази

Бюджет України на наступний рік офіційно став законом — позавчора його підписав президент Петро Порошенко. "Сегодня" продовжує аналізувати окремі статті головного кошторису країни. З допомогою експертів ми оцінили, скільки грошей і чому виділено на ті чи інші органи влади та деякі інші витрати (див. інфографіку).

ВЛАДА. Нагадаємо, новий держбюджету по доходах і видатках більший від чинного: заплановано зібрати в казну 721,4 млрд грн, або на 118 млрд грн більше, витратити — на 113 млрд більше. При цьому з "зайвих" витрат на збільшення витрат на фінансування Ради, Кабміну, Держуправління справами, Верховний і Конституційний суди, Генпрокуратури, СБУ і Центрвиборчком збільшено більш ніж на 5 млрд грн — це 4% від збільшення доходів на всю країну. При цьому, наприклад, Центрвиборчком профінансували лише на 7% більше, СБУ — на 10% більше. Зате витрати на Кабінет міністрів збільшилися на 130% у порівнянні з минулим роком, а на 48% зросли витрати на утримання Держуправління справами, на 20% — Верховної Ради. Не обділили і ГПУ — у них приріст понад 50%.

МІСТ І ПАЛАЦ. З інших важливих статей витрат виділимо дороги: Кабмін збільшив витрати на їх утримання на 15 млрд грн порівняно з 2016-м. Якщо врахувати, що кілометр дороги 1 категорії (4 смуги) коштує близько 6 млн грн, то цих грошей може вистачити на будівництво 2500 км нових доріг, або капремонт 5000 км. Всього в Україні 170 тис. км доріг. Це означає, що оновляться близько 2-3% трас, але це значно більше, ніж у нинішньому році.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Дали 250 млн грн на новий міст через Дніпро в Запоріжжі, але це мало, бо вартість об'єкту — близько 7 млрд грн, а раніше побудовано опор і під'їзних доріг приблизно на 1 млрд грн. До речі, закінчення будівництва мосту заплановано на 2025 рік.

Із збільшення культурних асигнувань зазначимо двократне зростання витрат на українське кіно — до 516 млрн грн, подальшу реконструкцію Маріїнського палацу — до 200 млн грн, на Інститут національної пам'яті — майже 27 млн грн. Також відновлено будівництво другої черги Музею голодомору — на це заклали 25 млн грн. З соціальних витрат радує підвищення на 18% виплат до дня Перемоги ветеранам та учасникам бойових дій.

На жаль, лише на рівень інфляції збільшені витрати на виготовлення безкоштовних протезів для інвалідів до 19,8 млн грн. Їх вистачить приблизно на 5-6 тис. косметичних протезів. На півмільярда урізані витрати на наше космічне агентство. І, на жаль, значно зросли витрати на виплату боргів і відсотків за держборгом, насамперед це відсотки за позикою МВФ. У 2017-му на це доведеться витратити більше 113 млрд грн або весь запланований приріст доходів казни. Торік на це пішло на 15 млрд грн менше.

"Зростання дала "комуналка" і борг"

Економісти кажуть, що в розподілі бюджету є як плюси, так і мінуси. За словами президента Украналітцентру Олександра Охріменка, очевидно, що влада себе знову не образила: "Велике зростання витрат на владу пояснюється, насамперед, підвищенням мінімальних і комунальних витрат.

Там же закладене і двократне зростання добових на відрядження за кордон до 80 євро і різні премії. Добре, що Кабмін взявся за дороги, а ось реконструкція Маріїнського, будівництво Музею Голодомору могли б і почекати, ці гроші знадобилися б, наприклад, інвалідам. Зростання соціалки скорочують і величезні витрати на виплату державного боргу — вони в 2017 році становитимуть 15% доходів і з кожним роком будуть наростати. Пік виплат припаде на 2019 рік, тому владі вже зараз треба думати над цим питанням".