Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Ціни, субсидії, витрати: що змінилося за тиждень

19 жовтня, 11:21

Експерт: бюджет не подужає підвищення соціальних виплат

/ Фото: Getty Images

Реклама

У кого відберуть субсидії? Як по-новому будуть виплачувати субсидії взимку? Скільки українці витрачають на їжу? Читайте ТОП-5 економічних новин тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".

Їжа і комуналка: як змінювалися витрати українців з 2010 року

Чтобы увеличить инфографику, нажмите на нее

Щоб збільшити інфографіку, натисніть на неї

Україна вже потрапляла в десятку країн, громадяни яких витрачають на продукти більше всіх. Згідно з підрахунками аналітиків з США, українці в 2016 році потратили на еду 38% своих доходов. 38% – досить високий показник. Наприклад, в Білорусі на продукти витрачають 36,2%, в Росії – 29,9%, в Угорщині – 18,3%, в Польщі – 16,5%, в Німеччині – взагалі 10,6%, а в США – 6,3%. Втім, вітчизняні підрахунки ще більш невтішні.

Сайт "Сьогодні" вирішив подивитися, чи змінилася структура витрат за останні дев'ять років – з 2010 року. Варто враховувати, що в 2010 році на одне домогосподарство припадала 3 481 грн загальних доходів, а зараз сукупних доходів в українців більше – 11 тис. грн.

Сукупні витрати одного домогосподарства в 2010-му становили 3 073 грн, на продукти харчування йшло 51,6% всіх витрат, на непродовольчі товари – 34,9%, до слова, в цю ж категорію входять всі наступні пункти, так, наприклад, оплата житла і комуналки, на яку припадало 9,2% всіх витрат, а також охорону здоров'я – 3,2%, транспорт – 3,7%, зв'язок – 2,7%, відпочинок і культура – 1,8%, освіта – 1, 3%, ресторани і готелі – 2,4%.

У 2019 тільки на їжу йде 4325 грн, що становить 43,8% сукупних витрат, на житло і комунальні послуги витрачається в середньому 2126 грн (21,6%), на все непродовольчі товари йде 2998 грн (30,4%), але не варто забувати, що в цю категорію входить безліч товарів і послуг. На охорону здоров'я українці витрачають усього 4,3% своїх доходів – 426 грн, на транспорт – 386 грн (3,9%), на зв'язок – 246 грн (2,5%), на відпочинок і культуру – 140 грн (1,4 %), на освіту – 121 грн (1,2%), на ресторани і готелі – 174 грн (1,8%).

Так, ми бачимо, що зараз українці витрачають на харчування хоч і багато, але відчутно менше, ніж в 2010 році, а от витрати на житло і оплату комунальних послуг зросли більш ніж вдвічі, і якщо раніше на них йшло тільки 9,2 % від усіх витрат, то зараз – 21,6%.

Бюджет України не подужає прожитковий мінімум вище 4000 гривень

Держбюджет України може не подужати підвищення соціальних виплат, розрахованих з урахуванням прожиткового мінімуму на рівні 4251 грн. Про це в коментарі сайту "Сьогодні" розповів президент Украналітцентра Олександр Охріменко.

"На це потрібні будуть додатково десятки мільярдів гривень, – підрахував експерт. – За офіційними даними Пенсійного фонду, середня пенсія в країні – 3009 грн, понад половини пенсіонерів, близько 6 млн осіб, отримують менше 2000 грн на місяць. Але ж є ще незаможні , люди з інвалідністю, матері-одиначки, безробітні і так далі, яким теж платять допомогу у відсотках від прожиткового мінімуму".

За словами Охріменка, щоб говорити про точні цифри, потрібно дочекатися другого читання законопроекту про держбюджет на 2020 рік. Але прогнози експерта песимістичні: зростання прожиткового мінімуму до реальної величини чекати навряд чи варто – на це немає грошей, адже держбюджет і так зверстаний з дефіцитом понад 90 млрд гривень.

Втім, Мінсоцполітики вже запропонувало відв'язати розмір 150 видів соціальних виплат від прожиткового мінімуму.

Детальніше читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" Реформа прожиткового мінімуму: чи виростуть пенсії до 4000 гривень.

Стало відомо, у кого відберуть субсидії

Гряде верифікація, і у багатьох одержувачів субсидій викликають побоювання наміри уряду перевіряти інформацію, надану в заявах і деклараціях, і визначати, чи законно були нараховані субсидії. Люди бояться, що якщо дані в деклараціях будуть визнані неправильними (адже помилки можуть бути допущені не навмисне), субсидії доведеться повернути.

Посилення перевірки правильності поданою інформацією передбачено законопроектом "Про верифікацію і моніторинг державних виплат", який в даний час розглядається в парламенті і прийнятий в першому читанні. Документ дійсно передбачає багатоступеневу звірку даних з різних реєстрів і баз даних з інформацією в деклараціях одержувачів субсидій.

Планується, що закон вступить в силу відразу після його прийняття і публікації. Прийняти законопроект остаточно Рада планує на пленарному тижні 15-18 жовтня.

Документ передбачає три види верифікації:

  • превентивну (під час подачі документів);
  • поточну (під час здійснення виплат);
  • ретроспективну (після закінчення виплат).

Причому превентивна верифікація почнеться не відразу, а лише коли буде запущена інформаційно-аналітична платформа. А ось поточна і ретроспективна верифікація запрацюють практично відразу – через три місяці після того, як закон набуде чинності, оскільки Кабміну ще доведеться прийняти підзаконні акти. Зокрема, розробити "Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат".

В Мінсоцполітики заспокоюють: верифікація проводиться вже давно, і поки нічого нового не буде відбуватися. Однак до заповнення декларації радять підходити відповідально. Зокрема, в Мінсоцполітики нагадують, що в декларацію слід включати не тільки офіційні доходи.

"Слід ретельно задекларувати види і суми доходів, інформація про яких відсутня в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та Державному реєстрі соціального страхування. Це може бути дохід від здачі майна в оренду, доходи від реалізації власної продукції, майно, недекларовані доходи, отримані у час роботи за договором цивільно-правового характеру, або стипендії, які отримують студенти – члени сім'ї одержувача субсидії, інші надходження (в тому числі – зарубіжні перекази). Як показує практика – саме ці доходи найчастіше якраз і "забувають" вказати в декларації неуважні одержувачі", – відзначають в Мінсоцполітики.

Також в міністерстві нагадують, що одержувачі субсидій зобов'язані в місячний термін поінформувати орган, який призначав субсидію, в разі якщо:

  • змінився склад сім'ї або склад зареєстрованих у житловому приміщенні;
  • змінився набір житлово-комунальних послуг;
  • в сім'ї з'явився транспортний засіб з датою випуску до 5 років;
  • було придбано майно, товари або оплачені послуги на суму понад 50 тис. грн.

Якщо така інформація надійде невчасно і її визнають підставою для припинення виплат – "зайві" суми також, можливо, доведеться повертати.

Детальніше про субсидії в опалювальний сезон 2019-2020 років читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні" Зимові субсидії: виплачуватимуть по-новому

В Україні знизилася ціна на газ для населення

У жовтні 2019 року ціна на газ для населення знижується на 4,9% в порівнянні з ціною на газ у вересні. Про це повідомила прес-служба "Нафтогазу України".

Так, ціна тисячі кубометрів газу без податків і додаткових нарахувань тепер становить 4272,76 грн. Таким чином, з квітня 2019 ціна газу для населення знизилася на 32%, підкреслюють в "Нафтогазі".

В компанії відзначають, що ціни на газ на європейському ринку вже істотно збільшилися в порівнянні з річним рівнем. Однак ціна газу в Україні визначається за формулою, яка відображає ринкові ціни з двомісячним відставанням.

"З огляду на ринкову ситуацію у вересні, жовтнева регульована ціна газу (4272,76 грн за тисячу кубометрів) виявилася нижче, ніж ціна на умовах пропозиції "Газовий запас" (4874,42 грн за тисячу кубометрів)", – пояснюють в "Нафтогазі".

Як відомо, ціна на газ (як товар) і тариф на газ – це не одне і те ж. Тарифи на газ для українців відрізняються по регіонах і залежать, зокрема, від тарифу на розподіл, який встановлює НКРЕКП, і від націнки, яку встановлює кожен газзбут самостійно.

Які електромобілі купують українці

Україна третій рік поспіль входить в ТОП-10 країн за темпами зростання ринку електрокарів, незважаючи на те що сама не виробляє електромобілі.

При цьому за дев'ять місяців 2019 роки українці зареєстрували майже 5 500 електрокарів. Динаміка продажів легкових "зелених" авто виросла на 42%. Основну частку електромобілів склали старі автомобілі. За даними "Укравтопрому", б/в електрокари склали 91% реєстрацій. Переважна частина електрокарів – потримані Nissan Leaf з США.

У ТОП електрокарів, які українці купували протягом дев'яти місяців, увійшли:

  • Nissan Leaf – 2 500 шт. Автомобіль з пробігом 60 тис. км можна купити за 10 тис. доларів;
  • Tesla Model S – 435 шт. Авто з пробігом 65 тис. км обійдеться мінімум в 34 тис. доларів;
  • BMW i3 – 276 шт. Електрокар з пробігом 29 тис. км коштує в Україні 18 тис. доларів;
  • Volkswagen е-Golf – 238 шт. На старий автомобіль ціни починаються від 15 тис. доларів;
  • Fiat 500e – 225 шт. Авто з пробігом 28 тис. км обійдеться 11 500 доларів;
  • Renault Kangoo Z.E – 363. Машина з пробігом 50 тис. км обійдеться в 7600 доларів.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...