Зробити стартовою
26,03
29,2
РУС

Чверть року позаду: ТОП-5 невиконаних економічних обіцянок влади

Список невиконаних владою обіцянок в сфері економіки великий, ми вибрали з нього тільки п'ять, на наш погляд, найбільш показових

Кабмін Яценюка і Верховна Рада не виконали багато обіцянок. Фото: AFP
Кабмін Яценюка і Верховна Рада не виконали багато обіцянок. Фото: AFP.

Глава НБУ Валерія Гонтарева минулого тижня говорила, що розраховує на те, що політична ситуація в країні стабілізується до кінця тижня, і це дозволить відновити співпрацю з МВФ. Цього не сталося. Вона ж саме 1 лютого допускала можливість "протягом тижня" спрямування в МВФ тексту оновленого меморандуму для отримання третього траншу кредиту. І цього немає досі. Подібною легкістю обіцянок відрізняються всі гілки влади (хіба що суддівська нічого не обіцяє, а просто мовчки тримає оборону проти змін).

Відрізняється влада і незрозумілою повільністю. Важко зрозуміти, чому, наприклад, в п'ятницю 18 березня о пленарний день у Верховній Раді депутати не прийняли жодного закону. Під кінець засідання (о 14-й годині!) в сесійній залі залишалося всього близько 30 депутатів, а наступне засідання відбудеться тільки 29 березня.

Податкова реформа

__35

Податкова реформа, розпочата було в минулому році, закінчилася наспіх узгодженими напівзаходами, необхідними для прийняття бюджету-2016. Але ця реформа в першу чергу потрібна не для бюджету, а для стимулювання економічного зростання в країні, чого поки немає.

14 лютого Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк сказав, що в порядку денному уряду на 2016 р. серед пріоритетів – проведення широкомасштабної реформи Державної фіскальної служби і митниці, завершення податкової реформи, яка, за його словами, "не просто зміна ставок оподаткування, а перш за все, зміна системи адміністрування податків, спрощення їх сплати та зняття ряду бюрократичних функцій, які тільки провокують корупцію щодо платників податків".

24 лютого голова ДФС Роман Насиров заявив, що першочерговим завданням ДФС на 2016 р. є продовження роботи над податковою реформою. "Для ефективного впровадження новацій всі зміни до Податкового кодексу повинні бути прийняті до 1 червня. Так і ми, і бізнес отримаємо час для адаптації до нових умов роботи".

11 березня Насиров повідомив, що ДФС має намір найближчим часом ініціювати обговорення наступного етапу податкової реформи з тим, щоб зміни були прийняті завчасно. УКРІНФОРМ, нібито, не хоче повторення ситуації, коли останні зміни в Податковий кодекс було прийнято в грудні 2015 року, а вступили в силу вже в січні 2016 р.

Серйозної планомірної роботи з податкової реформи із залученням незалежних експертів зараз не ведеться

При цьому ДФС в січні-лютому перевиконала встановлені Мінфіном індикативи на 14,5% і перерахувала до державного бюджету додатково 8,2 млрд грн, а місцеві бюджети за цей період отримали додатково 6 млрд грн. Виходить, що економіка ледве жива, українці затягли паски майже вщерть, але з них податків беруть помітно більше, ніж потрібно для балансування бюджету.

Серйозної планомірної роботи по податковій реформі із залученням незалежних експертів зараз не ведеться. Є спроби розібратися з окремими гострими питаннями (наприклад, з двома списками на відшкодування ПДВ) і якісь курйози, які виглядають як спроби відволікання уваги від ключових завдань (як з віднесенням витрат на візитки до додаткових благ для працівника). Тому велика ймовірність, що зміни до Податкового кодексу не буде внесено до 1 червня. Відповідно процес підготовки держбюджету-2017, як і в попередні роки, буде йти з порушенням вимог Бюджетного кодексу, що не може не відбитися на його якості. А економіка так і не дочекається податкових стимулів і нормальної системи адміністрування податків.

Інвестиційна привабливість

Приватні та іноземні інвестори не хочуть сьогодні вкладати в Україну. Причин тому багато, не всі вони залежать від дій влади, але один з найважливіших факторів для інвесторів – якість бізнес-середовища – повністю в їх руках. Про підвищення цієї якості говориться давно і багато, але результати поки досить скромні. Судити про це можна за таким показником, як місце України в рейтингу Doing Business (хоча він і досить умовний).

І Президент, і уряд неодноразово запевняли, що ось ще трохи, і наша країна буде в першій "двадцятці" рейтингу. Але весь час щось заважає цьому – в останньому рейтингу Україна зайняла 83 місце, піднявшись на чотири сходинки, однак спроби підштовхування тривають.

Так днями Мінекономрозвитку і торгівлі представило список 43 заходів, які повинна виконати Україна, щоб просунутися в Doing Business. Значною мірою це законопроекти, постанови і нормативно-правові акти, які потрібні для поліпшення бізнес-середовища. Але в парламент поки надійшла тільки чверть від необхідного, практично всі вони ще не пройшли навіть перше читання. А оскільки збір інформації для чергового рейтингу завершується в червні, то шанси на зростання в рейтингу-2017 для України мінімальні.

Новий Трудовий кодекс

trudovaya-knizhka

Країна гостро потребує реформ в області продуктивних сил, важливою частиною яких є заміна КЗпП (здебільшого написаного ще в 1971 р) Трудовим кодексом, в якому враховані реалії ринкової економіки. Прийняти такий кодекс намагаються останні вісім років. У Коаліційній угоді записано, що це повинно було бути зроблено в 2015 р Але в минулому році проект кодексу був прийнятий тільки за основу. Міністр соцполітики Павло Розенко вважає, що депутати остаточно ухвалять Трудовий кодекс в квітні. Але судячи з того, як зараз працюють депутати, надій на це небагато.

Приватизація

Розмов про необхідність великої приватизації вже не менше двох років. Але план по надходженнях від приватизації до держбюджету-2015 був провалений, в січні від приватизації держмайна до бюджету надійшло всього 4,5 млн грн, переліки підприємств, що приватизуються не затверджені, необхідні закони прийняті тільки недавно.

Приватизація потрібна не тільки для того, щоб поповнити бюджет. Не менш важливо позбавити державу від непотрібних йому функцій і активів, підвищити ефективність управління підприємствами, припинити розкрадання держвласності, що триває у величезних масштабах. Наприклад, Мінагрополітики і продовольства недавно направило до правоохоронних органів матеріали про зафіксовані за минулі періоди порушеннях на держпідприємствах галузі на загальну суму 14 млрд грн.

Протидія приватизації величезна, воно відбувається з різних сторін. Так, уряд в середині 2015 р. прийняв постанову, яка зобов'язала всі найбільші держпідприємства країни забезпечувати проведення щорічного аудиту з топовими аудиторськими компаніями. На сьогодні, за словами першого заступника міністра економрозвитку Юлії Ковалів, тільки шість підприємств з 150 пройшли такий аудит за 2014 р. та й то, це компанії, для яких аудит є обов'язковим, так як вони працюють з міжнародними фінансовими організаціями. Ще 10 компаній підписали контракти на аудит, 13 проходять необхідні процедури, а решта саботують рішення уряду.

Приватизація потрібна не тільки для того, щоб поповнити бюджет

Термін приватизації Одеського припортового заводу знову перенесено, на цей раз з квітня на червень-липень. Розпочато підготовку до приватизації генеруючої компанії "Центренерго", ФДМ отримав від Міненерговугілля її контрольний пакет акцій. Поки конкурс планується на кінець поточного року, але велика ймовірність, що він відбудеться пізніше. Приватизація залишилися у власності держави контрольних пакетів акцій шести обласних енергопостачальних компаній (обленерго) може бути проведена по частинах – по два об'єкти, в залежності від їх готовності та проблемності. Міжнародні консультанти для підвищення ефективності конкурсів пропонують провести їх на початку осені.

Зараз у власності держави знаходиться близько 3 тис. підприємств, з яких діючих – близько половини. Мінекономрозвитку розробило законопроект, який передбачає скорочення на 50% кількості підприємств, заборонених до приватизації. У Верховну Раду вже внесено два законопроекти для розблокування приватизації портів і аграрних компаній.

Поки ж ФДМ зайнятий продажем малоцінних активів. На його офіційному сайті повідомляється, що до кінця березня планується продати на біржі акції 31 підприємства зі знижкою 50-60% і ще акції трьох підприємств – на аукціоні зі зниженням ціни.

Реструктуризація кредитів

dollar280116_771x517

У зв'язку з різкою девальвацією гривні в складній ситуації опинилися валютні позичальники – як фізичні, так і юридичні особи. Перший час влада намагалася робити вигляд, що ця проблема повинна вирішуватися позичальниками і банками. Але під сильним тиском вона визнала свою частину відповідальності і щодо фізосіб був знайдений компромісний варіант, оформлений у вигляді законопроекту №4004 від 03.02.2016, поданого Кабміном.

Вирішувати, йти на поступки позичальникам чи ні, стануть самі кредитори

Але окремі депутати ніяк не можуть заспокоїтися. Попередня їхня спроба "вирішити" питання валютних кредитів закінчилася сандально історією з ухвалила 2 липня 2015 р закону про "конвертації кредитів по курсу 5,05", який Президент відхилив в грудні, а Рада не змогла подолати його вето. Тоді з'явився альтернативний закононопроект №4004-1 від 17.02.2016. Національний банк уже заявив, що він категорично не підтримує цей проект, який, на відміну від урядового, не обговорювалося з учасниками ринку, наслідки його прийняття не аналізувалися фахівцями, і його вплив на фінансову стабільність держави складно прогнозувати. Однак за регламентом ВР обидва законопроекти повинні бути винесені на пленарне засідання, що неминуче затягне процес прийняття закону.

Для врегулювання відносин кредиторів з позичальниками-юрособами Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект №3555 від 30.11.2015, мова в якому йде про кредити в будь-якій валюті. За підрахунками НБУ, якщо закон буде прийнятий, то банки зможуть реструктуризувати заборгованість на суму близько 200 млрд грн, це близько чверті загальної суми кредитів корпоративного сектора країни. Реструктуризацію кредитів пропонується зробити добровільною. Вирішувати, йти на поступки позичальникам чи ні, стануть самі кредитори. Головний критерій, за яким стануть відбирати позичальників, гідних реструктуризації, – наявність у них життєздатного бізнесу. Вже майже чотири місяці цей законопроект лежить в Раді без руху.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Чверть року позаду: ТОП-5 невиконаних економічних обіцянок влади". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Сергій Гусєв

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь