Що означає переведення економіки на військові рейки

Вчора Кабмін ввів режим підвищеної готовності, який передбачає особливе реагування на надзвичайні ситуації по всій Україні, заявив прем'єр Арсеній Яценюк.

Згідно з Кодексом цивільного захисту, підвищена готовність – це друга з чотирьох стадій роботи чиновників і силових структур, далі йде робота в умовах надзвичайної ситуації та надзвичайного стану.

А в п'ятницю уряд затвердив превентивні заходи на випадок непередбачених ситуацій. Прем'єр доручив керівникам ОДА надати уточнений мобілізаційний план економіки, якщо країна повністю перейде на "військові рейки".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як роз'яснив нам екс-секретар Кабміну Віктор Лисицький, план складається з кількох частин. "Перше – на кожному підприємстві складаються списки тих, хто може бути призваний, хто ні, формуються команди для ліквідації наслідків бомбардувань, обстрілів і на випадок евакуації, – розповів Лисицький. – Змінюється режим роботи підприємств (перехід на дво- або тризмінний режим), скасовуються вихідні, відпустки, вводяться чергування в нічний час. Можуть скасувати зарплату, але забезпечувати за картками їжею, одягом.

Друге – автомобілі та техніка передаються у підпорядкування мобштабам, створених при місцевих органах влади, за ними закріплюються водії, формуються автоколони, призначаються старші.

Третє – найважче: випуск продукції, яка потрібна для армії в обмін на сировину і повна заборона виробництва і продажу будь-яких товарів, що випускалися раніше без особливого дозволу. Наприклад, швейна фабрика починає шити не сукні, а військову форму. Підприємства харчопрому роблять солдатські пайки, печуть за рознарядкою хліб для армії і населення. Виробники сільгосптехніки випускають машини для саперних частин, саперні лопати, бензопили".

За словами військового експерта Костянтина Анатольєва, найбільше навантаження ляже на підприємства оборонпрому, наприклад, завод "Форт", що випускає стрілецьку зброю, повинен буде виробляти її більше, те саме стосується підприємств, що виготовляють військову техніку. При цьому, за словами експертів, більшість продукції держава може забирати в обмін на сировину.

"Але виникає проблема з кадрами, багато фахівців звільнилися, так як підприємства працюють неповний робочий тиждень, і швидко знайти заміну нереально", – каже Анатолій.

Також, за словами експертів, на армію стане працювати транспорт: в першу чергу по рейках і дорогах підуть військові ешелони, потім поїзди, можуть скасовувати залізничні, авіарейси, а цивільні літаки приватних авіакомпаній використовувати для перевезення військ і військових вантажів.

ОХОРОНА ПОСИЛЕНА. Вже почали краще охороняти об'єкти державної важливості, їх список затверджений. Це вокзали, електростанції, гідротехнічні споруди, аеропорти, морські та річкові порти, об'єкти "Укрзалізниці" (мости, тунелі, вокзали), об'єкти водо- і газопостачання, місця масового скупчення людей. Подвоять число патрулів на вулицях у всіх містах, особливо облцентрах поблизу зони АТО. Для цього задіють сили МВС, СБУ і Нацгвардії. В. о. командувача Нацгвардії Олександр Кривенко повідомив, що підрозділи НГ приступили до виконання завдання.

У кожній області цілодобово почнуть працювати "гарячі" телефонні лінії, куди громадяни можуть повідомляти про підозрілих осіб і можливі теракти.

Лисицький схвалює дії Кабміну: "Країна повинна бути готова до несподіванок. Такі плани були завжди, але за останні роки ми самозаспокоїлися, і якщо не вжити заходів зараз, при оголошенні військового положення буде пізно і неможливо багато чого встигнути. Але навіть якщо його не введуть, це допоможе краще організувати управління державою".

БОРОТЬБА З ДИВЕРСІЯМИ. Підготовка планів по роботі економіки у воєнний час, а також посилення охорони важливих об'єктів та інші заходи, запропоновані Кабміном, не означають, що у нас вже введено або незабаром буде введено військовий стан, роз'яснив нам нардеп Сергій Пашинський.

"Вводити його треба лише в разі повномасштабного наступу Росії, в іншому випадку воно плюсів не дає, бо всі підприємства країни починають працювати на війну, – говорить Пашинський. – Також це унеможливить отримання Україною закордонних кредитів, послабить гривню, дозволить владі конфісковувати майно громадян і використовувати їх примусову працю".

Але, на думку Пашинського, заходи, що проводяться Кабміном, дозволять не тільки зменшити ймовірність диверсій і терактів, але і, при необхідності, швидко згорнути випуск цивільної продукції та перейти на військову.