Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Диплом і робота: як рівень освіти впливає на зарплату в Україні

15 серпня, 07:19

Віталій Андронік

Ефект від освіти отримують тільки магістри, вважає економіст

/ Фото: Олександр Яремчук

Українці – одна з найосвіченіших націй. Кожен третій – з вищою освітою. За цим показником ми на 11-му місці серед країн світу.

Чи впливає рівень освіти на доходи і від яких ще факторів залежить зарплата українців? Сайт "Сьогодні" вивчив дані Держстату і ось що вийшло.

У плюсі тільки магістри

"В Україні віддача від освіти – нульова. Ефект не є статистично значущим", – говорить Ольга Купець, доцент Київської школи економіки..

У розвинених країнах рік навчання дає 5% до доходу. У країнах Африки віддача ще більше через невелику числа кількість з вищою освітою. В Україні вона не досягає і 1%.

Зарплата бакалавра, випускника ПТУ або школи в Україні мало відрізняється. У плюсі ​​тільки магістри.

"Якщо подивитися, скільки отримує людина зі шкільною освітою, з профтехосвітою, після коледжу і університету, то велика віддача тільки від повної вищої освіти (спеціаліст, магістр), а бакалаври (базова вища освіта) часто її не мають або віддача невелика", – зазначає Ольга Купець.

Серед 100 українців віком 25-44 роки 37 мають повну вищу освіту. Середня зарплата в Україні – 10 723 грн. Більше цієї суми отримують, переважно, українці з дипломом спеціаліста або магістра. Їх дохід на 36% більше, зазначають в Держстаті.

Цікаво, що люди з вищою освітою працюють менше: 193 дні на рік, тоді як працівники з профтехосвітою – 204 дня. Також випускники вузів практично не працюють понаднормово і беруть триваліші відпустки: – 19 днів проти 16.

Хто скільки заробляє

Решта працівників до середньої зарплати рідко коли дотягують. За даними Держслужби статистики України, люди з дипломом бакалавра отримують 76,7% від середньої зарплати в країні. Випускники технікумів і коледжів не набагато менше – 72,1%. Працівники з профтехосвітою мають дохід в 62,6% від середньої зарплати. Ті, у кого за плечима тільки 11 класів школи, – 57,8%. Приблизно половину від середньої зарплати отримують українці, які закінчили тільки дев'ять класів або менше.

Разом з тим, часто українці з вищою освітою йдуть на роботи, де диплом взагалі не потрібен, зауважує Ольга Купець. І найбільша частка таких людей серед молоді до 29 років – вони отримують диплом бакалавра або магістра в певній галузі, але потім працюють операторами в кол-центрах або майстринями в салонах краси, простими робітниками на будівництві або водіями.

Одна з причин – в сильній різниці в якості освіти в різних вузах, вважає Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. Тому в Україні складно оцінювати віддачу лише за рівнем освіти.

"Якщо брати інші країни, є багато даних, які свідчать, що в середньому працівники і підприємці з вищою освітою мають вищі доходи, ніж працівники без вищої освіти. Також доходи з вищою освітою є великими для випускників провідних університетів. Але це статистичні дані. У конкретних випадках може бути інакше. Також статистика свідчить, що є пряма кореляція між показниками економічного розвитку країн і показниками якості освіти та охоплення вищою", – підкреслює Бахрушин.

Які фахівці заробляють вище середньої зарплати

Найоплачуваніші в Україні професії – моряки і льотчики. Вони отримують близько 56 тисяч грн – вп'ятеро більше середньої зарплати в країні.

За ними йдуть держслужбовці вищого рангу, керівники і менеджери на держпідприємствах. За даними Держстату, вони отримують в 2,3 раза більше середньої зарплати. Деякі топ-менеджери – і в сотні разів більше. Наприклад, зарплата керівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва перевищує 2 млн грн на місяць. Керівник "Укрзалізниці" Євген Кравцов 2018-го отримував 570 тис. грн на місяць.

/ Фото: Pixabay

За рівнем доходів на третьому місці айтішники – в середньому вони заробляють в 2,2 раза більше середньої зарплати. За ними йдуть управлінці в оборонній промисловості і у виробництві електроенергії, газу та води – більше в 2,1 раза. Удвічі вище середньої зарплати отримують інспектори правоохоронних органів, кримінально-виконавчої служби, воєнізованої охорони, приватні детективи, гірники, підривники, різьбярі каменю і каменотеси.

Не досягають до середньої зарплати працівники найпростіших професій та робочі в сфері торгівлі – менше на 43,9%. Кваліфіковані працівники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства та технічні службовці отримують на третину менше. Менше половини від середньої отримують збиральники сміття і чорнороби; посильні, носії і швейцари; домашня прислуга, прибиральники та прачки; продавці на ринках; допоміжний персонал релігійних організацій, який не має духовного сану; робочі рибного промислу, мисливці.

Вік і стать теж впливають на зарплату

Чоловіки в Україні заробляють більше, ніж жінки. Середня погодинна оплата жінок на 20,3% менше, ніж у чоловіків, йдеться в звіті Держстату. Найбільший розрив у видобувній промисловості і розробці кар'єрів -38,9%; у фінансовій та страховій діяльності – зарплати на 34,7% менше. У сфері інформації та телекомунікації – на 27%. Найменший розрив в держуправлінні – 3%, освіті – 5,3%.

/ Фото: "Сегодня"

Одна з причин – чоловіки більше працюють. За даними Держстату, чоловіки відпрацьовують 1773 години на рік, жінки – 1712. Чоловіки частіше працюють понаднормово – в середньому 11 годин на рік, проти п'яти у жінок. І менше проводять часу у відпустках – 17 днів проти 19.

Якщо порівнювати за віком, найвищий рівень оплати у працівників від 25 до 44 року (36 грн/год на 2016 рік). Найменше платять працівникам до 25 років (менше 28 грн) – і старше 60 (29 грн/год).

"Якщо по відношенню до молоді до 25 років низьку заробітну плату можна пояснити браком практичних навичок і кваліфікації на старті трудової кар'єри, то у відношенні працівників пенсійного віку це є свідченням локалізації їх зайнятості на низькооплачуваних робочих місцях", – доходять висновку аналітики Держстату.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...