Економічна частина угоди про асоціацію: що підписуємо

Угода про асоціацію України та ЄС весь час викликала суперечки щодо того, чи дійсно її умови і перспективи настільки гарні. А особливо її економічна складова. Адже саме збитками від угоди для української економіки і загрозою дефолту виправдовував призупинення підготовки до підписання Кабінет Міністрів Миколи Азарова. Особливий страх викликала необхідність у стислі терміни модернізувати фактично всю країну. Крім того, Україна стрімко втрачала торговельні обороти з Росією, яка стала затятою противницею євроінтеграції.

Однак, відмова від інтеграції потягла за собою не менш радикальні події – мітинг за підписання угоди, що почався з сотні студентів на Майдані, переріс у народне повстання, повалення президента-диктатора, яке відгукнулося анексією Криму, розгулом тероризму і сепаратизму на сході країни за прямої підтримки Росії, а також сотнями загиблих українців.

Однак, євроінтеграційний курс це не зупинило. Політична частина угоди з ЄС була підписана 21 березня 2014, а економічна буде підписана в найближчу п'ятницю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фактично, економічна частина угоди складається з двох сфер – секторального співробітництва, тобто речей, які фактично обслуговують економічний оборот, і створення зони вільної торгівлі, говорить глава правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

За словами експерта, угоду не варто недооцінювати, так само і як переоцінювати. По суті, підписаний документ є декларацією намірів , а його результати будуть залежати, в першу чергу, від того, як Україна буде виконувати взяті на себе зобов'язання.

І хоч угода і не містить чіткої перспективи членства України в Євросоюзі, вважається, що належне її виконання означатиме відповідність України критеріям членства.

ЗВТ+

Найважливішим із запланованих до підписання розділів документа вважається 4-ий – про створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ +) , яка передбачає не тільки лібералізацію торгівлі, а й гармонізацію законодавства і нормативно-регуляторної бази. Оскільки ЗВТ + передбачає ще й взаємний доступ до ринків послуг, можливість відкриття філій підприємств, запуску спільних проектів, створення єдиного законодавчого поля є дуже важливим.

ЗВТ + передбачає також відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів, надання безмитного доступу в рамках квот, а також гармонізацію українських законів, норм і стандартів з тими, які діють в ЄС.

Велика частина мит буде скасована після вступу в силу угоди. Загалом, Україна та ЄС скасують імпортні мита на порядку 97% і 96,3% тарифних ліній відповідно.

Для промислових товарів лібералізація означатиме негайне скасування діючих ввізних мит на більшість товарів. Для інших буде встановлено перехідні періоди, а для легкових автомобілів і одягу, яка була у використанні, передбачено застосування спеціальних захисних механізмів.

Щодо експортних мит сторони домовилися, що після вступу угоди в силу нові мита у двосторонній торгівлі введені не будуть, а існуючі Україна поступово скасує за 10 років. Водночас по окремих товарах (насіння соняшника, шкірсировина, окремі види металобрухту кольорових і чорних металів тощо) буде запроваджено спеціальний захисний механізм строком на 15 років, які передбачає додатковий збір.

В результаті українські експортери заощадять 487 млн євро щорічно. У свою чергу ЄС заощадить 291 млн євро щорічно.

Певний бонус від асоціації з ЄС Україна отримала авансом. З 23 квітня 2014 для України в односторонньому порядку діє зниження мит на імпорт українських товарів у ЄС. Ця міра діятиме до 1 листопада 2014 року. До цього часу очікується ратифікація всієї угоди і Україною, і ЄС.

Однак, українським експортерам для поставки товарів для ринку ЄС потрібно отримати сертифікат походження товарів EUR.1 , який зараз видає Торгово-промислова палата України. За інформацією директора департаменту європейської інтеграції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України В'ячеслава Цимбала, підприємств, які пройшли сертифікацію, вже більше 4000.

Після підписання і ратифікації угоди, режим автономних преференцій для України замінять відповідні положення, які містяться в ньому.

Необхідно зазначити, що зниження або обнулення мит не означає, що українські товари відразу потраплять на ринок ЄС . Українська продукція також повинна відповідати якісним стандартам, стандартам і нормам безпеки. Ця відповідність дозволить продавати товари також на ринках третіх країн.

Кількісних обмежень на експорт українських товарів на ринок ЄС не буде. Але до деяких товарів застосовуватиметься часткова лібералізація у вигляді безмитних квот, які дозволяють ввозити деякі товари в певній кількості без оплати ввізного мита. Наприклад, молоко – 10 тис тонн на рік, яловичина – 12 тис тонн на рік, свинина – 20 тис тонн на рік, м'ясо птиці – 20 тис тонн на рік, жито – 1 млн тонн на рік.

Перевищення квот не означає заборону на поставку, однак обсяги понад квоту будуть вже обкладатися митами.

Українська сторона також вводить певні квотні обмеження на постачання товарів з ЄС , зокрема на сільхоз товари. Мита на імпорт європейських товарів в Україну будуть знижуватися поступово, протягом 5-10 років.

Для споживачів ЗВТ + це означатиме зниження цін завдяки доступу до більш широкого ринку продукції, що призведе до більшої конкуренції серед продавців і виробників. Регуляторні норми і зміни законодавства зможуть забезпечити більшу безпеку продукції на внутрішньому ринку, а поліпшення інвестиційного клімату допоможе створити нові робочі місця.

Для країни в цілому основним бонусом стане безмитний доступ до великого ринку європейських країн. Після переходу на визнані ЄС стандарти, для України буде доступний не тільки ринок ЄС, а й ринки тих країн, які визнають стандарти ЄС.

Також за допомогою ЗВТ + Україна зможе поліпшити внутрішній інвестиційний і бізнес клімат.

Однак, ці зміни слід очікувати в середньостроковій і довгостроковій перспективі. У короткостроковій же, підписання економічної частини угоди, швидше за все, спричинить збитки. Можна очікувати підвищення витрат на адміністративні та правові зміни . Однак модернізація не вимагає сьогохвилинних інвестицій. Перехідний період для гармонізації стандартів становить 3-6 років.

Дотримання високих стандартів також відкриває певні ризики і для бізнесу. До того ж, вільна торгівля з ЄС неминуче породить потужну конкуренцію для українських компаній, яку зможуть витримають не всі.

"Інвестиції у відповідності з нормами або вимогами – це інвестиції в майбутнє", – говорить Бураковський, зазначаючи, що у кожного підприємства буде можливість вибору – чи вкладати гроші в спроби дістати ринок ЄС, або працювати так, як і раніше.

Інші зони вільної торгівлі України

Важливо зазначити, що угода не містить ніяких обмежень на торгівлю України з іншими партнерами після впровадження ЗВТ + з ЄС, у тому числі і з країнами СНД.

Незважаючи на це, неодноразово з'являлися заяви російської сторони, як одного з основних торговельних партнерів України про те, що Україна не зможе торгувати "на дві сторони".

Бураковський зазначає, що в найближчі роки ринок ЄС не зможе на 100% замінити Україні російський ринок. Але проблеми конфлікту торговельних інтересів ЄС і РФ експерт не бачить.

"Режими вільної торгівлі з країнами СНД та ЄС абсолютно співвідносні", – говорить він.

Що ще підпише Україна

Ще один розділ угоди, який буде підписаний, стосується юстиції, свободи та безпеки (3 розділ).

Розділ включає в себе положення щодо правоохоронної системи, міграційного менеджменту, захисту персональних даних, утвердження верховенства права, утвердження судочинства та підвищення його ефективності, незалежності та неупередженості.

Також у п'ятницю буде підписаний і розділ 5 документа. Розділ стосується економічного та секторального співробітництва в 28 сферах : енергетика, макроекономічне співробітництво, управління публічними фінансами, оподаткування, статистика, довкілля, транспорт, космос, дослідження і розвиток, промислова політика та політика щодо підприємств, видобувна та металургійна галузі, фінансові послуги, корпоративне право, корпоративне управління, бухгалтерський облік та аудит, інформаційне суспільство, аудіовізуальна політика, туризм, сільське господарство та розвиток сільської місцевості, морська політика і політика у сфері рибальства, співпраця щодо Дунаю, захист прав споживачів, зайнятість, соціальна політика та рівні можливості, охорона здоров'я, освіта, навчання та молодь, культура, спорт і фізична активність, розвиток громадянського суспільства, транснаціональне та регіональне співробітництво, участь в програмах і агентствах ЄС.

Щодо цих сфер визначено більше 300 регламентів і правових актів, які необхідно імплементувати в Україні протягом 2-7 років з моменту набуття чинності угоди.

Буде підписаний і ще один розділ, 6-й, присвячений фінансовому співробітництву, включаючи положення по боротьбі з шахрайством. Розділ включає в себе запобігання і боротьбу з шахрайством, корупцією та іншою нелегальної діяльністю.

Також розділ регламентує допомогу, яка надається ЄС у цій галузі. Зазначимо, що для отримання допомоги Україні також необхідно імплементувати відповідні положення законодавства Євросоюзу.