Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Держрегулювання скасують назавжди: що буде з цінами на продукти в Україні

13 лютого 2017, 10:09

Мінекономіки вважає, що пробний період пройдено успішно

Ціни на "молочку" в Україні сильно залежать від погоди

Ціни на "молочку" в Україні сильно залежать від погоди / Фото: Анастасія Іскрицька

Реклама

Ціни на продукти харчування в Україні відпустять у вільне плавання. Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) найближчим часом порекомендує уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування, що діяв в Україні з 1 жовтня 2016 до 1 січня 2017 року, і ввести його на постійній основі. Таким чином, 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок на соціальні товари може бути скасована, пише "Ліга.net".

Як повідомили в МЕРТ, проект рішення про скасування держрегулювання буде найближчим часом опубліковано на офіційному сайті міністерства для обговорення.


Кабінет міністрів ввів держрегулювання цін на соціально значущі продукти харчування 25 грудня 1996 року – постановою №1548. Упродовж 20 років уряд неодноразово відміняв держрегулювання, посилював його або ж розширював список продуктів, націнка виробника та продавця на які не може перевищувати 15%.

До соціально значущих продуктів в Україні належать борошно пшеничне вищого сорту, хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного і житнього борошна простої рецептури, макаронні вироби, крупи, рис, яловичина і свинина, м'ясо птиці, курятина в тушках, ковбаса варена, коров'яче молоко, масло вершкове і соняшникова олія, сир, курячі яйця, цукор і овочі. Всього в списку соціальних продуктів значаться 15 категорій товарів, на які уряд обмежує націнку в магазинах.


Атавізм минулого

Українські чиновники називають норму про держрегулювання цін на продукти пережитком минулого. За словами голови ради НБУ Богдана Данилишина, де-юре постанову №1548, якою встановлено вищезазначені повноваження, не скасовано. Однак де-факто з 2014 року вона не працює, тому що в Україні введено мораторій на перевірки бізнесу, а також розформована Держцінінспекція, яка контролювала правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню. Функції розформованої 2015 року Держцінінспекції нібито передані Держстату, звіти якого не відповідають реальній ціновій динаміці, каже Данилишин.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов вважає, що втручання до формування цін на продукти спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін і створює можливості для зловживань. Погоджується з ним і генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький. "Ще 2014 року профільні асоціації виступали за скасування цієї постанови, оскільки вже тоді вона не працювала, але при цьому давала можливість чиновникам отримувати відкати", – говорить він.

Проста математика

За даними прес-служби МЕРТ, дослідження, проведене за підсумками експерименту, показує, що припинення державного цінового регулювання істотно не вплинуло на динаміку цін на ринку і споживчі настрої громадян.

Міністерство дійшло висновку, що в четвертому кварталі 2016-го при інфляції в 5,6% проти 1,4% 2015 року ціни на продукти харчування зростали меншими темпами – 4,5% проти 5,4%. Динаміка цін за 17 групами товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках в межах 3-10% ціни зросли в семи групах товарів, більш як 10% – в п'яти.

У МЕРТ зазначають, що найбільше зростання цін в четвертому кварталі 2016 року зафіксовано в категорії молочних продуктів (10-22%) і на курячі яйця (40%). При цьому подорожчання молочки в МЕРТ пояснюють сезонним фактором і зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо цін на яйця в міністерстві зазначили, що груднева ціна на них 2016 року була нижчою, ніж в грудні 2016-го (20,95 грн проти 24,27 грн за десяток), тобто ціни "відновилися після їх катастрофічного падіння навесні і в середині року (до 9-10 грн за десяток)", коли український експорт цієї продукції був обмежений через підозри в зараженні сальмонелою, що призвело до перенасичення ринку.

Також, запевняють в МЕРТ, за результатами аналізу експерименту немає ефекту і від встановлення нормативів рентабельності в 2-15% залежно від регіону і виду продукції, оскільки фактична рентабельність виробництва харчових продуктів значно вища, і тільки офіційно за даними Держстату становила 4,8% за 2015 рік.

В середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство

Водночас, за даними Держстату, 2014 року індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) становив 124,5%, 2015 року – 140,1%, 2016 року – 103,2% (при цьому минулого року споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

У січні 2017 року ми також спостерігаємо істотне зростання цін на соціально значущі види продовольства: хліб протягом місяця зріс в ціні на 2%, яловичина і молочні товари – в межах 5%, овочі – на 8%, картопля – на 12%. При цьому зростання цін не пов'язане з дефіцитом продовольства. За даними Данилишина, в середньому в українців 57% усіх споживчих витрат припадає на продовольство, а у населення з найнижчими середніми доходами на душу витрати на їжу перевищують 80% всіх сукупних витрат. "Тобто фактично вони перебувають у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат становлять витрати на продовольство. – Ред.)", – говорить він.

5900dc63c39d8bbd7f80fe7ebd4a30e3

Дані: УКАБ

Кому вигідний вільний політ

Незважаючи на проведені дослідження, очікуваного ефекту від скасування держрегулювання цін в МЕРТ не оприлюднюють. Не бачили розрахунків очікуваного ефекту і в Асоціації постачальників торговельних мереж, каже голова асоціації Олексій Дорошенко. "Їм, напевно, все одно, як це позначиться на цінах", – зазначає він.

"Від такого кроку виграють виробники. Але про споживачів практично ніхто не думає", – вважає Дорошенко.

За словами головного аналітика Укрсоцбанку Андрія Приходька, ефективність контролю за цінами була досить сумнівною. "Для реального контролю за цінами потрібно було утримувати колосальний бюрократичний апарат у всіх регіонах. Крім того, досить багато продуктів харчування проводиться в неформальній економіці. Наприклад, за даними гравців ринку, близько 60% хліба в країні виробляється в напівлегальних приватних пекарнях, які неможливо контролювати", – розповідає він.

Виробники дійсно вітають намір скасувати держрегулювання цін на продовольчому ринку. "Ми однозначно підтримуємо рішення Мінекономрозвитку, адже ціни, що встановлюються постановою, ніколи не впливали і не впливатимуть на ринок. Держава в принципі не повинна втручатися в питання ціноутворення", – вважає голова асоціації Укрцукор Андрій Дикун.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, будь-яке штучне втручання в ринок призводить до дисбалансу і негативних наслідків. "Крім того, слід врахувати, що держрегулювання в сфері молочних продуктів стосувалося тільки молока питного жирністю 2,5%, сметани жирністю 15%, сиру жирністю 9% і масла жирністю 72%. Однак останніми роками асортимент молочної продукції розширився настільки, що практично жоден молочний продукт на полиці магазину не підходить під цю постанову", – говорить Лавренюк.

Від скасування держрегулювання цін на продукти харчування виграють не тільки виробники, а й рітейлери, вважає голова Української торгової асоціації Ігор Кишко. Він додає, що конкуренція між рітейлерами настільки висока, що всі вони і так намагаються запропонувати найнижчі ціни. Це підтверджує і співвласник мереж "Таврія-В" і "Космос" Борис Музальов, за словами якого, вся схема з державним регулюванням цін була корумпована.

"У довгостроковій перспективі ціни на продукти харчування в роздрібній торгівлі знизяться, оскільки жорстка конкуренція змусить мережі пропонувати все привабливіші ціни для покупців", – повідомив він.

Курс на споживача

При цьому є серед експертів і противники скасування цінового регулювання. Наприклад, Богдан Данилишин вважає, що скасовувати держрегулювання зараз не час. "Нинішня соціально-економічна ситуація не може бути аргументом на користь доцільності усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування", – говорить він, додаючи, що можуть активізуватися недобросовісні підприємці-спекулянти.

На думку Данилишина, процес скасування адміністративного регулювання цін на продовольство навіть в стабільних умовах розвитку країни повинен супроводжуватися запровадженням адресних програм продовольчої підтримки для найуразливіших верств населення. Про такі ж механізмі говорить і Дикун. "Слід перейняти світовий досвід впровадження соціальних карт, за якими діє спеціальна ціна для конкретної групи людей. Чинна в Україні система граничного обсягу надбавок на певні категорії продуктів – це чистої води популізм, який вигідний лише політикам в період передвиборної кампанії. Бізнес не працюватиме собі в збиток, тому не потрібно перекладати проблеми держави на плечі бізнесу", – міркує він.

Практики соціальної продовольчої допомоги існують в багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Велика Британія, США).

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...