Як живе і на що скаржиться іноземний бізнес в Україні

4 Березня 2016, 12:01

Компанії готові працювати, але потрібні реформи. Експерт: ефект отримаємо через 2-3 роки

<p style="text-align: justify;">Фото: gazeta.snk24.ru</p>
Фото: gazeta.snk24.ru

Криза в Україні виявився серйозним випробуванням для багатьох компаній. Одні скоротили витрати, інші пішли в тінь, а треті закрилися. Начебто, аналогічних настроїв повинен дотримуватися і іноземний бізнес в Україні, але "нетутешні" підприємці в нашій країні, опитані "Сегодня", навпаки, сповнені оптимізму. Вони не тільки не "згортають вудочки", а й реалізовують тут нові бізнес-проекти.

"Криза – в головах людей. І якщо його перемогти, можна досягти успіху", – ділиться підприємець Ідріс Казімі з Афганістану. Як зараз себе почуває такий бізнес і в чому вони бачать потенціал України, розбиралася "Сегодня".

ПРАКТИКА. Але на одному оптимізмі бізнес в Україні далеко не заїде, оскільки ніхто не відміняв хвороб економіки – корупції, поганих законів, бездіяльності силовиків. Тому кожен розуміє, що системні проблеми потрібно лікувати. У секторі бізнесу ця функція покладена на Альгірдаса Шемету, який став першим в Україні бізнес-омбудсменом. Економіст, двічі міністр фінансів Литви, єврокомісар з питань бюджету, митниці, боротьби з шахрайством. Він приступив до формування Ради бізнес-омбудсмена в грудні 2014-го, а вже в травні 2015 го почав прийом скарг компаній.

Тут вивчаються проблеми наших і закордонних компаній (див. інфографіку), але не всі питання можуть вирішити. Наприклад, бізнес-омбудсмен не уповноважений вивчати справи, які розглядаються в суді. Як зазначає Шемета, середній термін вивчення проблеми займає три місяці, і в 60% справ вдається домогтися корисних для бізнесу рішень. Це може бути відшкодування ПДВ, анулювання податкових, митних штрафів. Тобто фінансовий ефект роботи Ради вже склав 3 млрд грн, уточнює Шемета. Крім того, омбудсмен аналізує історії, готує рекомендації щодо вирішення бізнес-проблем, і держоргани їх реалізують.

ОЦІНКА. Бізнес-омбудсен вважає, що Україна має потенціал розвитку, адже вона одна з найбільших країн Європи з незаповненим ринком. Тут інвесторам цікаво сільське господарство, ІТ-сектор, промисловість.

"Але є перешкоди. Це корупція, зарегульованість, бюрократія. Адже в ЄС держслужба служить бізнесу, а тут бюрократи важливіше бізнесменів. Та й лейбл корумпованості відлякує інвесторів, оскільки в ЄС діють жорсткі закони. Умовно, якщо основна компанія знаходиться в Великобританії, а філія в Україні замішаний в корупції, то бізнесмен може потрапити до в'язниці в Лондоні. І взагалі, складається враження, що в Україні часто використовується КК проти бізнесу. У розвинених країнах це крайній метод взаємодії", – роз'яснює бізнес-омбудсмен.

На його думку, якби Київ провів ключові реформи – адміністрування податків, перезавантаження силових структур, судів і держслужби, – то в країну прийшли б інвестори: "Це залежить від волі політиків. Такі реформи можна провести за 2-3 роки".

1_178

ІДРІС КАЗІМІ: "Криза не в Україні, а в мізках"

Уродженець столиці Кабула Ідріс Казімі живе в Києві вже більше 20 років. Тут він зустрів дружину Галину, зараз в сім'ї росте четверо дітей. Ідріс – за освітою лікар. Диплом кардіолога він отримав в Афганістані, а терапевта – в Індії. Довгий час Казімі займався медпрактикою, а 10 років тому вирішив реалізувати кілька бізнес-проектів – зокрема, відкрив турагентство "Ідріска тур" і ресторан "Пройдисвіт". Свій бізнес Ідріс згортати не має наміру, оскільки вважає, що криза на планеті триватиме довго.

"Ця криза прийшов на Землю в 2008-му, терміном на 35 років. Тобто, криза триватиме ще 27 років. Земля і люди до цього готові. Тому що ми пережили вже і першу, і другу світові війни. А зараз йде третя світова війна, яка включає економічні, психологічні та політичні кризи. Боятися кризи не потрібно, просто треба звикнути до цих умов", – вважає підприємець. Такі висновки Казими зробив, використовуючи свої унікальні здібності – сімейний дар ясновидіння. Тому щоб стати успішним, людям потрібно позбутися від кризи в мізках. "Україна – країна молода і поки шукає, куди рухатися далі. Зрозуміло, що зараз бізнесменові важко морально і фізично. Але люди повинні самі робити щось для поліпшення ситуації. Для цього потрібно позбутися від кризи в мізках. Адже це згубне для всіх психологічний стан заважає розвиватися", – каже Казімі.

 Прогноз: в 2018-му курс долара знизиться до 18-23 грн.

ЯК БУТИ. Бізнес в Україні не може нормально працювати через дві проблеми – банків і корупції, зазначає бізнесмен. "Правильно, що закриваються банки, в Україні їх багато. Коли залишиться кілька десятків фінустанов, тоді бізнес почне виходити з тіні. А все тому, що банки будуть надійні в кредитуванні і в грунтах по депозитах", – вважає Казімі. Правда, після відновлення фінсистеми банкам доведеться також налагодити відносини з клієнтами. "Ставку треба робити на малий бізнес, адже це основа процвітання країни. Потрібні нормальні умови кредитування як в ЄС. Про що мова? Коли у підприємця є бізнес-план, банк може йому видати кредит, за яким до 5 років буде низький відсоток. Та й держава може звільнити МСБ від сплати частини податків. Це дозволяє бізнесу в ЄС швидко розвиватися. Чому б іноземний досвід не впровадити в Україні?", – Каже підприємець. Ще одну проблему – хабарництво – теж легко вирішити. "Поки чиновники отримують низькі зарплати і легко йдуть від покарання, залишається спокуса вимагати хабар. Тому необхідно підвищити зарплати держслужбовцям і посилити контроль за дотриманням закону. Тоді вийде позбутися і від корупції", – зазначає Ідріс.

ПРОГНОЗ. Ідріс впевнений, що в 2018-му Україна відчує покращення в економіці: в країну підуть інвестиції; Київ стане новою столицею Євромоди; а курс долара повернеться до 18-23 грн. "Потенціал України – 40 млн населення. Це не Білорусь або Чехія. У нас є родовища вугілля, металу, газу. Можна розвивати промисловість, вкладатися в агросектор. Тому іноземці бачать в Україні супермаркет бізнес-ідей та можливостей. Так що сюди прийдуть найбільші інвестори США, Японії, Китаю, Канади, ЄС. Зростатиме експорт продукції аграрного сектора в багато країн світу, що поступово виведе Україну в п'ятірку найбільших експортерів зерна, меду, овочів, птиці та м'яса, рослинних масел (в тому числі і технічних) тощо. Адже майбутнє України пов'язане саме з розвитком аграрного спрямування. Що стосується кризи психологічного – поступово все стане на свої місця, а рівень життя українців стане поліпшуватися. Відкриються парки відпочинку, "Діснейленд", адже люди втомилися від ТРЦ. А ті, хто виїхав за кордон в 90-ті, повернуться. І з урахуванням того, що українці тягнуться до всього гарного, не виключено, що в Києві буде інтенсивно розвиватися мода. Це означає, що з'являться нові фабрики з виробництва тканини, ґудзиків, одягу, нижньої білизни. Можливо, Київ буде нової європейською столицею моди", – каже Казімі.

new_image_478

Україна. Бізнесу заважають високі ставки кредитів і корупція.

new_image2_514

Ресторатор. Поки готують афганський плов, господар стежить за порядком.

АРНО ГУЛЛЕ: "У вас податки нижче, ніж у Франції"

Уже півтора року француз Арно Гулле живе в Києві. Тут він разом з партнером відкрив агентство нерухомості KievStones.

"У столиці живе чотири-п'ять мільйонів осіб. Але агентств нерухомості, які співпрацюють з іноземцями, не більше 20-ти. Тому тут легко працювати, оскільки завжди знайдуться іноземці, які хочуть купити або орендувати житло в Києві. Причому попит на послуги серед клієнтів високий. А все тому, що це вигідні інвестиції. Судіть самі, якщо купити квартиру в Парижі, то за 1 кв. м доведеться заплатити 8 тис. євро, а дохід від оренди складе 2-4% річних. У той же час "квадрат" житла в Києві обійдеться в 1-1,5 тис. євро, а його прибутковість вище – 8-12% річних. Тому логічно, що іноземців цікавить можливість покупки квартири в центрі Києва", – розповідає Гулле.

А ось аналогічний бізнес у Франції відкрити нереально, впевнений француз. "Там велика конкуренція, адже тільки в Парижі присутній 2000 агентств нерухомості, які працюють по 20-25 років. Так що для нових бізнесменів ринок закритий. А відкрита економіка Франції тільки для стартапів, оскільки є вільні ніші для нових технологій", – говорить Арно.

ПРИЧИНИ. Для Гулле рішення відкрити бізнес в Києві не було спонтанним: відразу після отримання диплома економіста він рік працював тут в міжнародній логістичній компанії, тому встиг оцінити плюси київського життя: "Україна знаходиться недалеко від Євросоюзу, тому якщо потрібно прилетіти до сім'ї в Париж, на це піде 1,5-2 години. Та й життя тут дешевше, ніж в ЄС. Наприклад, вечеря у Франції обійдеться в 50 євро, а в Києві – 15-20 євро". Правда, на переїзд до Києва Гулле зважився не відразу, адже після завершення контракту в Україні Арно відкрив бізнес у Франції.

"Близько двох років возив китайські іграшки для продажу в ЄС. А потім продав бізнес конкуренту та переїхав до Києва. І знаєте, зовсім не шкодую про своє рішення. Справа в тому, що на батьківщині важко вести бізнес: податки дуже високі, якщо працівник погано працює, його складно звільнити через контракт, а коли потрібно орендувати офіс – за тиждень питання не вирішити, адже перевірятися платоспроможність в банках, відсутність боргів перед податковою", – розповідає підприємець.

ПЛАНИ. Гулле визнається, що в Україні теж непросто працювати через різкі валютні стрибки, непрацюючі закони, корупцію, непунктуальність і необов'язковість громадян.

"Але я сподіваюся, що ці проблеми з часом будуть вирішені і проведуть реформи. Так що у мене навіть в думках немає виїжджати з України. Навіть планую відкрити курси французької мови, щоб запрошені з Франції викладачі навчали українців. Попит на таку послугу в Києві буде дуже високий, оскільки багато хто любить подорожувати або хочуть працювати за кордоном", – зазначає Арно Гулле.

new_image6_194

Спостереження. Об'їздив півсвіту, але Україна краще.

new_image5_252

Дубль-2. Спочатку Гулле продавав китайські іграшки в Марселі, а потім зайнявся нерухомістю в Києві.

new_image7_139

Відпочинок. Француз любить подорожі і екзотику.

ЛАША МУКБАНІАНІ: "У бізнесі важлива романтика"

Український сировар грузинського походження Лаша Мукбаніані вперше близько познайомився з Україною в кінці 80-х, коли приїхав вчитися до Києва, щоб стати міжнародником. Отримавши диплом, Мукбаніані повернувся на батьківщину і 10 років працював на публічних посадах – провідним на ТБ, постпредом в ОАЕ, віце-губернатором тощо. Але в якийсь момент вирішив повністю змінити рід діяльності і повернувся до Києва, щоб зайнятися бізнесом.

"Хотілося створити в Україні щось грузинське, щоб зблизити культури двох країн. Нав'язливою виявилася ідея відкрити ресторан. Назвали його "Грузія". Спеціально привезли музикантів, кухарів і офіціантів з Грузії. Це був цікавий проект, але проіснував лише рік. Напевно, успішним не став тому, що у мене не було бізнес-досвіду", – розповів Мукбаніані.

Але ресторанна справа наштовхнуло Лашу на іншу ідею, яка в підсумку і "вистрілила". "Ще в ресторані ми зіткнулися з проблемою відсутності в Україні хорошого грузинського сиру. А адже в грузинській кухні це один з головних інгредієнтів! Тільки в 3,5-мільйонному Тбілісі продається 42 т сиру в день. А в Україні немає такої культури. Чомусь тут думають, що хачапурі печеться з сулугуні. А на ділі имеретинский хачапурі печеться з імеретинського сиру. І нюансів маса. Таким чином прийшла в голову думка: чому не організувати в Україні виробництво грузинських сирів?" – Згадує Лаша.

"Україна розвивається тому, що люди хочуть жити краще"

СТАРТ. Сім'я підтримала бізнес-ідею Мукбаніані, в 2012-му в Тернопільській області зареєстрували підприємство, ТМ назвали "Генацвале".

"Регіон Бережани вибрали невипадково: тут хороша екологія, можна закуповувати якісне молоко. Та й працюють у нас місцеві мешканки. Але технологів по сироваріння запрошували з Грузії. Зараз проводимо 500-600 кг сиру в тиждень. Виготовляємо в основному сулугуні, имеретинский і месхетинських сири", – розповідає дружина Оксана Гончар. Зараз потужності цеху завантажені на 20%, і цілком реально розширення.

"Хочемо створити нові види сиру, наприклад, витримавши його в вині, тархуні або меді", – ділиться Мукбаніані. Також в планах у подружжя – нарощування обсягів виробництва, щоб сир могли замовляти і за кордоном: "Хотілося б отримати евросертіфікати, щоб продавати наш сир в Європі".

МАЙБУТНЄ. На думку Мукбаніані, з України йде в основному великий бізнес, який керується прагматизмом. "А малий бізнес діє інакше, адже можна працювати в мінус, розуміти ризики, але не забувати про романтику і прагнути до перемог. І тоді ризик виправданий, адже Україна має великі перспективи для розвитку: люди почали хотіти жити краще, почали любити свою країну більше! Це означає, що країна розвивається, і ніяка влада цього не завадить", – каже Лаша.

За його словами, щоб бізнес в Україні став на ноги, потрібно провести податкову реформу і скасувати перевірки: "Треба знизити податки для МСБ, щоб підприємці змогли працювати легально. Можна поставити касові апарати для контролю збору податків, але не мучити бізнес перевірками. Наприклад, на ринку в Тбілісі, купуючи сірники, отримуєш чек. І це вважається нормальним, тому що бізнесу комфортно працювати".

new_image4_346

Фанати. Любителі сиру "Генацвале" бувають на всіх фестивалях.

new_image3_405

Сімейна справа. Подружжя виготовляють натуральний сулугуні.

Ви зараз переглядаєте новину "Як живе і на що скаржиться іноземний бізнес в Україні". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Коновалова Христина

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...