Інститут судової експертизи: Формула Роттердам+ економічно обгрунтована

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) зробив експертний висновок, що формула "Роттердам+", яку скасувала НКРЕКП, є економічно обґрунтованою. Збитків державі не завдано. .

Про це повідомила адвокат Ірина Одинець, яка представляє інтереси екс-членів Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) під час прес-конференції в прес-центрі  "Главком".

2016 року до Окружного суду м. Києва було подано позов громадськими діячами до НКРЕКП про визнання незаконною постанови "Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії" №289 від 3 березня 2016 року, однією зі складових якої є індикативна ціна вугілля. Суд відмовив позивачам у визнанні постанови незаконною.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У листопаді 2017 року громадські діячі знову звертаються до Окружного адміністративного суду. У новому позові вони вимагають визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо неперегляду формули та зобов'язати комісію затвердити нову формулу. Вони також просять суд призначити комплексну товарознавчу та економічну судову експертизу у справі.

"У грудні 2017 року така експертиза була призначена судом. Через вісім місяців, 8 серпня 2018 року, як свідчить ухвала Окружного адміністративного суду, суд отримав висновок експертів. Експертизу провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз", – говорить Одинець.

За її словами, експертиза КНДІСЕ підтвердила обґрунтованість формули та відсутність завданих збитків, тобто, відсутність зловживань голови та членів комісії НКРЕКП.

"Висновки експертів КНДІСЕ свідчать про наступне: прийняття Постанови не є ініціативою Нацкомісії. Формула є наслідком Директиви ЄС 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року, Договору про членство України в Енергетичному Співтоваристві, Угоди про Асоціацію України з ЄС, Рекомендацій Антимонопольного комітету України від 17.09.2015 року. Формула затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості; Прийняття Постанови є економічно обґрунтованим; Формула визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою; Формула не може спричинити збитки державі, оскільки дослідженням встановлено, що методика визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою", – зазначає адвокат.

Вона також звертає увагу, що експертизу замовляла не комісія. Її замовили опоненти, які і сформували питання. Експертизу призначено ухвалою суду. Отже, жодна сторона не мала впливу на результат.

"КНДІСЕ – це не просто одна з провідних експертних установ. У найгучніших своїх справах НАБУ майже завжди звертається до КНДІСЕ. Результати експертизи КНДІСЕ ставлять питання про закриття справи, яку розслідує НАБУ. Експерти довели, що формула не завдала збитків державі. А згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу, без завдання збитків кримінальна відповідальність не настає", – резюмувала Одинець.

Нагадаємо, 2016 року до Окружного суду м. Києва було подано позов громадськими діячами до НКРЕКП про визнання незаконною постанови "Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії" №289 від 3 березня 2016 року, однією зі складових якої є індикативна ціна вугілля, яку ЗМІ охрестили "формулою "Роттердам+".

29 грудня 2016 року, після оцінки всіх наданих доказів, суд відмовив позивачам у визнанні постанови незаконною. У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що НКРЕКП має законодавчо визначені повноваження затверджувати Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, а також, що закон дає НКРЕКП певну свободу розсуду при вирішенні питань. Закон дає комісії права визначати параметри формули, норми прибутку та складові самої формули. Тобто, комісія сама визначає економічну модель.

Окрім того, суд резюмував, що аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дають суду підстави для висновку, що постанова прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, неупереджено та добросовісно.