Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Що робитимуть з нашими персональними даними: Кабмін затвердив порядок перевірок соцвиплат

31 травня, 07:51

Олександра Романюк

За відсутності закону тонкощі процесу регулюють постановами

/ Фото: Getty Images

Реклама

У квітні і травні 2019 року Кабінет міністрів затвердив низку постанов, які регулюють проведення верифікації соціальних виплат.

Як раніше писав сайт "Сьогодні", в Україні планують ввести контроль за правильністю нарахування та отримання громадянами виплат з бюджету – пенсій, субсидій, інших видів соціальної допомоги. Такі перевірки – верифікацію – має проводити Міністерство фінансів. Ще взимку Мінфін розробив і подав до Верховної Ради відповідний законопроект – "Про верифікацію і моніторинг соціальних виплат". Однак цей документ досі перебуває "на ознайомленні". А тим часом на сайті Кабінету міністрів стали з'являтися постанови, що визначають порядок проведення верифікації, права і обов'язки перевіряючих, правила поводження з персональними даними, які отримують в своє користування люди, які проводитимуть верифікацію.

Постановою №405 від 3 квітня уряд затвердив порядок обробки та захисту персональних даних під час верифікації та моніторингу соцвиплат. Постановою №443 від 22 травня Кабмін вніс зміни до іншої постанови про верифікацію – №136 від 18 лютого 2016 року. Ці документи дають уявлення про те, як проводитиметься верифікація і до якої інформації про одержувачів соціальних виплат матимуть доступ перевіряючі.

Так, в постанові №405 говориться, що для проведення верифікації перевіряючі – співробітники Міністерства фінансів - знатимуть прізвище, ім'я, по батькові реципієнта (тобто отримувача соцдопомоги), дату і місце його народження, серію і номер паспорта, ідентифікаційний код, місце реєстрації та фактичного проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також інформацію про банківські рахунки і операції.

Ці та інші дані, а також документи, на підставі яких людина отримує соціальні виплати, будуть внесені до "Інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу", яка ще перебуває в стадії розробки. Причому в постанові чітко зазначено, що "персональні дані обробляються у формі, яка допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються". І саме ця обставина викликало найбільші заперечення противників верифікації, які висловлювали побоювання, що, будучи персоналізованими, персональні дані можуть стати об'єктом полювання різного роду зловмисників. Адже потрапляють ж до інтернету бази телефонів і автомобілів жителів України. Де гарантія, що таким же чином не "витече" інформація про банківські рахунки та інші особисті дані?

Постановою Кабміну №405 прописаний порядок, який має унеможливити витік подібної інформації. Так, в порядку проведення верифікації записано:

"Захист персональних даних від випадкової втрати або знищення, незаконної обробки, в тому числі незаконного знищення або доступу до них, забезпечується на всіх етапах обробки...

Засобами інформаційно-аналітичної платформи здійснюється облік працівників, які мають доступ до персональних даних, і розмежування рівнів доступу зазначених працівників відповідно до їх посадових обов'язків.

Користувачі інформаційно-аналітичної платформи допускаються до обробки персональних даних після їх ідентифікації...

Інформаційно-аналітична платформа автоматично фіксує інформацію про операції, пов'язані з обробкою персональних даних та доступом до них, і зберігає інформацію про дату, час і джерелі інформації, ...перегляд інформації, будь-якій передачу (копіюванні) інформації, яка містить персональні дані...

Працівники, яким надається доступ до персональних даних, дають письмове зобов'язання про нерозголошення персональних даних, які їм довірені або стали відомі під час виконання службових обов'язків...
".

Постанова №443 регулює порядок передачі даних держорганами – розпорядниками цих даних, а також порядок інформування про проведення верифікації та її результати.

Постанови – тимчасовий захід

Навіщо потрібні постанови уряду, якщо у Верховній Раді зареєстрований законопроект, в якому також розписані всі нюанси проведення верифікації?

Експерт Реанімаційного пакету реформ, керівник ГО "Інститут Громадянських Свобод" Галина Третьякова називає постанови Кабміну вимушеним заходом.

"Оскільки законопроект №9511 ще не прийнятий, Кабінет міністрів постарався врегулювати порядок отримання і використання персональної інформації підзаконними актами. Тому що державна влада повинна діяти лише на підставі документів, де виписані функції, обов'язки. А за відсутності закону Мінфін дорікали в тому, що він не має повноважень для проведення таких верифікації. Тому, поки депутати не розглянули і не ухвалили закон, Кабінет міністрів виходить із ситуації доступними йому засобами – шляхом прийняття постанов. Хоча я вважаю, що законопроекти, подані Кабміном, парламент повинен розглядати в обов'язковому порядку і в найкоротші терміни", – каже Галина Третьякова.

Основне завдання законопроекту і випущених постанов – захистити персональні дані українців.

"У нас в країні, може, і не дуже ще звертають увагу на захист персональних даних, але в Європі громадяни стежать за цим дуже серйозно. Під час верифікації розкривається адже і банківська інформація. Наприклад, з'ясувати, чи не робив одержувач субсидії покупок на суму більше 50 тис. грн, можна тільки на основі запиту до банку. А вся персональна інформація про людину в результаті верифікації концентрується у одного конкретного працівника, і, якщо не буде створена надійна система захисту цієї інформації, який-небудь із співробітників може цим зловживати. Постанова від 3 квітня якраз і направлена на те, щоб захистити цю інформацію, захистити людину", – пояснює експерт.

Система верифікації – це на порядок серйозніше, ніж система Prozorro

Введення системи верифікації соціальних та інших бюджетних виплат Галина Третьякова вважає важливим кроком для контролю за витрачанням бюджетних коштів.

"На соціальні виплати держава витрачає близько 700 мільярдів гривень. І, якщо ми не контролюватимемо правильність витрачання цих коштів, там можуть бути серйозні втрати. Такі витрати є у всіх державах. Навіть в таких розвинених, як Австрія, вони досягають 5% на рік. А в таких, як Індія, під час таких верифікації виявляється, що до 30% виплат робляться не за правилами. Нецільові витрати залежать від того, наскільки корумпована країна", – каже Галина Третьякова.

Втім, експерт підкреслює, що верифікація покликана виявляти не тільки зловживання, а й помилки.

Наприклад, був випадок, коли хтось із співробітників Пенсійного фонду помилився на одиницю. Замість 30 років стажу написав пенсіонерці стаж 130 років. Пенсію дали відповідну – понад 3500 грн. Незважаючи на очевидність помилки, її виявили тільки через рік. Людині надіслали повідомлення, що в розрахунки закралася помилка, і тепер пенсія буде зменшена. Зрозуміло, що жінка була дуже засмучена. Благо, в таких випадках повертати помилково виплачені гроші люди не повинні – це ж сталося не з їх вини.

Але бувають і інші ситуації. Наприклад, коли пенсіонер помер, а його рідні не сповіщають про це Пенсійний фонд і продовжують отримувати пенсію за банківською карткою померлого. Деяким вдавалося користуватися незаконними виплатами довгий час. Порушник-рекордсмен, кажуть, отримував пенсію за померлого родича майже 10 років.

Щоб виключити подібні ситуації, і заплановано проводити верифікацію бюджетних виплат.

"Введення системи верифікації я прирівнюю до появи системи Prozorro. Про Prozorro зараз багато говорять, її просувають і популяризують, а про систему верифікації чутно набагато менше. Хоча тут йдеться про набагато більші суми, які ця система дозволить заощадити і використовувати за призначенням", – підкреслює Галина Третьякова.

Інформаційно-аналітична платформа повинна запрацювати до 2020 року. За її розробку і введення в дію відповідає Міністерство соцполітики. Передбачається, що в основу платформи ляже інформаційний портал Пенсійного фонду, який буде доповнений даними інших баз даних. Фінансову допомогу на ці цілі – 1 млрд грн – виділив Світовий банк.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...