Як депутати переписали закон про пенсійну реформу: головні зміни

До кінця вересня депутати обіцяють ухвалити в цілому закон про пенсійну реформу, запропонований Кабміном і прийнятий в першому читанні 13 липня. Часу обмаль – з 1 жовтня вже повинні початися виплати осучаснених (підвищених з урахуванням зростання зарплат) пенсій.

За оцінками експертів, голоси "за" в Раді є, але які саме зміни приймуть в результаті, поки не ясно, так як парламентарії внесли ряд важливих для народу правок, вже схвалених профільним комітетом Ради. Нагадаємо, наступний тиждень у депутатів робочий – засідання в залі пройдуть з 18 по 22 вересня. "Сегодня" з'ясувала, як по-новому переписали закон.

ДОДАТИ. Як повідомила глава Комітету з питань соцполітики, зайнятості та пенсзабезпечення ВР Людмила Денисова, всього було розглянуто 2144 поправки, переважну більшість яких комітет відхилив.

"У підсумку документ зі змінами рекомендований до прийняття в другому читанні і в цілому", – зазначила Денисова. Головна схвалена комітетом правка – введення з 1 січня 2019 року другої рівня пенссистеми – це особисті накопичувальні пенсрахунки для працівників молодше 35 років. Схвалено і пропозицію дозволити вихід на пенсію в будь-якому віці тим, хто відпрацював 40 років, – йдеться про календарний, а не пільговий стаж, як, наприклад, за роботу в реанімації лікарні. Але цю норму пропонують впровадити лише в 2028 році.

Крім того, депутати запропонували зараховувати до трудового стажу роботу приватним підприємцем в 1998-2000 роках, коли ще не було Єдиного реєстру платників страхових внесків до ПФ (він з'явився з липня 2000 року). Щоб підтвердити стаж, досить буде свідоцтва приватного підприємця.

ПРИБРАТИ. Комітет не підтримав пропозицію Кабміну не враховувати в трудовому (страховому) стажі час перебування в декреті (3 роки за кожну дитину), термінову службу в армії і відібрати доплати до пенсії у чорнобильців, які проживають на території посиленого радіологічного контролю (4 категорія).

Також врахована поправка, що стосується заборони інвалідам-пенсіонерам за віком на отримання доплати з соцфондів за інвалідність. За словами депутата Олександри Кужель, яка запропонувала поправку, Кабмін в своєму законопроекті поставив їх перед вибором: отримувати пенсію за віком або соцвиплати. Комітет визнав, що це буде несправедливо, адже працівник платив відрахування з зарплати в обидва фонди – Пенсійний і страхування від нещасних випадків.

ЕКСПЕРТИ: ГОЛОВНЕ – ФІНАНСИ.Фахівці з пенспитань по-різному оцінюють пропозиції депутатів. Введення накопичувальних пенсрахунків підтримують всі, стверджуючи, що це зробить проект Кабміну дійсно реформаторським. Але голова громадської ради при Пенсійному фонді Маріанна Онуфрик каже, що для включення до стажу часу перебування в декреті і на строковій службі треба, щоб держава, а не ПФ знайшла джерела фінансування для виплати, адже в ці роки майбутній пенсіонер не платив страхвнески в ПФ. У той же час вона визнає, що виключення часу перебування в декреті зі стажу вдарить по народжуваності.

Незалежний експерт, екс-заступник голови ПФ Віктор Колбун зазначає, що право вийти на пенсію після 40 років роботи – це серйозний стимул для майбутніх поколінь, щоб працювати офіційно, а не в тіні: "Ті, у кого великий офіційний стаж з часів СРСР, встигнуть до цього часу (2028 рік) вийти на пенсію, а для молодих це "цукерка".

А ось пенсійний експерт Галина Третьякова швидше на боці уряду, оскільки вважає, що популістські рішення при нарахуванні пенсій недоречні: "Моя позиція – нараховувати пенсію виключно за роки сплати внесків до Пенсфонд. У цьому і полягає принцип справедливості, який декларує уряд. Водночас влада повинна захистити мінімальною сумою осіб, які не можуть себе утримувати в літньому віці і не мають права на пенсію. Але не за рахунок Пенсфонду, а за рахунок держбюджету".