Як українці будуть жити через три роки: макропрогноз Кабміну

Кабінет міністрів змінив макропрогноз розвитку України на 2020-22 роки, затверджений колишнім урядом півроку тому. Як пояснюють в Мінекономрозвитку, торгівлі та сільського господарства, основна причина для перегляду показників – зміцнення гривні і зниження світових цін на енергоносії. Ці зміни вже використані при внесенні правок в новий проект бюджету на 2020 р до другого читання, презентований прем'єром Олексієм Гончаруком.

Які макропоказники відкоригували і що це принесе рядовому українцеві, з'ясували "Сьогодні".

Кабмін: Зарплати вищі, ціни нижчі, безробіття менше

В опублікованій днями постанові Кабміну №883 від 23 жовтня ми виділили п'ять головних макропоказників: ВВП (Нагадаємо, це ринкова вартість усіх товарів і послуг, вироблених за рік у всіх галузях економіки на території держави і призначених для споживання, експорту та накопичення), дефіцит торгового балансу, зарплата, зростання цін і зміна кількості безробітних (див. Таблицю).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

/ Фото: Сьогодні

У Міністерстві пояснюють, що реалістичний сценарій, заснований на поступовому економічному зростанні, що не враховує впливу проведених зараз реформ, кардинально не змінився і є лише технічним коректуванням показників. А ось другий – оптимістичний – сценарій уже враховує реформи, тому ми розглянули його.

"Без кардинальних успіхів у боротьбі з корупцією, реформування судової системи, захисту прав власності не буде забезпечене прискорене зростання економіки, – зазначено в поясненнях Мінекономрозвитку. – Перетворення України в високоефективну країну здійснене саме в другому сценарії".

Як видно з таблиці, ВВП зростатиме швидше, ніж планувалося півроку тому, і за три роки перевищить попередні показники на 5,2%, тобто збільшиться не на 10,5%, а на 15,7%. Обіцяють у Кабміні і більш прискорене зростання середньої зарплати – на 452 грн більше, ніж планувалося, або до 16 966 грн. А безробіття стане зменшуватися швидшими темпами, і в 2022 році в Україні буде всього 6% незайнятого працездатного населення (зараз 8,1%). Також нам обіцяють істотно меншу інфляцію, ніж планувалося: до кінця 2022 року все подорожчає на 18%, а не на 23%.

З негативних прогнозів – значно більше зросте дефіцит зовнішньоторговельного балансу, який і так у нас негативний багато років. Тобто Україна все більше купуватиме товарів, ніж продаватиме, влізаючи в борги. За три роки боргова "яма" збільшиться майже вдвічі, досягнувши 25,5 млрд доларів. Колишній Кабмін розраховував вкластися в 17,25 млрд доларів, збільшивши борги за все на чверть.

Експерти: А діра в бюджеті все збільшується

Аналітики при оцінці нових пропозицій уряду звертають увагу перш за все на збільшення зовнішньоторговельного балансу, називаючи його головною економічною проблемою найближчого триріччя. При цьому вони говорять, що ці розрахунки більш об'єктивні, ніж розрахунки попереднього уряду. Також експерти впевнені, що зарплати виростуть, можливо, навіть більше, ніж планується, але і інфляція теж буде вище прогнозованої. Безробіття стане менше, але економісти побоюються, що це може статися за рахунок подальшої трудової міграції. А ось для запланованого зростання ВВП потрібно кардинальне поліпшення інвестиційного клімату, перш за все це запуск ринку землі та масштабна приватизація держпідприємств.

Як роз'яснив нам член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, хронічний дефіцит торгового балансу відображає структуру економіки країни: держави з профіцитом торгового балансу (перевищення доходів над витратами) мають промислову економіку, а з дефіцитом – переважно аграрну.

"Покрити негативне сальдо в такій ситуації можна або за рахунок резервів Нацбанку, яких не вистачить, або за рахунок запозичень, – каже Пендзин. – Якщо в Україні зараз промисловість не росте, то і далі зростатиме перевищення витрат над доходами, так як ми експортуємо в основному товари з низькою доданою вартістю – це рудна сировина, металопрокат і зерно, а купуємо товари з високою доданою вартістю – це автомобілі, побутова техніка, електроніка".

Експерт додав, що значний внесок у погіршення торгового балансу країни вносять трудові мігранти, завдяки яким в Україну в 2018 році надійшло близько 12 млрд доларів, це на порядок (в 10 разів) більше, ніж 10 років тому. Значна частина цих грошей перебуває в тіні, але тисне на реальний споживчий ринок, так як валюта конвертується в гривні, і на них купуються імпортні товари – перш за все автомобілі і складна побутова техніка. За даними Держстатистики, нові автомобілі в цьому році увійшли до трійки найбільш імпортованих товарів, хоча рік тому не входили навіть до десятки.

Тобто прискорено зростає роздрібна торгівля, за рахунок якої і вийде прогнозоване Кабміном збільшення ВВП. При цьому Пендзин погоджується з тим, що інфляція уповільнюватиметься, бо українські ціни, наприклад, на продукти практично зрівнялися з європейськими, а по картоплі і молокопродуктах перевищили.

"В основу оновленого проекту держбюджету на 2020 рік таки ліг реалістичний сценарій, що показує: поки орієнтуватися на оптимістичні показники складно. Можливо, їх досягнемо, якщо за три роки вдасться запустити кардинальні реформи, перш за все це ринок землі ", – підсумував Пендзин.

Земля і "плюшки" інвесторам

З тим, що ВВП України може різко прискоритися перш за все за рахунок відкриття ринку землі, згоден і президент Украналітцентру Олександр Охріменко, але, за його словами, вагомий результат треба очікувати не раніше ніж через три роки.

"Головний недолік прогнозу Кабміну в тому, що там не говориться, за рахунок чого можна досягти зростання, – критикує Охріменко. – Потрібно покращувати інвестиційний клімат. Крім дозволу на продаж землі, пора почати прозору приватизацію привабливих держоб'єктів, про яку йдеться вже багато років, але мало що робиться. В цьому випадку ВВП і зарплати можуть зрости набагато більше, ніж передбачає навіть оптимістичний сценарій, припиниться трудова міграція, більш того, цей процес може піти назад. На першому етапі можна розвивати трудову кооперацію з ЄС, створювати вільні економічні зони, як наприклад, успішно робить Туреччина. Зокрема, багато побутової техніки відомих європейських брендів збирається в Туреччині, це вигідніше виробникам. Без всього цього запланованих Кабміном показників досягти навряд чи вдасться".

Як бачимо, експерти налаштовані критично, але конструктивно: вони сподіваються, що новій владі вдасться за три роки провести заплановані кардинальні реформи і подолати негативні тенденції в розвитку економіки України.

Про те, яким може стати головний кошторис України на 2020 рік, дивіться в сюжеті