Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,85
30,21
РУС

Як утеплити будинки і заощадити на рахунках

Модернізація житла збільшує його ціну в 2-2,5 разу

Оплачуючи постійно зростаючі платіжки, народ все частіше замислюється: а чи не взяти "теплий" кредит, щоб термомодернізувати своє житло і економити на "комуналці"? Тим більше що такі кредити активно просуває держава, обіцяючи натомість оплатити частину позики. У скільки обходяться енергозберігаючі технології і чи варто скористатися підтримкою держави, розібралася "Сегодня".

ПРОЦЕСИ. Вперше влада заговорила про запуск кредитних механізмів для того, щоб українці активніше утеплювали свої житла, ще три роки тому. Тоді населенню запропонували оформляти в держбанках кредити на енергозберігаючі роботи, і обіцяли погашати частину такої позики за рахунок бюджету. В рамках "теплих" кредитів держава відшкодовує фізособам при покупці негазових/неелектричних котлів або інших енергоефективних заходів (установка нових вікон або дверей, перекриття даху, утеплення стін) 20-35%, а представникам об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) – 40-70%.

Ці кредитні умови поступово стають дедалі популярнішими серед українців. Згідно зі статистикою Держенергоефективності, ще восени 2014 року населенню видали тільки 140 кредитів на суму 2,3 млн грн. А вже взимку цього року кількість позик досягло 164 тисяч договорів, а загальний бюджет фінансування становив 2,7 млрд грн. Такий сплеск кредитування невипадковий: "теплі" програми дозволяють фізособам і ОСББ не тільки замінювати вікна або утеплювати стіни на доступних умовах, але й побачити в щомісячних платіжках економію в 10-70% (див. інфографіку).

111_02

ДОСВІД. Не у всіх регіонах "теплі" програми використовуються однаково активно. Згідно з рейтингом Держенергоефективності, найгірше беруть кредити на Луганщині (80 тис. грн), Чернігівщині (320 тис.), Миколаївщині (670 тис.), а найкраще позики оформляють жителі Волинської (16,67 млн грн), Запорізької (8, 85 млн) і Львівської областей (8,76 млн). Як стверджує голова правління Асоціації ОСББ в Луцьку Юлія Сабатюк, абсолютно марно українці не оформляють "теплі" позики, адже економію в 2-4 рази вже побачили в своїх платіжках мешканці багатьох багатоквартирних будинків Луцька. Як приклад громадський працівник наводить кілька енергоефективних історій успіху місцевих кондомініумів.

Так, свого часу співвласники товариства "Відродження" облаштували індивідуальний теплопункт, утеплили стіни будинку. На ці цілі взяли в кредит понад 1 млн грн. Тепер в кондомініумі отримують платіжки за тепло, де вказані цифри в 2-3 рази менше порівняно з середньоміськими показниками. "Наш будинок був побудований в 80-х. Це колишній гуртожиток, де мешканці приватизували квартири. Утеплення будинку і установка ІТП дозволяють взимку нагрівати квартири до 20-22° С. При цьому платимо за тепло 12,57 грн/кв. м, а в середньому по місту цей показник становить 42,66 грн! Тобто в двокімнатній квартирі площею 60 кв. м платимо максимум 1600 грн на місяць. А люди в немодернізованих будинках можуть платити і по 3500 грн", – розповідає управитель будинку Ніна Цибуля. Ці результати надихнули мешканців будинку на нові енергоефективні заходи, тому незабаром планується оформити нові "теплі" кредити на утеплення даху і заміну ліфта.

Ще один цікавий досвід термомодернізації в місті – ОСББ "Авангард-Луцьк". За словами Юлії Сабатюк, унікальність цього кондомініуму в тому, що його мешканці вирішили взяти в кредит значну суму в 2,8 млн грн. Ці гроші пішли відразу на весь комплекс заходів: були утеплені стіни будинку, замінені вікна в під'їздах, встановлений ІТП і модернізовано інженерні мережі. "Це будинок 60-х років. Але завдяки термомодернізації виглядає як новенький. Важливо, що енергозберігаючі технології допомогли мешканцям в рахунках заощадити втричі. Тобто в січні люди заплатили за тепло 17 грн/кв. м замість середнього по Луцьку показника в 43 грн/кв. м", – уточнює Сабатюк.

ЕФЕКТ. Енергозберігаючі заходи, крім суттєвої економії, є ще і хорошою інвестицією, зазначають в Луцьку. А все тому, що після модернізації багатоповерхівок ціни на житло в них буквально злетіли в рази! Наприклад, цієї зими одиничка в ОСББ "Авангард-Луцьк" була продана за $ 28 тисяч, хоча до термомодернізації вона коштувала лише $ 15 тис. Аналогічно (в 2-2,5 разу) зросли ціни на житло і в інших термомодернізованних будинках Луцька. Є такі приклади і у Львові.

Це означає, що потрібно проводити реформу термомодернізації у всіх областях – адже зараз, за оцінками Держенергоефективності, вимагає утеплення, заміни вікон і інших заходів близько 80% житлофонду країни. "На ці цілі потрібно $ 50 млрд. Для порівняння: для будівництва одного атомного блоку на 1 тис мегаватт, скажімо, на Хмельницькій АЕС, потрібно десь $ 3 млрд. Тому в Україні термомодернізація житла є великим ринком: вона мотивує створювати нові робочі місця , платити зарплати, проводити будівельні матеріали тощо. Все це може стати хорошою точкою зростання для нашої економіки, що вкрай важливо в кризу", – зазначає голова Держенергоефективності Сергій Савчук.

ЦИФРИ. Для чіткого розуміння, скільки коштують "теплі" кредити учасникам ОСББ, наведемо кілька розрахунків від аналітиків Держенергоефективності. Наприклад, представники кондомініуму хоче оформити позику в 100 тис. грн строком на 5 років. Загальна сума кредиту з відсотками за цей час становитиме 133,9 тис. грн. При цьому в структурі витрат держпідтримка становитиме 37%, місцева допомога – 9%, а на самих мешканців припадає 54% кредиту. У підсумку люди повинні за п'ять років виплатити близько 72,4 тис. грн. Таким чином, щомісячний платіж кредиту з однієї родини становитиме від 8 до 29 грн – залежно від типу будинку, його поверховості, кількості квартир.

А ось якщо представники ОСББ захочуть оформити кредит на 10 років в розмірі 1 млн грн, тоді за згаданий період буде нараховано з відсотками 1655 млн грн. Тут при погашенні кредиту держпідтримка може становити 30%, місцева допомога – 15%, а на плечі мешканців ляже близько 55%. Тобто за весь час учасників кондомініуму доведеться заплатити 914,9 тис. грн. Тоді щомісяця власники однієї квартири платитимуть від 28 до 129 грн.

Реформа по-польськи

Наш західний сусід перейнявся проблемами утеплення будинків, побудованих за типом радянських хрущовок, ще в дев'яності роки минулого століття – адже левову частку житлового фонду Польщі становлять будинки, які масово будували десь в середині 1970-х. Наразі пройшли термомодернізацію десь 30-50% таких будинків – це, за різними оцінками, близько 5,5 тис. приватний і один мільйон багатоквартирні будинки. І ці процеси вже дозволили знизити споживання енергії в Польщі приблизно на 30-40%.

АУДИТ. За словами польських експертів, процес термомодернізації складається з декількох обов'язкових етапів. З самого початку в кожному будинку потрібно провести енергоаудит, оскільки без відповідного аналізу сильних і слабких сторін багатоповерхівки складно правильно її осучаснити. Під час аудиту вивчаються технічні характеристики будинку, аналізується обсяг енергоспоживання і можливості його зниження. Це дослідження енергоаудитори проводить ретельно – з опитуванням мешканці, студіювання проектної документації та матеріали щодо ремонтів, які проводилися раніше, огляд втрат в системах водопостачання, каналізація та опалення. І поки будинок не отримає відповідний сертифікат, до термомодернізації ніхто не приступає.

В принципі, в Україні також проводять енергоаудит, перш ніж приступають безпосередньо до утеплення стін або заміні вікон. Але аналіз стану житлового фонду в Польщі набагато глибший і досконалий, ніж в нашій країні, і тамтешні експерти вже починають говорити про необхідність проведення другої хвилі термомодернізації!

Справа в тому, що поляки постійно покращують нормативи з енергоефективності – у них ця реформа триває за графіком. Так, перші нормативи за розмірами стін, дахів і вікон були впроваджені в 1950-х, а останніми роками вони активно вдосконалюються. Наприклад, якщо 2014-го норми споживання в будинках становили 169 кВт-год на кв. м на рік, то 2017-го показники повинні знизитися до 60 кВт-год, а 2019-го – до 45 кВт-год. Як зазначають експерти, знижувати енергоспоживання в будинках можна по-різному: замінювати вікна, утеплювати стіни, ставити тепло- або електроустановки, які працюють на джерелах сонця або вітру. При цьому компанії розробляють все досконаліші технології – наприклад, замість двокамерних вікон можна ставити трикамерні, впроваджувати захисні плівки тощо. І раз інновації активно реалізуються в секторі ЖКГ, експерти не виключають, що найближчими роками в Польщі знову стартує черговий аналіз стану хрущовок з їх подальшою, вже другою за рахунком хвилею термомодернізації.

ПРОБЛЕМИ. Однією з особливостей реформи термомодернізації у поляків можна назвати їх прагнення не тільки зберегти централізоване опалення, а й перейти на альтернативні джерела енергії. Це важливо для наших сусідів тому, що в тамтешніх приватних будинках використовується багато вугільних печей, а це негативно впливає на забруднення навколишнього середовища. Крім того, зберігається щільний смог, зокрема в деяких районах Кракова. З цієї причини перехід на централізоване опалення, газові або біокотли поляки вважають перспективними з точки зору збереження екології.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Як утеплити будинки і заощадити на рахунках". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Коновалова Христина

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.