Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Незаконне збагачення: як повернути покарання для чиновників і депутатів

12 березня, 07:51

Олександра Романюк

Що не сподобалося Конституційному суду в статті КК про незаконне збагачення і яке з нових формулювань його влаштувало б

Конституційний суд. Фото: Delo.ua

Конституційний суд. Фото: Delo.ua

В Україні знову планують карати за незаконне збагачення. Після того, як Конституційний суд визнав неконституційною і скасував статтю про незаконне збагачення, в парламенті було зареєстровано відразу п'ять законопроектів, які повертають кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Нагадаємо, 27 лютого Конституційний суд скасував статтю 3682 Кримінального кодексу України "Незаконне збагачення" як таку, що не відповідає принципам верховенства права і презумпції невинності.

Стаття передбачала покарання за те, що депутат або чиновник будь-якого рівня придбав "активи в значному розмірі", але не зміг підтвердити документально "законність підстав придбання" цих активів. "Значним розміром" вважаються грошова сума або майно на суму понад тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 грн.

Конституційний суд порахував порушенням презумпції невинуватості те, що формулювання статті дозволяло звинувачувати в незаконному збагаченні будь-якого представника влади, поки той не доведе, що набував активи "значних розмірів" на чесно зароблені кошти. Також він виявив порушення кількох інших конституційних положень.

Наприклад, купив чиновник квартиру або машину, а в декларації не вказав, що володіє достатньою сумою грошей на рахунках або готівкою. Раніше це було підставою для розслідування і звинувачення в незаконному збагаченні. Після скасування ст. 3682 КК підстави для таких звинувачень відпали.

"Суть презумпції невинності в тому, що визначальним є припущення про невинність особи. Тому на особу не може бути покладено обов'язок доводити свою невинність і наявність обставин, що виключають кримінальну відповідальність", – йдеться в інформаційному повідомленні Конституційного суду з приводу його рішення.

"Стаття 3682 Кодексу не відповідає вимогам чіткості, точності та однозначності, а тому суперечить юридичній визначеності як складовій принципу верховенства права, закріпленого в статті 8 Конституції України", – йдеться в рішенні КС.

Рішення Конституційного суду викликало обурення в суспільстві, оскільки загрожує "обнуленням" понад 70 "корупційних" справ, фігуранти яких звинувачувалися за цією статтею.

Зазначимо, що стаття "Незаконне збагачення" з'явилася в Кримінальному кодексі 2015 року на вимогу міжнародних партнерів України. Це було однією з умов надання Україні безвізового режиму з ЄС і кредиту МВФ. Міжнародний валютний фонд наразі офіційно не відреагував на те, що сталося. А ось G7 і Світовий банк зробили спільну заяву, в якій закликали Україну "відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР і ЄСПЛ, а також знайти спосіб продовжити десятки розслідувань, завершення яких поставлено під загрозу цією постановою".

Посол США в Україні Марі Йованович також назвала рішення КС "серйозним ударом по боротьбі з корупцією", і наголосила, що для виправлення ситуації повинні бути прийняті такі поправки до законів, які б не дозволили закрити справи, підірвані рішенням суду.

Конкурс формулювань

Як писав сайт "Сегодня", на початку лютого законопроект схожого змісту – який не скасовує, але  значно звужує коло підстав для покарання за статтею про незаконне збагачення – внесла до парламенту група народних депутатів з БПП і "Народного фронту", проте до голосування справа не дійшла.

Після скасування Конституційним судом "корупційної" статті КК у Верховній Раді за тиждень було зареєстровано відразу 5 законопроектів, які повертають до Кримінального кодексу статтю про незаконне збагачення в дещо іншому формулюванні.

Першим свій законопроект вже 28 лютого подав чинний президент Петро Порошенко (реєстраційний номер 10110). Замість оскарженого судом формулювання щодо активів, "законність підстав придбання яких не підтверджено доказами", в президентському законопроекті запропоновано карати за придбання активів "без законних на те підстав". Терміни покарань залишаються колишніми.

Альтернативний законопроект № 10110-1 подав 1 березня депутат Каплін. Він запропонував ще конкретніше формулювання: карати за активи, придбані "без законних на те підстав, в тому числі значне збільшення активів, яке перевищує законні доходи". Термін покарань автор цього законопроекту запропонував збільшити. За злочин без використання службового становища – позбавлення волі не на 2, а на 3 роки, для посадової особи середньої руки -не до 5, а до 7 років в'язниці, і для високого начальства – довічне ув'язнення.

Автори законопроекту № 10110-2 Чумак і Новак запропонували вважати незаконним збагаченням просто активи, "вартість яких значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел". Тобто, по суті, з джерел, які можна вказати в декларації. Термін покарання вони, як і президент, пропонують не збільшувати.

Депутат Мустафа Найєм у своєму альтернативному законопроекті №10110-3 формулює "від зворотного": покарання покладається за активи, "які не могли бути отримані законним шляхом". Терміни покарання він також не вважає за потрібне змінювати.

І, нарешті, наразі найостанніший з поданих альтернативних законопроектів, авторства Юрія Дерев'янка, №10110-4, фактично повторюють формулювання законопроекту №10110-2, але збільшує терміни покарань і чіткіше прописує коло осіб, на яких поширюється дія законопроекту.

Також законопроект №10110-4 пропонує не встановлювати термін давності на злочину за статтею "незаконне збагачення". Наразі це єдиний запропонований варіант продовження або відновлення кримінальних справ, відкритих за скасованою статтею.

Чим загрожує Україні скасування кримінального покарання за незаконне збагачення

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін попередив, що "на кону не просто безвізовий режим, але підтримка України". Голова Ради громадського контролю НАБУ Віталій Шабунін вважає, що може йтися про подальші рішення зарубіжних партнерів України щодо антиросійських санкцій, надання Україні летальної зброї, кредитів МВФ і т.д. Він переконаний, що виконати вимогу щодо продовження розпочатих справ неможливо. "Навіть якщо завтра Верховна Рада проголосує за відновлення кримінальної відповідальності за цей злочин, то притягнути за нею до відповідальності за майно, придбане до цього моменту, буде неможливо. Статті Кримінального кодексу не діють тому. Це основи основ кримінального права", – говорить він.

Тим часом, економічний аналітик Борис Кушнірук вважає, що притягнути до відповідальності за незаконне збагачення можна навіть за чинним законодавством. Щоправда, не за кримінальною статтею, а за адміністративною.

"Однозначного трактування відповідальності за незаконне збагачення немає. Навіть ООН, яка вносила пропозицію щодо запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, зазначала: якщо це не суперечить національному законодавству. А враховуючи, що в більшості країн світу є презумпція невинності, то фактично ця норма не використовується. Зате передбачається адміністративна відповідальність.

Адже презумпція невинності існує тільки в кримінальному праві. В адміністративному її немає. І чиновники повинні пояснювати законність походження своїх активів. Адміністративне право посадити не можна. Але якщо законність активів не доведена, вони конфісковуються до державного бюджету. Причому це рішення стосується всіх посадових осіб, включаючи міністрів, суддів і т.д. А крім того, щодо чиновників, чиє майно конфісковано в зв'язку з недоведеністю походження активів, висловлюється недовіра. І цим чиновникам заборонено перебувати на державній службі. Стосовно депутатів, їх не можна позбавити посади. Але конфіскувати незаконні активи можна", – пояснює Борис Кушнірук.

Стосовно загрози відсутності міжнародних кредитів, то Борис Кушнірук переконаний: в рік подвійних виборів рішення про наступні транші прийматиметься, виходячи головним чином з політичних розкладів. Залежно від результатів виборів, Україна отримає наступний транш в кращому випадку восени, а в гіршому – тільки наступного року. У нинішній ситуації стаття про кримінальну відповідальність за корупцію не буде вирішальним аргументом.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...