Якою буде фінансова поліція в Україні

8 Червня 2018, 08:00

Верховна Рада має вибрати з декількох принципово різних варіантів

<p style="text-align: justify;">Фото: з відкритих джерел</p>
Фото: з відкритих джерел

Сьогодні Верховна Рада вперше може розглянути питання про створення фінансової поліції, або Національного бюро фінансових розслідувань. Це питання стояло в парламентському порядку денному 7 червня, але на нього депутатам не вистачило часу. Втім, якщо врахувати, що закон про фінансову поліції чекав свого часу 10 років – один день затримки ролі вже не грає.

Десять років роздумів

Ідея фінансової поліції для України не нова. Створення органу досудового розслідування податкових, митних та інших фінансових злочинів було задумано ще 10 років тому, коли країна оголосила курс на Європу і вступ до НАТО. Власне, як і створення Антикорупційного суду. Подібні органи – норма не тільки для Європи, але для більшості цивілізованих країн.

Тоді, 2008 року, вирішили реформувати систему органів кримінальної юстиції, створивши окремо національну, фінансову і військову поліцію, а також слідчий відділ СБУ та Антикорупційний суд. Відповідне рішення Ради нацбезпеки було введено в дію указом президента 8 квітня 2008 року.

Реформою передбачалося, що новий правоохоронний орган буде виділено з податкової служби (зараз – Державна фіскальна служба), перебере на себе повноваження всіх відомств, що займаються фінансовими злочинами (Нацполіції, СБУ та ін.), і підкорятиметься Міністерству фінансів.

Перша спроба створити фінансову поліцію була зроблена ще до Майдану, 2012 року. Був розроблений законопроект, який передбачав створення фінполіції на нових принципах, завдяки чому буде зведено до мінімуму спілкування сумлінних платників податків з перевіряючими органами, зроблений акцент на аналітичній, а не каральній діяльності перевіряючих – одним словом, були перераховані всі ті позитиви для бізнесу, про які йдеться і зараз. Застопорилося все на питаннях підпорядкування фінполіції: прем'єру чи президенту? У підсумку до розгляду проекту так і не дійшли..

Наприкінці 2016 року про фінансову поліцію згадали знову. У березні 2016 року до Верховної Ради було подано проект закону "Про фінансову поліцію" (№4228), підготовлений групою депутатів з "Самопомочі", БПП, Радикальної партії і "Народного фронту". Але він жодного разу не був винесений на розгляд Верховної Ради. А наприкінці 2016 року Кабінет міністрів подав свій законопроект, який вперше спробував регламентувати діяльність майбутньої фінансової поліції. Він називався "Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)". І в цьому документі назва "фінансова поліція" не згадується взагалі, але її створення заплановано на майбутнє. Деякі експерти вважали, що таким чином намагалися затягнути створення фінансової поліції. Інші говорили, що це був "компромісний варіант", який дозволив хоч трохи просунутися у вирішенні дискусійного питання.

Кабмінівський проект пройшов парламент буквально за місяць і набув чинності з 1 січня 2017-го. При цьому виявилося, що похапцем ліквідували і податкову міліцію. Як потім говорилося, "через технічну помилку". Яку, правда, вирішили не виправляти, а створити, нарешті, новий орган фінансових розслідувань. "Чи варто виправляти помилку, знову легалізувавши репресивну податкову міліцію? Очевидно, що ні. Потрібно рухатися тільки вперед", – написав тоді на своїй сторінці в Facebook новопризначений голова Мінфіну Олександр Данилюк (який був звільнений вчора – в день, коли закон про фінполіціі вперше повинен був розглядатися парламентом).

2017-го до Верховної Ради надійшло відразу 3 законопроекти про нову службу протидії зловживанням у сфері фінансів. Щоправда, ця служба вже називалася не "фінансовою поліцією", а "Національне бюро фінансової безпеки".

19 березня був поданий до Ради проект Ніни Южаніної – №8157. Наступного дня, 20 березня, зареєстрований однойменний законопроект групи депутатів "Самопомочі", БПП, "Народного фронту" та інших – №8157-1. А 3 квітня з'явився третій законопроект – зі старою назвою ("Про правові засади організації і діяльності фінансової поліції"). Йому було присвоєно номер 8157-2.

Законопроекти 8157 та 8157-1 планувалося розглянути в квітні, проте в парламенті не набралося голосів, навіть щоб включити їх до порядку денного. Тож зараз парламент має вперше висловитися з питання нової фінансової служби.

В чем разница между проектами

Одним з питань, яке по-різному трактується в проектах, стало, знову-таки, питання підпорядкування нової служби. У проекті Ніни Южаніної декларується "незалежність Нацбюро фінансової безпеки від всіх державних інституцій", але підзвітність Верховній Раді і президенту. Призначення голови Нацбюро також покладається на президента.

Обидва альтернативні проекти пропонують підпорядкувати Нацбюро фінбезпеки (фінполіцію) Кабміну через Міністерство фінансів. Вони акцентують: серед повноважень гаранта відсутня контроль над фінансовим відомством. А Конституція забороняє ухвалювати закони, які б розширювали його повноваження.

Втім, питання національної безпеки – як раз компетенція президента. А новий варіант назви структури – Національне бюро фінансової безпеки – якраз містить слово "безпека".

Автори законопроектів 8157-1 та 8157-2 критикують проект 8157 також за те, що він дозволяє набирати до нової структури "старих" податківців і митників. Ще – за те, що призначений президентом голова НБФБ зможе займати цю посаду невизначений термін. Крім того, НБФБ частково перебирає на себе функції НАБУ, чим закладає основи неефективну роботу цієї структури, вважають автори альтернативних законопроектів. Є у них і ціла низка інших зауважень.

Основні положення законопроекту 8157 наведені в таблиці.

32778146_626751620994784_7005335472184492032_n

Фото зі сторінки НБФБ в Facebook.

За основу розробки обох альтернативних проектів був узятий "старий" законопроект від 2016 року. Тексти проектів 8157-1 і 8157-2 збігаються відсотків на 80, але 8157-2 є ніби доповненим і конкретизованим варіантом 8157-1.

Є й серйозніші відмінності. Наприклад, проект 8157-1 пропонує встановити граничну чисельність особового складу НБФБ в 3000 осіб, а 8157-2 – в 1500 осіб. При цьому в обох проектах є ремарка, що "гранична чисельність особового складу може змінюватися, залежно від рівня злочинності", і збільшуватися за рішенням Кабміну.

По-різному альтернативні законопроекти пропонують формувати склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на керівні посади НБФБ/фінполіції. У проекті 8157-1 пропонується такий склад: 3 кандидати від громадської ради при НБФБ і по одному члену від комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, від комітету ВР з питань податкової політики, від міністра фінансів, від Нацагентства з питань держслужби, від з'їзду адвокатів, від Всеукраїнської конференції працівників прокуратури.

У проекті 8157-2 комісія складається з 3 представників громадської ради при фінансовій поліції, 3 представників Кабміну і 3 представників міжнародних організацій, яких, втім, теж назначає міністр фінансів: від Комітету експертів Ради Європи з оцінки засобів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL), від Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) і Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

У першому варіанті комісія вважається працездатною при призначенні 6 осіб, у другому – 7. В обох варіантах керівник обирається на 5 років і не може обіймати цю посаду більше двох термінів поспіль.

Яку фінансову поліцію виберуть для України народні депутати – покаже обговорення законопроектів і голосування.

Ви зараз переглядаєте новину "Якою буде фінансова поліція в Україні". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

Автор:

Олександра Романюк

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Загрузка...
Загрузка...