Газопровід "Північний потік – 2" не буде введений в експлуатацію до 1 січня 2020 року.
Про це заявив голова компанії "Нафтогаз Україна" Андрій Коболєв під час круглого столу щодо майбутнього транзиту газу в Брюселі (Бельгія), повідомляє "Укрінформ".
"Ні в якому разі "Північний потік-2" не буде введений в експлуатацію до цієї дати. Зараз, після того, що сталося в Данії, – це, безумовно, не заборона, але це ще одна велика затримка. Досить очевидно, що остання дата, на яку розраховував консорціуму, не буде досягнута", – сказав він.
За припущенням Коболєва, в ситуації, що склалася російському "Газпрому" доведеться скорочувати обсяги поставок газу в Європу або домовлятися з Україною про умови транзиту за європейськими правилами.
"Якщо не буде "Північного потоку – 2" і не буде задіяний "Турецький потік", "Газпром" не зможе в повній мірі виконати свої експортні зобов'язання щодо мінімального обсягу поставок газу. Якщо буде задіяний тільки турецький маршрут ..., тоді "Газпром" може впоратися без України, залишаючись на мінімальному рівні", – сказав він.
Глава "Нафтогазу" додав, що для Росії варіант домовитися з Україною ділиться ще на два:
- укласти довгостроковий контракт між "Газпромом" і оператором української ГТС (переговори тривають в тристоронньому форматі з допомогою Єврокомісії);
- мати короткострокове резервування обсягів, які український оператор ГТС надає іншій стороні за фіксованим тарифом і з наданням відповідних фінансових гарантій.
"У цьому випадку Україна не матиме можливості сказати "ні". Так, тарифи (на транзит) в такому випадку будуть вищими, але це означатиме укладення контракту на рік або на півроку, без будь-яких подальших зобов'язань", – пояснив Коболєв.
Нагадаємо, "Північний потік – 2" повинен пройти по Балтійському морю, з'єднавши постачальників в Росії зі споживачами в Європі, його довжина складе більше 1,2 тис. км. Передбачається, що пропускна спроможність газопроводу складе 55 млрд кубометрів газу в рік. Вартість проекту оцінюється майже в 10 млрд євро. Партнери по проекту: "Газпром", Engie, OMV, Shell і дві німецькі компанії – BASF і Uniper.
Національне енергетичне агентство Данії 27 березня ухвалило проміжне рішення по "Північному потоку – 2". В "Нафтогазі України" заявили, що таким чином Данія виступила проти будівництва газопроводу в своїх територіальних водах. Але оператор будівництва "Північного потоку – 2" Nord Stream 2 AG спростував цю інформацію. У компанії підкреслили: енергетичне агентство запросило додаткову екологічну експертизу проекту, а не заборонило його. Пізніше прес-служба агентства уточнила, що "не може підтвердити, що відомство повідомило "ні" проекту Nord Stream 2".
В "Нафтогазі" підкреслили, що мова йде про маршрут на південному сході від острова Борнхольм. Він проходить не по території Данії, в її територіальних водах. При цьому мова про північно-західний маршрут уже не йде.
"Сегодня" з'ясували у експертів, що стоїть за рішенням Данії по "Північному потоку – 2".
Читайте також:
- Газова директива: стало відомо, коли в ЄС ухвалять рішення по "Північному потоку – 2"
- Данія не змогла назвати терміни остаточного вердикту по "Північному потоку – 2"
- Що стоїть за рішенням Данії щодо "Північного потоку – 2": думки експертів
- Відмови не було: в Данії прокоментували рішення по "Північному потоку – 2"
- Данія прийняла рішення щодо "Північного потоку – 2"
- Транзит газу через Україну: Німеччина зробила заяву