Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Коли настане "весна" для української економіки

12 лютого 2015, 08:30

Сергій Гусєв

Поштовхом до розморожування економіки країни може стати нова програма фінансової допомоги від МВФ

Уряд і експерти обережні в прогнозах. Фото: greenbelarus.info

Уряд і експерти обережні в прогнозах. Фото: greenbelarus.info / Фото: Олександр Яремчук

Реклама

За неофіційною інформацією, 11 лютого повинна була закінчитися робота в Україні місії МВФ, яка разом з владою країни вивчала можливість запуску нової програми допомоги на заміщення діючої. Робота місії проходила в обстановці секретності, але відомо, що за результатами очікується підписання меморандуму про економічну і фінансову політику, в якому мають бути викладені нові умови надання фінансової допомоги. Свої висновки місія викладе керівництву фонду, і рада директорів МВФ, як очікується, до кінця лютого може ухвалити рішення про запуск програми, а перші гроші надійдуть у березні.

Якщо це відбудеться, то по економіці та країні в цілому прокотиться легка хвиля заспокоєння. В першу чергу, це може позитивно відбитися на динаміці курсу гривні. Будуть внесені обіцяні зміни до держбюджету 2015-го. З'явиться можливість об'єктивно оцінити перші підсумки податкових новацій. Дивлячись на МВФ, свої програми можуть запустити і інші міжнародні кредитори. Все це разом може сприяти тому, що економіка країни почне нарешті розморожуватися.

Програма МВФ

Рада директорів МВФ 30 квітня минулого року схвалив кредитну програму stand-by (SBA) для України в обсязі $16,67 млрд, розраховану на два роки. Гроші повинні були надходити частинами (траншами), яких мало бути дев'ять (до березня 2016-го). Але вже третій транш (у вересні 2014-го) Україна не отримала. Затримку пов'язували з виборами, формуванням уряду, прийняттям держбюджету на 2015-й. Говорили про об'єднання третього і четвертого траншу і надходження коштів на початку січня (в тому числі і для цього бюджет приймали терміново і вночі), але цього не сталося.

Чому? Насамперед тому, що керівництво МВФ жорстко вимагало від влади України нарешті продемонструвати початок реальних, а не паперових реформ і боротьби з корупцією. Також сформувалося усвідомлення того, що проблеми, які стоять перед Україною, набагато серйозніші, ніж очікувалося, що "хворіє" не тільки держбюджет, а вся економіка, що війна на Сході затягується. Країні потрібно більше грошей і на більший термін, і направляти їх доведеться не тільки на ті цілі, які передбачаються умовами stand-by. Тому в січні керівництво країни звернулася до МВФ з проханням замінити SBA програмою розширеного фінансування EFF (Extended Fund Facility). 12 січня в Київ прибула місія фонду, яка повинна була пропрацювати до 29 січня, але затрималася майже на два тижні.

Переговори були важкими, а найскладнішим питанням – тарифи на енергоресурси, головним чином – ціна на газ для населення. Вимога МВФ – швидше підняти їх до ринкового рівня. Уряд, начебто і не проти, але різко заперечують багато народних депутатів. Аргументи противників зрозумілі – якщо в умовах нинішнього здешевлення гривні швидко підняти тарифи, то у відповідь виникне величезна соціальна напруга. І компроміс полягає не в тому, щоб підвищувати тарифи поетапно, супроводжуючи цей процес введенням адресних дотацій (про це домовилися раніше), а в тому, що починати це треба після реформи "Нафтогазу", тому що в його нинішньому стані говорити про обгрунтованість тарифів не доводиться – чиновники можуть "намалювати" будь-які витрати і виправдати ними будь-яку ціну.

Ще один компроміс може полягати у визначенні завдання Нацбанку на нинішньому етапі. Раніше МВФ вимагав відмови від фіксованого курсу і переходу до таргетування (встановленню цільових орієнтирів) інфляції. НБУ зробив перший і пообіцяв займатися другим. Але якщо інфляція наближається до 25%, то ефективно зорієнтуватися складно. Можливо, Нацбанку варто повернутися до адміністративних обмежень і самому зайнятися управлінням руху валютних надходжень.

Позитивне рішення МВФ за програмою EFF відкриє для України допомогу інших організацій та країн, яку вони вже раніше обіцяли виділити. Мова йде про 2 млрд доларів кредитних гарантій США, 1,8 млрд євро від ЄС, 500 млн євро від Німеччини, до 100 млн євро від Польщі, 300 млн доларів від Японії, 500 млн доларів від Світового банку.

А днями агентство Reuters повідомило, що сім найбільш розвинених країн (G7) і МВФ розглядають можливість збільшення фінансової допомоги Україні – загальний пакет допомоги може досягти $40 млрд.

Інфляція

Інфляція в Україні в січні 2015-го склала 3,1% порівняно з груднем і 28,5% – з січнем 2014-го. За підсумками минулого року вона склала 24,9%. При цьому за весь 2013 споживчі ціни в Україні зросли на 0,5%, а за 2012 р. вони знизилися на 0,2%.

Державний бюджет України на 2015-й поки побудований на консервативному сценарії розвитку ситуації, який передбачає падіння ВВП на 4,3% при інфляції 13,1%. Якими будуть цифри скоригованого бюджету, поки невідомо.

У тому числі і для боротьби з інфляцією НБУ з 6 лютого підвищив облікову ставку з 14% до 19,5%. На такому високому рівні вона не була вже більше 13 років. "Основною причиною такого рішення є посилення інфляційних ризиків, які будуть залишатися високими в найближчій перспективі, відображаючи насамперед значний рівень невизначеності щодо подальшого розвитку подій на сході України", – йдеться в повідомленні Нацбанку, який прогнозує, що інфляція до кінця 2015 р. складе 17,2%, а в 2016 р. повернеться на однозначний рівень (але такі прогнози можуть бути скориговані, оскільки поки не визначено графік підвищення тарифів на газ).

Облікова ставка – це так званий монетарний інструмент, за допомогою якого НБУ встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових ресурсів. При використанні цього інструменту в НБУ повинні не забувати, що інфляція є наслідком зростання не грошової маси, а відносини грошової маси до товарної. Тому здешевлення кредитів для виробників не варто боятися – ті беруть їх для виробництва товару, тобто нарощування товарної маси. Фактично вони протидіють інфляції.

У Нацбанку сподіваються, що "загальне підвищення процентних ставок у банківській системі має стати одним із чинників відновлення припливу депозитів фізосіб". Але у банків є своя думка з цього приводу.

Банки

У нинішній ситуації більшість банків поки не підвищують ставки по депозитах. Але ті з них, які відчувають проблеми з ліквідністю, змушені робити це. При цьому нинішнє підвищення ціни грошей відбувається в момент, коли через зростання курсу банки починають відчувати дефіцит національної валюти. "Зростання офіційного курсу гривні до долара США несе ризики погіршення банківських нормативів і автоматичного зниження обсягу вільної ліквідності", – вважають в Незалежній асоціації банків.

За економічними законами, величина облікової ставки впливає на загальну ціну видаваних банками кредитів. Але в НБУ вважають, що нинішнє підвищення процентних ставок надасть мінімальний вплив на активність реального сектора економіки. За розрахунками Нацбанку, на початок лютого середньозважена ставка по довгострокових гривневих кредитах для бізнесу становила 17,1%, для населення – 26,6%. Самі ж банкіри впевнені, хоча українські підприємства потребують фінансування, більшість з них не зможуть обслуговувати кредити вартістю понад 20% річних.

Через зростання курсу валют, банки отримують збільшення проблемної валютної заборгованості, їм потрібно нарощувати резерви під ці кредити, але джерела збільшення доходів у банків немає. І часто акціонери не можуть їм допомогти, тому вони все ще не знайшли кошти на додаткову капіталізацію, що було потрібно зробити за результатами стрес-тестів. Виникають і питання, пов'язані з переоцінкою валютних пасивів (депозитів). Всі цього говорить про те, що НБУ як регулятору необхідно терміново вживати заходів, інакше число неплатоспроможних банків може продовжувати збільшуватися. Судячи з усього, Нацбанк готовий домовлятися з банками і давати їм деякі послаблення щодо виконання нормативів.

За підсумками минулого року сукупний збиток українських банків склав 52970 млн грн (в 2013 р. була зафіксована їх прибуток у розмірі 1,44 млрд грн). При цьому 19,9 млрд грн склали збитки банків, віднесених до категорії неплатоспроможних і в які введені тимчасові адміністрації. Частка простроченої заборгованості в загальній сумі кредитів зросла за рік на 5,8 процентних пункту, до 13,5%. При цьому загальний обсяг наданих кредитів зріс на 10,4%, до 1,01 трлн грн.

Гривня зараз приблизно на 35% дешевше своєї розрахункової вартості, але до 2017-го розрив зменшиться в кращому випадку до 10%.

У НБУ відзначають, що негативний фінансовий результат діяльності банків сформувався насамперед за рахунок суттєвого збільшення обсягів відрахувань у резерви на можливі втрати від активних операцій. В цілому по системі відрахування в резерви зросли в 3,7 рази в порівнянні з 2013 р., а їх частка в загальних витратах збільшилася з 16,7% до 39,3%. Крім того, банки втрачали заставне майно та інше забезпечення за кредитами, що позначилося на якості кредитного портфеля і вимагало прийняття комплексу стабілізуючих заходів.

"Незважаючи на несприятливі зовнішні обставини у банківської системи залишається певний запас міцності, а політика докапіталізації банків та очищення банківського сектора від недобросовісних банків дасть їй додатковий позитивний імпульс", – підкреслюється в повідомленні регулятора.

Позитивний імпульс може надати і батіг, застосований до менеджменту і власникам банків. Так, керівництво НБУ зараз веде активну роботу, спрямовану на те, щоб розкривати інформацію про реальних власників банків і посилити відповідальність власників банків за проведення операцій з пов'язаними особами. 30 січня постановою №75 НБУ позбавив, серед іншого, банки з непрозорою структурою власності можливості діяти на підставі пом'якшених нормативних вимог.

З подачі Нацбанку, 10 лютого президент Петро Порошенко подав законопроект № 2085 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб", який відразу був включений до порядку денного. Законопроект передбачає обов'язок банків повідомляти НБУ про всіх пов'язаних з ними осіб. Встановлюється заборона побічно здійснювати кредитні операції з такими особами. Посилюється відповідальність за подання недостовірної (неповної) звітності – штраф до 2-5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз це 34-85 тис. грн). Вводиться кримінальна відповідальність за доведення банку до неплатоспроможності у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років для керівника банку, його кінцевого бенефіціара або інших власників істотної участі, якщо це завдало шкоди державі чи кредитору на суму понад 10 тис. Неоподатковуваних мінімумів. "На сьогодні проблема недостатньої відповідальності пов'язаних з банком осіб, в першу чергу керівників банків, кінцевих бенефіціарів власників банку, інших власників істотної участі в банку, при прийнятті ними рішень, що негативно впливають на фінансовий стан банку, вимагає додаткового врегулювання", – наголошується в пояснювальній записці до законопроекту.

Крім того, регулятор заявляє, що вживає і має намір надалі впроваджувати послідовні заходи для зниження обсягів готівкових операцій, у тому числі шляхом застосування жорстких адміністративних заходів впливу до банків, які приймають на себе ризики легалізації кримінальних доходів. Так 6 лютого набув чинності Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення". Тому тепер систематичне порушення банком законодавства у цій сфері є підставою для ліквідації банку.

Законотворчу активність у банківській сфері проявляють і народні депутати. Так законопроектом № 2021 від 4 лютого пропонується заборонити держпідприємствам, компаніям з держчасткою понад 50%, органам державної та місцевої влади України отримувати фінансові послуги в компаніях (в тому числі і обслуговуватися в банках), вигодонабувачами яких є особи держави, яка Верховна Рада визнала агресором (таким зараз визнана тільки Росія). Але якщо закон буде прийнятий, він може надати негативний ефект. Заборона на обслуговування в банках передбачає в тому числі і дострокове припинення кредитних зобов'язань. Де держпідприємства візьмуть для цього кошти? До того ж багато подібні кредити зараз є проблемними, і банки будуть тільки раді позбутися від них без втрат для себе.

Курс гривні

Нинішня девальвація гривні перетворилася на проблему для всієї країни. Таке збільшення вартості валюти вже не під силу ні різноманітним валютним позичальникам, ні великому числу банків, ні імпортерам. Мінфіну разом з НБУ потрібно займатися переоцінкою валютного боргу країни і показників бюджету (які були закладені на рівні 17 грн за долар). Ще недавно глава Нацбанку говорила, що "в базовому сценарії немає курсу 25", але зараз цей рубіж вже "успішно" подолано.

Одним із заходів, покликаної приборкати зростання курсу, стало припинення з 5 лютого щоденних валютних аукціонів і відмова НБУ від індикативного курсу, а офіційний курс тепер буде встановлюватися на підставі ринкового попиту та пропозиції. Нацбанк пообіцяв повністю піти з валютного ринку, залишивши за собою право продавати валюту "Нафтогазу" (для закупівлі газу) і Мінфіну (для погашення та обслуговування зовнішнього боргу). Ця ж міра повинна допомогти позбавитися від множинності курсів на валютному ринку.

"У разі отримання траншу МВФ ситуація швидко нормалізується, – вважає міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус. – Єдиний курс означає, що гроші експортерів, які вони тримають за кордоном, теж будуть повертатися".

На думку експертів інвесткомпанії ICU, гривня зараз приблизно на 35% дешевше своєї розрахункової вартості. Однак у найближчі роки вона навряд чи наблизиться до своєї фундаментальної вартості, до 2017-го розрив зменшиться в кращому випадку до 10%. Вони також сумніваються, що вливання з боку МВФ та інших донорів дадуть імпульс валютному ринку. Нагадаємо, що до свого призначення, нинішня глава НБУ Валерія Гонтарєва була співвласницею ICU.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...