Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Чи зміцниться гривня до літа і куди в Україні дівають дрібницю: інтерв'ю з головю НБУ, частина 2

24 січня, 13:53

Олександра Романюк

За словами Якова Смолія, ввести в обіг монети 5 і 10 гривень планується в 2019 - 2020 роках

/ Фото: Анастасія Лесик, "Сегодня"

Про рекорди гривні, прогнози інфляції, міжбанківські перекази та ін. Сайту "Сегодня" розповів голова Нацбанку України Яків Смолій. Про те, чому голова Нацбанку не носить банківські картки, і чому не треба боятися інтернет-платежів, читайте  в першій частині інтерв'ю з головою НБУ.

Розкажіть, будь ласка, що це за система BankID, про яку Нацбанк повідомляв в минулому році?

- Це новий сервіс. Він дозволяє спростити процес ідентифікації особистості під час отримання дистанційних послуг. Йдеться про фінансові, комерційні або державні послуги. Наприклад, якщо людина один раз в якомусь банку пройшла ідентифікацію (прийшла в банк, надала паспорт, ідентифікаційний код, можливо, якісь дані про доходи), то, наступного разу вона може дистанційно звернутися в інший банк за якоюсь послугою і їй не доведеться знову ідентифікувати себе. Той, інший банк може скористатися так званою первинною ідентифікацією, яку людина проходила в попередньому банку. Для цього обидва банки повинні бути підключені до системи BankID НБУ.

Це зручно і клієнту, якому не потрібно йти в банк і нести знову весь пакет документів. І для банку зручно, що хтось за нього вже виконав роботу з первинної ідентифікації. Ми думаємо, що цей сервіс повинен в цьому році, можливо, в наступному, отримати більшу популярність серед банків, комерційних компаній та їхніх клієнтів.

- А нині цей сервіс вже працює?

- Так працює. Правда, до нього підключилися ще не так багато банків. Зараз до цієї системи підключено шість банків – Ощадбанк, КредоБанк, Радабанк, Мотор-банк, банк Схід і Ідея Банк. Ще близько 10 банків зараз на різних етапах підключення.

- Які ще нововведення в роботі банків з'являться найближчим часом?

- Ми зацікавлені в тому, щоб наша банківська система працювала за європейськими стандартами. Тому ми працюємо над впровадженням в Україні так званої "Європейської платіжної директиви 2" (PSD2), яка сьогодні імплементована в Європі. Одна з її новацій в тому, що на ринку фінансових послуг у фінтек-компаній, які виступають посередниками між споживачами фінансових послуг (клієнтами) і банком, з'являється більше можливостей. Якщо банк не може або не хоче інвестувати в розвиток IT-технологій, він зобов'язаний за згодою клієнта надати доступ до його рахунку фінтек-компаніям, які мають можливість надавати клієнту банку додаткові сервіси.

Ми також плануємо впровадити в Україні міжнародний стандарт обміну фінансовими повідомленнями ISO 20022, що дозволить забезпечити прозорість і взаємодію між різними платіжними системами як всередині країни, так і в майбутньому – для транскордонних платежів. Це в наших планах на перспективу, але перші кроки по розробці і впровадженню цього стандарту в наші програми будуть зроблені, я думаю, вже в 2019 – 2020 роках.

Крім того, ми модернізуємо систему електронних платежів НБУ. Ця технологія працює вже 25 років, до неї підключені всі банки, через неї здійснюється 97% всіх міжбанківських переказів в гривні в Україні. Але сьогодні час роботи цієї системи обмежена, умовно кажучи, міжбанківські платежі здійснюються з 8.30 до 19.00. У вихідні, в нічний час вона не працює. Але багатьом споживачам банківських послуг потрібно більш якісний сервіс. Різні категорії клієнтів хотіли б, щоб була можливість провести платіж цілодобово, так само, як і платежі за картковими рахунками. Ця модернізація дозволить використовувати банківські рахунки цілодобово.

- Минулого року Нацбанк почав випуск гривневих монет нового дизайну. Зараз в побуті є вже монети по 1 і 2 гривні. Повідомлялося, що пізніше з'являться монети по 5 і 10 гривень. Уже відомо, коли вони будуть введені в обіг?

- Так, ми порахували, що заміна банкнот дрібних номіналів монетами, з огляду на більш тривалий термін служби монет, дозволить нам заощадити близько одного мільярда гривень на виготовленні та інкасації грошей. Тому в минулому році ми проводили інформаційну кампанію, показали, як будуть виглядати монети, дали їх характеристики, щоб підприємства торгівлі змогли адаптуватися до змін. Наприклад, щоб змогли вчасно налаштувати автомати, де можна купити товари, оплатити парковку і т.д. Адже датчики в монетоприймача цих автоматів настроюються на певний діаметр, товщину, враховують магнітні властивості монет, щоб туди не можна було кидати інші металеві предмети.

У минулому році були випущені монети 1 і 2 гривні. Ввести в обіг монети 5 і 10 гривень ми плануємо в 2019 – 2020 роках. Про конкретні терміни введення їх в обіг ми обов'язково повідомимо громадянам і суспільству заздалегідь.

Реклама

- А куди дівається дрібниця, яка виводиться з обігу? 1, 2, 5, 25 копійок. І скільки їх вже вилучено?

- Спеціально ми не вилучаємо ці монети з обігу. Тому цифри ще не значні. Це тільки те, що повернулося до нас через банківську систему. Наприклад, за весь 2018 рік до нас повернулося всього близько півтора мільйона штук монет по 1, 2 і 5 копійок. При тому, що в обігу таких монет знаходиться близько 6 мільярдів штук. Тобто це навіть не один відсоток. І ми не готові сказати, скільки всього буде повернуто монет. Адже багато які з них просто загублені. Якась кількість осіла у людей в скарбничках і скриньках. Чи готове населення їх повертати? Можливо, коли ми оголосимо про вилучення цих монет з обігу, процес піде активніше. Зараз цифри повернення дуже незначні.

Що стосується утилізації, зараз ми їх доставляємо в спеціальні приміщення – сховища. Коли набереться певний обсяг, буде прийнято рішення про утилізацію. Якщо паперові банкноти ми утилізуємо – ріжемо, подрібнюємо, тобто наводимо в непридатність, – то для монет передбачена окрема процедура. Утилізація відбувається шляхом знищення на них мотивів зображень на спеціальному обладнанні, розміщеному на Монетному дворі, у присутності спеціальної комісії, щоб не могло бути будь-яких маніпуляцій. У нас є відпрацьована технологія, як це все має відбуватися. Адже частина монет виводилися з обігу навіть під час їх функціонування в обороті – якщо вони були пошкоджені, було втрачено зображення номіналу. Це стосувалося як обігових монет, так і пам'ятних та інвестиційних монет.

- Ну, інвестиційні монети – це срібло і золото, їх можна переплавити і знову викарбувати. А куди йдуть залишки монет з недорогоцінних металів?

- По суті, вони стануть металобрухтом. Монети з цього металу вже точно карбувати не будемо. Тому що для карбування монет повинні бути заготовки певного сплаву. А коли монети будуть утилізовані всі разом, це буде невизначена маса. Ймовірно, потім вона піде на виробництво чогось іншого.

- Металеві гривні карбуватимуть щорічно, чи це буде разовий випуск таких монет?

- Ми закладаємо щорічно додаткову чеканку. Звичайно, всі монети в банківську систему повертатися не будуть. Ми будемо вивчати потреби і, якщо вони з'являться, викарбуємо, скільки потрібно. У минулому році було викарбовано 140 млн штук монет по 1 гривні і 145 млн штук по 2 гривні. На цей рік плануємо по 80 мільйонів штук монет в 1 і 2 гривні і по 100 мільйонів штук – 5 і 10 гривень. У наступні роки карбування також буде постійним, тільки обсяги будуть змінюватися.

Яков Смолій. Фото: Анастасія Лесик

В тренді
Де в Україні найдешевший і найдорожчий бензин: названі ціни

- Я знаю, що Нацбанк не любить робити прогнози щодо курсу валют. Але не можу не поставити це питання. Якими, на ваш погляд, можуть бути коливання курсу гривні в 2019 році? Початок року був досить нетрадиційним: гривня майже не знецінювалася напередодні нового року і в січні, як і в минулі роки. Може, ви передбачаєте й інші нетрадиційні періоди?

- У 2014 році Національний банк перейшов до плаваючого курсоутворення. І сьогодні курс формується ринком, в залежності від попиту і пропозиції. За результатами торгів на міжбанку за кожен день НБУ встановлює курс, який вступає в силу наступного дня. І так відбувається вже протягом п'яти років.

Звичайно, щоб не було різких коливань – вчора по 25, сьогодні по 27, а завтра по 23 – Нацбанк стежить за процесом і виходить на ринок з інтервенціями для згладжування надмірних коливань. Адже суттєві коливання курсу гривні призводять до погіршення очікувань і створюють ризики прискорення зростання цін.

Тому якщо є надлишок валюти – ми скуповуємо її, якщо дефіцит – продаємо. Але ми не конкуруємо з учасниками ринку за валюту і здійснюємо інтервенції таким чином, щоб не приводили до зміни тренда, який задає ринок. Тобто Нацбанк присутній на ринку щодня, однак наша присутність не є визначальним для курсу гривні. Ті ресурси, які ми продаємо або купуємо на ринку, впливають на ринок незначно – вони згладжують коливання, але не задають тренд.

Реклама

Обсяг ринку сьогодні – 400-500 мільйонів доларів щодня. Інтервенції, які здійснює Нацбанк, у порівнянні із загальним обсягом незначні. Тому ми не прогнозуємо курс, не говоримо, яким він буде завтра або післязавтра. Все залежить від ринку, і на це впливає дуже багато факторів.

Що стосується окремих періодів ... Раніше ми спостерігали так звані сезонні коливання. Наприклад, коли аграрії зібрали врожай, але ніде було його зберігати, вони намагалися швидко продати, валютна виручка заходила в країну і, відповідно, йшло зміцнення гривні. А перед Новим роком імпортери завозили товар, відповідно, був підвищений попит на валюту, і ціна за долар піднімався. Але зараз бізнес вже став пристосовуватися до режиму гнучкого курсоутворення, розуміючи, що сезонні коливання можуть йому нашкодити. І з минулого року ми бачимо, що сезонність стала зникати. Наприклад, імпортери розуміли, що в зимовий сезон долар буде рости перед святами, тому придбали долар заздалегідь, коли він був дешевший. Через це ми практично не побачили коливань.

Тому ми розуміємо, що сезонний фактор буде поступово втрачати вплив на валютний ринок. Ті ж аграрії сьогодні багато інвестують в інфраструктуру, зокрема, потужності зі зберігання врожаю. Вони вже можуть урожай і притримати, відстеживши ціни на продукцію, і продати вигідніше. Адже ціни на їхню продукцію теж плавають. І навіть незначні коливання при великих обсягах – це їх заробіток.

- В останні роки ми спостерігали, що в першій половині року гривня зміцнюється, а в другій – знецінюється. Цей тренд збережеться, на вашу думку?

- Ситуація, яку ми спостерігаємо в січні мало чим відрізняється від тієї, що ми бачили в кінці минулого року. Так що я думаю, що піврічна сезонність також отримає згладжування. Звичайно, важко сказати, як себе поведе бізнес, світова економіка. Від цього теж багато що залежить. Але в цілому фактор сезонності все менше впливатиме на курс.

- А суми, які повинна виплатити Україна за зовнішніми зобов'язаннями, можуть впливати на курс? Адже ми вступили в рік пікових виплат за закордонними кредитами.

- Так, дійсно 2019-2020 роки є піковими по виплатах. Однак у НБУ і Міністерства фінансів вибудовані плани щодо здійснення всіх виплат на тривалу перспективу з чітким розумінням, як ми будемо обслуговувати ці борги. У нас є нова програма співпраці з МВФ на суму близько 3,9 мільярда доларів, розрахована на 14 місяців. Ми отримали в минулому році 1,4 мільярда доларів за цією програмою, які пішли в міжнародні резерви. А так як у нас відновилося співробітництво з МВФ, відразу відновилося співробітництво зі Всесвітнім банком та Європейською комісією. І кошти від цих структур пішли Мінфіну на покриття дефіциту. Минулого року від цих організацій ми отримали понад мільярд доларів в еквіваленті. У цьому році планується отримання 500 млн євро від Єврокомісії і гарантій від Всесвітнього банку на 600 млн доларів США. Крім того, можуть бути два транші від МВФ на загальну суму близько 2,5 млрд доларів, які теж надійдуть у міжнародні резерви. Плюс у Мінфіну є плани по залученню коштів від розміщення облігацій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Тому виплати за зовнішнім боргом будуть перекриватися частково за рахунок коштів, що надійшли ще в минулому році, частково – за рахунок тих, що ще будуть залучені.

Ми також припускаємо, що позитивний тренд минулого року на валютному ринку з точки зору сальдо наших інтервенцій збережеться і в 2019-му. Як я вже говорив, Нацбанк продає і купує валюту. Так ось, різниця між тим, скільки ми купили і скільки продали, в минулому році становила 1,4 млрд доларів США. Ці кошти були зараховані в резерви.

Яков Смолій. Фото: Анастасія Лесик

- А які прогнози щодо інфляції? Не передбачається їх коригувати у бік погіршення, як це було зроблено на початку минулого року і восени?

- Ми поставили для себе мету, що оптимальні для нашої нинішньої економіки темпи зростання споживчих цін – близько 5%. І ми цю мету прагнемо досягти. У планах – досягти її в 2020 році. У нас є монетарні інструменти – облікова ставка. Чим вона вища, тим дорожче ресурс, тим більше формуються заощадження і менше йде на споживання, тим менше виробник піднімає ціни на свої товари.

2018 рік був для нас дуже успішним. Міжнародні резерви на кінець року досягли максимуму за останні 5 років – 20,8 млрд грн. Ми зберегли фінансову стабільність. Курс за підсумками року навіть зміцнився на 1,4%. Ми порівнювали гривню з валютами інших країн – наших основних партнерів (доларом, євро, російським рублем, турецької лірою, грузинським ларі і ін.) – і можемо сказати, що за 2018 рік гривня зміцнилася по відношенню до них.

Банківська система прекрасно себе почуває і вперше за 10 років заробила прибуток майже 20 млрд. Економіка, за нашими прогнозами, зросла на 3,4%.

Також ми вперше досягли "однозначного", т. Е. Менше 10%, рівня інфляції – 9,8%. Очікуємо, що вона продовжить знижуватися, і в наступному році досягнемо мети в 5%.

29-30 січня у нас буде засідання комітету з монетарної політики, на якому ми напередодні рішення Правління про облікову ставку обговорюємо основні економічні тенденції та прогнози. Прийнявши рішення щодо ставки, 31 січня ми оприлюднимо його разом з новим макропрогнозом. У ньому ми детальніше розповімо, яку перспективу ми бачимо, і які інструменти будемо використовувати, щоб досягти поставлених цілей.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...