Кому хочуть пробачити кредити в валюті: Рада готує нову спробу реструктуризації позик

Депутати незабаром повинні повернутися до розгляду закону про реструктуризацію валютних кредитів для народу: профільний комітет ВР рекомендував до розгляду одразу два законопроекти: урядовий (№4004) і альтернативний – депутатів (№4004-1). Запропоновано взяти за основу той, який набере більше голосів і доопрацювати його до другого читання.

Нагадаємо, кредити в валюті громадянам не видають з 2008 року, а законопроект про реструктуризацію, прийнятий в липні 2015 го, – ветував президент. У ньому пропонувалося перевести валютні кредити в гривню за курсом 5,05 грн/$. Але і платити у валюті за курсом 26-27 грн/$ люди теж не в змозі, тому питання потребує якнайшвидшого вирішення. "Сегодня" порівняла два документа (див. Інфографіку).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ДЕПУТАТИ І НАРОД. "Жоден з двох законопроектів не набрав на засіданні комітету більшості голосів, тому вирішили винести в сесійний зал обидва, – роз'яснив нам член комітету з фінансової і банківської діяльності Павло Різаненко. – Я голосував за урядовий, як за більш зважений. Сподіваюся, що незабаром документи з'являться в порядку денному і депутати виберуть кращий".

А ось громадський рух позичальників "Фінансовий майдан" – за депутатський варіант. За словами його глави Юлії Сало, "майдан" розробив його спільно з авторами-депутатами і сподівається, що Рада їх почує. "Ми пішли на всі можливі поступки, обмежили реструктуризацію сумою 2,5 млн грн, відмовилися від курсу 5,05 грн/$. Але нам навіть не говорять, скільки всього ми винні. У НБУ є дані про 35 млрд грн боргу, а банкіри називають 120 млрд, раніше було 100 млрд. Немає досі навіть реєстру боржників!" – обурюється Сало.

ЕКСПЕРТИ. Фінаналітики незадоволені обома документами, але, ймовірно, депутати приймуть варіант Кабміну. "Якщо порівнювати 4004-1 з законом, прийнятим в 2015 р, то новий ще більш недопрацьований, – упевнений аналітик компанії "Простобанк Консалтинг" Іван Нікітченко. – Законопроект Кабміну визначає соціальним житло до 60 кв. м, і робить акцент на людях, які взяли кредит саме для його покупки, а по- депутатському площа квартири вже 140 м, і під реструктуризацію потрапляють і кредити, просто взяті під заставу цього житла – тобто на дачу, дороге авто, ще одну квартиру.

Норма про витрати на погашення кредиту не більше ніж в 35% доходу сім'ї в місяць означає, що крім списання 2/3 боргу, банку доведеться ще й збільшити термін погашення, оскільки зрозуміло, що за бажанням можна зробити офіційною зарплату у 2 000 грн. Можна було просто написати в законі, що банки повинні списати всі валютні кредити. Навряд чи 4004-1 буде прийнятий навіть у першому читанні".

"Не кажучи про наслідки для банківської системи, 4004-1 дискримінує тих, хто взяв кредити в гривні або вже провів реструктуризацію. Імовірність, що його приймуть, невелика, адже банкам доведеться списати майже всі кредити як збитки, фактично за курсом 8 грн/$, – говорить президент Украналітцентра Олександр Охрименко. – Я запропонував би взяти за основу законопроект Кабміну, але розширити список пільговиків, наприклад, додати чорнобильців, яким пробачать частину боргу. Думаю, що банки це витримають навіть в нинішніх умовах".