Українці збідніли за рік на чверть: на що йдуть зарплати (інфографіка)

За рік доходи українців зросли. Але купити на них можна набагато менше, ніж рік тому. Такий висновок експертів "Сегодня", що проаналізували на наше прохання структуру доходів і витрат населення в першому кварталі цього року від Держстату (дані порівняли з першим кварталом 2014-го – див. Інфографіку).

ЩО ЗМІНИЛОСЯ . Основна стаття доходів українців – це зарплата (40%) або пенсії, допомоги, соцвиплати (40,7%). Прибуток від бізнесу, цінних паперів або відсотків за депозитами у структурі доходів займає менше 15%, але, в порівнянні з 2014-м, цей прибуток виріс на 2,4%. "За рік частка найманої праці в доходах впала на 2,4%: кількість працівників знизилася у зв'язку з втратою Криму і частини Донбасу. А от доходи непрацюючих стали вищими через зростання кількості пенсіонерів та безробітних, – пояснює президент Украналітцентру Олександр Охріменко. – Підвищення доходів приватних підприємців-фізосіб, і особливо дивідендів, пояснюється зростанням курсу долара за рік майже втричі – адже ці доходи перераховані статистикою в гривню".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Що стосується структури витрат, то її зміну експерт пов'язує з інфляцією, особливо в частині купівлі товарів і послуг: цього року проїдається на 5% більше заробленого, ніж у минулому, або майже 90% всіх доходів, а ще 10% йдуть на податки. Але в штуках і кілограмах товарів куплено менше приблизно на 20%, ніж рік тому, оскільки інфляція за рік склала майже 25%. І тепер за ті ж гроші, умовно кажучи, можна купити не 5 кг ковбаси, а лише 4 кг.

ЗАСІКИ . Найбільший удар припав по заощадженнях, кажуть експерти: якщо в 2014-му населення накопичило цінностей більш ніж на 17,5 млрд грн (з них майже 15 млрд – в грошах. – Авт.), то через рік картина діаметрально протилежна: ми маємо масовий відтік депозитів, насамперед валютних, з банків – назад в заначки.

За словами аналітика МЦПД Олександра Жолудя, формальний плюс в накопиченнях населення в 2 млрд грн вийшов тільки тому, що долар подорожчав з 16,5 до 26 грн, при цьому в лютому були сплески курсу до 35 грн/$ і вище, і це теж враховано статистикою. Насправді, якщо перерахувати в гривні, вийде, що населення вилучило з банків майже 100 млрд грн, більшість яких були витрачені або ж конвертовані в "підматрацні" долари.

"Найкраще про це говорить статистика накопичень, розрахована на одного жителя країни, включаючи дітей, – говорить Жолудь. – Так, наприклад, якщо рік тому кожен українець зумів накопичити на рахунках 166 грн, то цього року – всього 49 грн! Ще один показник – нефінансові активи: земля і нерухомість. Якщо в 2014-му люди в них вкладали гроші, то в нинішньому ці активи серйозно знецінилися або були продані в збиток".

ЩО БУДЕ. Прогнози економістів особливо не радують: через те, що ми вже маємо інфляцію більш ніж 40% за підсумками півріччя, гаманець народу і далі буде худнути, а частка витрат на продукти і необхідні послуги (проїзд, "комуналка", ремонт особистого автотранспорту) – збільшуватися.

"Через підвищення тарифів на "комуналку" виросте частка незароблених грошей в доходах населення, оскільки до пенсій та допомог додадуться субсидії, – говорить Охріменко. – Але якщо вона перевищить половину від загальної суми доходів, це означає, що країна почне жити за рахунок друкарського верстата. А це – прямий шлях до гіперінфляції і краху економіки. Але цього можна уникнути, якщо нарешті домовитися про мир на Сході. Тоді почнеться зростання виробництва".