Криза в Греції закінчилася: як це було і що далі

Фінансова криза навколо Греції, яка тривала 8 років і кілька разів ставила під сумнів саме існування єдиної європейської валюти, завершено. Про це заявив єврокомісар з економічних та фінансових питань П'єр Московісі за підсумками засідання Єврогрупи, яка затвердила завершення третьої і останньої програми макрофінансової допомоги Греції, передає ТАСС.

У серпні 2018 року Греція вперше з 2010 року повинна буде самостійно вийти на фінансові ринки.

"Фінансова криза навколо Греції сьогодні завершена. Вона становила реальну загрозу єдності зони євро, ми двічі перебували на межі Grexit (виходу Греції із зони євро. – Ред.) – в 2012 і 2015 роках, і ми двічі змогли цього уникнути... Греція зробила серйозні реформи бюджету, державного сектора, ринку праці, пенсійної сфери. Вона ухвалила понад 150 законів і постанов ", – сказав Московісі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він підкреслив, що всі країни зони євро "очікують від Греції продовження курсу реформ, спрямованих на консолідацію зростання ВВП".

Останній транш і пільги для Греції

"Єврогрупа затвердила завершення програми макрофінансової допомоги Греції, додаткових програм не буде", – заявив, в свою чергу, голова Єврогрупи Маріо Сентено.

"Ми прийняли пакет заходів для полегшення боргового тягаря Греції, продовживши на 10 років терміни погашення кредитів EFSF (стабфонду зони євро. – Ред.), , а також надавши Греції пільговий період на 10 років з виплати відсотків за цими кредитами", – продовжив він.

За словами Сентено, Єврогрупа також погодила виділення останнього траншу допомоги в 15 млрд євро.

Як пояснив голова Європейського стабілізаційного механізму (ESM, створений на базі EFSF) Клаус Реглінг, фінансові пільги для Афін торкнуться макрофінансових кредитів на загальну суму в 96,6 млрд євро.

Стосовно останнього траншу допомоги в 15 млрд євро, ESM готовий приступити до його перерахування, як тільки країни зони євро затвердять це рішення на національному рівні. За словами Реглінга, з цих коштів 5,5 млрд євро піде на обслуговування боргу Греції, а 9,5 млрд євро будуть спрямовані в резерв ліквідності для Афін на період до кінця 2020 року.

Водночас, голова Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард трохи остудила загальний оптимізм, зазначивши, що у Єврогрупи і МВФ залишається "певна стурбованість" щодо спроможності Греції обслуговувати свою заборгованість в довгостроковій перспективі.

Тому Єврогрупа і МВФ продовжать моніторинг ситуації в Греції і будуть готові вжити додаткових заходів підтримки цієї країни, якщо в цьому буде об'єктивна необхідність. Лагард, втім не уточнила, яких саме заходів слід очікувати. Під довгостроковою перспективою розуміється період до 60-х років нинішнього століття.

Криза в Греції: як це було

Криза суверенної заборгованості Греції вибухнула 2010 року після світової фінансової кризи 2008 року. Ситуацію посилив той факт, що уряд Греції протягом 2009 року приховував справжні масштаби бюджетного дефіциту країни. На початку 2010 року, коли з'ясувалося, що дефіцит держбюджету Греції становить понад 12% замість заявлених 6%, стався різкий обвал євро, який викликав швидке падіння цінних паперів інших країн єврозони, зануривши співтовариство в глибоку кризу.

При цьому Греція стала лише "спусковим гачком" кризи євро. Його справжні причини полягали в тому, факт, що, користуючись єдиною валютою, країни співтовариства не мали єдиного органу з вироблення загальної і обов'язкової для всіх валютної політики, а рекомендаційних норм дефіциту держбюджету (3% ВВП) і держборгу (60% ВВП) дотримувалися на момент початку кризи лише кілька країн.

Другою основною причиною кризи євро стали заходи, які країни ЄС вжили у відповідь на банківську кризу 2008 року. Лідери ЄС вважали за краще не проводити чистку банківської системи від неповернутих кредитів, а компенсувати банкам фінансові втрати за рахунок різних форм дотацій з бюджетних коштів. Таким чином, в 2008-2009 роках всі ключові європейські банки вдалося утримати від банкрутств, але тягар кредитного міхура нікуди не подівся, а перекочував з банківського сектора до бюджетів країн зони євро.

Ослаблені таким чином держави зони євро просто не витримали удару грецької кризи. У них не було резервів коштів, які можна було використовувати для нейтралізації кризових тенденцій – все було витрачено на боротьбу з кризою 2008 року. У найскладнішій ситуації, крім Греції, опинилися Іспанія, Ірландія та Кіпр, які в різні роки також потрапили під програми макрофінансової допомоги.

Гостра фаза кризи євро тривала до 2013 року, після чого почалося повільне і важке відновлення, причому Греція весь цей час залишалася в найважчому становищі.

З 2010 року країна отримувала макрофінансову допомогу провідних держав єврозони (основним кредитором виступала перша економіка спільноти – Німеччина) і МВФ, яка виділялася в обмін на гранично жорсткі економічні вимоги.

За цей час Греція отримала близько 300 млрд євро у вигляді різних стабілізаційних кредитів, які тепер доведеться віддавати. На це піде, за різними оцінками від 25 до 50 років, тобто життя одного або двох поколінь громадян країни.

Нагадаємо, Україна увійшла до числа найбільших боржників МВФ, посівши друге місце після Греції. За час незалежності Україна отримала від МВФ дев'ять траншів.