Максим Нефьодов: "Я проти криміналізації порушень митних правил"

Зовсім нещодавно, 5 липня, Кабінет міністрів затвердив першого заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова на посаді голови Державної митної служби України. Про те, як і коли повноцінно почне працювати служба, чим чиновники збираються "порадувати" чесних бізнесменів, чи варто очікувати від нової митниці величезних надходжень до держбюджету, Нефьодов розповів сайту "Сьогодні".

- Уже місяць ви виконуєте обов'язки голови Державної митної служби. Чим більше займаєтеся зараз?

- Зараз моя робота – це початок реєстрації нової служби. Поки я тут єдиний співробітник. Тому якісь очікування, що я з першого дня почну щось міняти або когось карати чи приймати принципові рішення – до цього ще досить далеко. Якщо все йтиме за планом і ми рухатимемося досить швидко, нова митна служба запрацює десь наприкінці вересня. У тому числі – якщо не буде затримки з створенням нового уряду, який повинен прийняти ще декілька рішень, зокрема, покласти низку обов'язків на Держмитслужбу.

- Коли ви почали ознайомлюватися з митною проблематикою?

- Реформа на митниці не починалася дуже довго, і за цей час була розроблена купа планів. Це і план Міністерства фінансів, затверджений Кабміном, і план, який пропонувався урядом США і їх Митно-прикордонною службою (Customs and Border Protection). Є і величезна кількість напрацювань бізнес-асоціацій. Я і зараз кожен день зустрічаюся з бізнес-асоціаціями, з експертами. Тому тут головне запитання не "що робити?". Питання в тому, що це потрібно зробити.

- Як плануєте організувати роботу? Вирішуватимете одну проблему за іншою чи займатиметеся всіма одночасно? Які напрямки вважаєте пріоритетними?

- Перший пріоритет і завдання №1, як я сказав, – запустити саму Держмитслужбу. Причому це не тільки проходження якихось бюрократичних процедур. Хочеться використовувати цей момент, щоб зробити ефективнішу, плоскішу структуру, зменшити кількість юридичних осіб в підпорядкуванні центрального апарату. Можливо, почистити митницю від найодіозніших людей, які, звісно, не будуть переведені до нової структури, і т.д.

- А після того, як служба запрацює?

- Звісно, займатися всіма проблемами одночасно неможливо, тому що завжди є обмеженість ресурсів, і ці ресурси хочеться сконцентрувати на речах, які дають найбільший ефект. У деяких питаннях можливі "швидкі перемоги", про які всі давно говорять, і ми робитимемо їх, незважаючи ні на що. Це такі речі, як відкриття даних щодо митниці в безособовому вигляді, спрощення структури митних ставок, розв’язання питання з митною вартістю автомобілів і т.д.

З іншого боку, ми сконцентруємося на питаннях, які вимагають системних реформ і де може бути найбільший результат. Це, насамперед, автоперевезення, поштові та контейнерні перевезення. Щоб проводити системні зміни в цих напрямках, їх необхідно атакувати з усіх боків. Це не таке питання, де можна поліпшити щось одне, і воно раптом почне працювати в сто разів краще. Тут необхідно і міняти кадри, і змінювати саму систему підбору, навчання, оцінювання, підвищення людей. Потрібно міняти інфраструктуру, в якій вони працюють. Тому що зараз весь контроль у нас відбувається очима, і він ніде не фіксується. І, зрозуміло, очікувати, що в таких умовах ми позбудемося корупції, трохи наївно.

Також необхідно переводити всі операції в електронний вигляд. І не тільки для того, щоб зменшити спілкування з митним інспектором, а й прискорити роботу інспектора, прискорити обробку документів, автоматизувати ті частини робочого процесу, які можна автоматизувати.

Є й питання євроінтеграції. Тому що митниця адже не працює як окремий орган. Вона співпрацює з аналогічними структурами по інший бік кордону. Тому необхідно вирішити питання обміну інформацією, спільних перевірок, питання з контейнерними лініями, які вже працюють в пілотному режимі, але поки в цьому питанні немає якогось суперпрориву.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Яких нововведень при митному оформленні товарів слід очікувати українським підприємцям найближчим часом (законослухняним і контрабандистам)?

- Те, що я перерахував, це і є зміни. Митниця повинна працювати швидше, прозоріше, і має бути зрозуміло, чому до їх товарів застосовуються ті чи інші методи контролю. Підприємці повинні розуміти, що правила єдині по всій країні. Наприклад, один і той же товар, який в'їжджає до України, повинен класифікуватися однаково, незалежно від того, через яку митницю він в'їжджає.

Але повторю: не буде такого, що якісь зміни відбудуться вже завтра. Спочатку потрібно створити нову митну службу.

- А коли буде ліквідована Державна фіскальна служба?

- З юридичної точки зору, ліквідація самої ДФС – з урахуванням всіх судів, боргів і т.д. – розтягнеться мінімум на кілька років. Принаймні, Міністерство доходів і зборів, ліквідоване в березні 2014 року, існує досі.

Ліквідація будь-якого державного органу – це дуже довгий і болісний процес. Але людей повинна хвилювати не ліквідація того чи іншого органу, а те, коли будуть покладені обов'язки на новостворений орган. В даному випадку – на Державну податкову службу. Ще раз скажу, ми дуже хотіли б, щоб це відбулося до кінця вересня.

- Де ви плануєте брати нові кадри для митної служби?

- Набиратимемо на конкурсі з відкритого ринку. А які можуть бути альтернативи? Звісно, ми запрошуємо подаватися на конкурс всіх: і юристів, і логістів, і митних брокерів і, можливо, колишніх митників, які звільнилися через неможливість працювати в корупційних умовах. Без нових кадрів сподіватися, що на митниці щось суттєво зміниться, наївно.

Зі свого боку, я можу пообіцяти, що боротимуся за те, щоб поступово довести зарплати митників до ринкового рівня. Це дуже великий пріоритет, без цього змін і жодного кадрового оновлення не буде. Так, на жаль, навряд чи це можна буде зробити прямо з 1 січня 2020 року. Але ми дуже намагатимемося, щоб комбінацією різних способів ми поступово довели її до ринкового рівня. Починаючи від банального збільшення бюджету до оптимізації роботи, оптимізації навантаження, кількості митників, перерозподілу зарплат всередині самої структури (щоб більше коштів перерозподіляти на найкваліфікованіші кадри). Очікувати, що на 6 тис. грн хтось прийде, щоб якісно і професійно працювати, дещо наївно.

- Чи приведете ви свою команду до нової служби? На кого спиратиметеся у своїй роботі?

- Звісно, у мене буде кілька радників. Держмитслужба – це державний орган, і ці люди повинні будуть зайти сюди, щоб приносити користь. Я розраховую також, що у нас в тому числі будуть міжнародні радники і консультанти, розраховую і на співпрацю з донорами. Адже, як я вже говорив, митниця – це не той орган, який може працювати в ізоляції, як на острові. Вона повинна працювати за принципами, аналогічним тим, за якими працюють наші європейські партнери. За принципами, які відповідають міжнародним стандартам у цій сфері. Можливо, ми створимо також Reform Support Team, Групу підтримки реформ, як зробили в Мінекономіки, Мінфіні, деяких інших структурах. Роботу таких команд оплачує Європейський Союз, це близько 15-20 осіб, які протягом року після цього повинні зайти на роботу до державної служби. Але це, скоріше, маленький проектний офіс. Порівняно з 10,8 тисячі працівників митниці це лише крапля в морі.

А ось якихось таємних радників, хто дивиться, і чогось подібного у мене точно не буде.

- Під час наради в Закарпатській області Володимир Зеленський запропонував митникам або починати нормально працювати, або писати заяви. Багато людей подали заяви на звільнення?

- Ніхто не написав заяви, звісно....

Я переконаний, що на митниці, як і в будь-якому іншому держоргані, є якась частина здорових людей, на яких точно можна спиратися, які готові працювати якісно, ​​їх, можливо, ніколи не підвищували а, навпаки, ставили на якісь важкі ділянки роботи. Є частина людей, які готові, напевно, прийняти будь-які принципи роботи. Якщо керівник скаже, що ми працюємо чесно – вони працюватимуть чесно і справедливо. І є, звісно, якась частина людей, з якими потрібно прощатися. Ті, які явно дискредитовані і в очах підприємців, і в очах суспільства. У яких є якісь феноменальні статки. Я часто повторюю, що можна навчити якихось знань, але не можна навчити бути чесним.

- Напевно, таких співробітників, які скомпрометували себе, буде легко звільнити під час створення нової держслужби.

- Ні, це не буде просто. Процес державної служби побудований таким чином, що звільнити співробітника можна через 6-7 місяців від моменту, коли ти захотів його звільнити, до самого звільнення. А потім – ще суди.

Можливо, вдасться почистити якусь невелику купку керівного персоналу, але не більше. Тому я і пропонував в стратегії реформи щось зробити з законодавством у цій сфері. Можливо, переводити митників на термінові контракти. А з іншого боку, потрібно вводити страхування їх відповідальності, давати їм можливість отримувати за хороші результати роботи. Це також буде один з напрямків реформи.

- Ті, хто дивився відеозапис наради в Ужгороді за участю президента, досить багато могли дізнатися про різні схеми на митниці. Але я хотіла запитати про одну зі схем, яка, очевидно, стосується досить значного числа жителів прикордонних регіонів – "піджаки", або "човники". Як можна боротися з такою схемою?

- Така схема – абсолютно не українська специфіка. Вона існує в багатьох країнах. Ну, наприклад, така схема активно використовувалася між Гонконгом і материковим Китаєм. Як з нею боротися? Це повинна бути комбінація заходів. По-перше, потрібно зробити реально можливим легальне оформлення товарів. Тому що багато бізнесменів використовують такі схеми не тому, що хочуть порушувати, а тому, що не мають легальної можливості ввозити цей товар "по-білому". А якщо ввозять, їх відправляють на перевірки, які можуть тривати тижнями. І коли так відбувається кілька разів, людина починає розуміти, що так справи не буде.

З іншого боку, потрібно спростити класифікацію і визначення мит для певних категорій товарів. Тому що існуючий стан речей призводить до дискреції і корупції, до бажання якихось махінацій.

І, звісно, при цьому потрібно посилювати боротьбу з такими явищами. Причому, якщо карати людину, яка щось провозить або проносить, правоохоронними способами – вартість покарання виходить не порівнянною з витратами. Не можна ж саджати людину за те, що вона провезла одну сумку з продуктами. Але потрібно створювати умови, щоб такий бізнес був невигідний. Щоб умови провезення таких сумок можна було порівняти з витратами на легальне перевезення. Тоді вантажопотік йтиме на нормальне митне оформлення.

Але хочу сказати, що цей комплекс заходів – не перший наш пріоритет. Зрозуміло, що такий великий соціальний фактор не можна відразу закрити, сподіваючись, що люди десь знайдуть іншу роботу. До нього потрібно йти поступово, видавлюючи сірий сегмент в білий.

Напевно, в жодній країні світу ця схема не ліквідована повністю. Наприклад, я нещодавно спілкувався з канадцями – у них теж є контрабанда сигарет, якою займаються індійці, що живуть на традиційних територіях і мають право на самоврядування. Але зменшити обсяги потоків – це досить реально. Але, знову-таки, все потрібно робити поступово, щоб і бізнес під це підлаштовувався, і люди переорієнтувалися на якісь інші види зайнятості.

- А взагалі, як ви вважаєте? Повинна бути кримінальна відповідальність за порушення правил митного контролю?

- Ні, я не прихильник цього. При чинній якості українських судів і правоохоронної системи це не дасть результату, зате призведе до великої кількості кримінальних справ, які порушуються за дрібниці. Це також може призвести до додаткового надмірного тиску на бізнес.

- Навіть якщо це зловживання у великих розмірах?

- Я проти криміналізації саме порушень митних правил. Наприклад, якщо має місце нелегальне виробництво сигарет без акцизних марок, є інші статті Кримінального кодексу, за якими можна порушувати кримінальні справи. Шахрайство, підробка документів і т.д. Але з цими питаннями треба боротися, розуміючи, як ці методи можуть бути використані. На жаль, в нашій країні, де правоохоронні органи можуть потенційно зловживати своїми повноваженнями, треба дуже добре розуміти, до яких наслідків це може призвести. Я проти криміналізації цієї сфери, я за збільшення аналітичних потужностей в пошуках таких злочинів, і я за те, щоб таким чином робити їх неможливими.

- Які законодавчі зміни потрібні в цій сфері? Які потрібні передусім? Які з них вже розроблені, над якими ще тільки працюватимете?

- Першочергові – це три групи змін. Це два законопроекти, які потрібно проголосувати вже в другому читанні, і один, який знаходиться на стадії розробки. Так, в першому читанні вже прийнятий законопроект про авторизованих економічних операторів на митниці. Це можливості для великого білого бізнесу, який готовий класти гроші на депозити, відкривати контролюючим органам свої рахунки і проходити пост-митний аудит, давати їм прискорене оформлення і окремі переваги в цьому. Аж до того, коли вони можуть ставити пломби, не заїжджаючи на митницю, а просто у себе на виробництві. Це дає можливості митниці сконцентруватися на, умовно кажучи, потенційно ризикованому або потенційно сірому товарообігу і не займатися контролем великих, особливо міжнародних компаній, які дорожать своєю репутацією, у яких в Україні є виробництва, багато активів, і, навіть, якщо, припустимо, виникнуть якісь проблеми, їх можна постфактум вирішити в судовому порядку, це точно не фірми-метелики.

Другий дуже важливий законопроект, який також вже прийнятий в першому читанні, – про спільний транзит. Коли він буде прийнятий, він дозволить бізнесу з одним уніфікованим документом їхати, умовно кажучи, від Португалії до України. І це не тільки прискорює і спрощує роботу для бізнесу, оскільки не треба міняти папірці кожен раз, але і дає велику можливість контролю. Щоб не було такого, що з Польщі виїхали айфони, а до України доїхав пластилін або керамічна плитка. Якщо у вас єдина декларація, яка простежується на всьому протязі маршруту, з такими порушеннями боротися, звісно, значно простіше.

І третя група законодавчих змін, які потрібні насамперед, це точкові зміни до Митного кодексу. Про деякі я вже говорив. Вони стосуються спрощення кадрового оновлення, страхування відповідальності митника (якщо митник завдає якоїсь шкоди, щоб це не перетворювалося просто на нескінченні судові тяжби, коли бізнес не може домогтися компенсації, а був би простий і зрозумілий механізм). Це плоскіша структура, коли митниці стануть єдиною юридичною особою і, відповідно, у нас не буде цих регіональних князівств, кожне з яких живе за своїми правилами. Часткове наближення кодексу до європейських правил і т.д.

Ці зміни ми розробимо спільно з Міністерством фінансів і подамо до парламенту, коли запрацює нова Верховна Рада. Хотілося б, щоб всі ці три групи змін були проголосовані вже цього року.

- Деякі митники і низка експертів говорять про те, що митна служба останнім часом перетворилася на підрозділ фіскальної служби, тоді як іншим функціям цієї структури приділяється мало уваги. На ваш погляд, збір грошей до бюджету – першочергове завдання митниці чи лише одне із завдань?

- Певна функціональна переорієнтація важлива. Тому що завжди, коли ми говоримо про митницю, ми говоримо передусім про зібрані кошти. Це, звичайно, важливе завдання. Але вона не може бути єдиною функцією. Коли ми концентруємося на ній, ми забуваємо про митну безпеку. Все-таки митниця – це не тільки про зібрані кошти, це і про те, щоб на територію України не потрапляли наркотики, зброя, контрафактні вироби, які можуть бути шкідливі, щоб не вивозилися культурні цінності і т.д.

Але є і третя функція – це сприяння торгівлі. Власне, митниця стоїть не тільки для того, щоб "обілетити" кожного, зібрати по максимуму гроші і всіх трусити. Митниця існує для того, щоб знайти певний баланс між тим, що так, люди повинні сплатити певні кошти, і тим, що білий бізнес повинен їхати максимально швидко і безболісно, ​​а чорні товари не повинні їхати категорично.

- Тим не менше, на вже згадуваній нараді з митниками в Ужгороді заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук говорив, що за рахунок припинення контрабанди можна буде віддати зовнішні борги України. На ваш погляд, про які цифри може йтися?

- Ще раз кажу, це неправильний підхід – оцінювати ефективність роботи за тим, скільки ти зібрав, скільки ти витрусив з бізнесу. Це дає дуже неправильний посил всім працівникам. Мені не дуже зрозуміло, що таке "план" для митниці або податкової служби. Ми адмініструємо ті податки і мита, які визначені законодавчо. Якщо сьогодні бізнес везе якийсь товар, то ми повинні зібрати ті мита, які визначені законом. Але говорити митникам, що ви повинні сьогодні будь-що-будь зібрати таку-то суму – це для мене трохи дивно і незрозуміло. Зібрати як? Вимагаючи хабара? Говорячи, що, поки не заплатиш таку-то суму, не проїдеш?

Виконавська дисципліна, звісно, обов'язково має бути. І статистика – це найстрашніша зброя, і потрібно дивитися на якісь статистичні відхилення у вартості товару, швидкості оформлення, кількості зібраних грошей і т.д. Статистика дає цікаві інструменти для боротьби з корупцією або з якимись порушеннями. Але перевантаження фіскальної мене дивує. Зрозуміло, всі чекають, що, якщо митниця працюватиме прозоро, то допоможе бізнес-клімату. У нас пожвавиться торгівля, у нас буде більше інвестицій, і ми еволюційно просто збиратимемо більше грошей. Якщо переорієнтуємо чорні і сірі потоки в біле русло, ми, відповідно, зберемо більше грошей. Але концентруватися на тому, що в результаті реформи завтра приходитиме більше грошей до бюджету – це неправильно