Міф і реальність про рівень тіньової економіки в Україні

Ця стаття є внеском у дискусію навколо податкової реформи в Україні. Тіньова економіка в Україні має значний внесок в економічне зростання. Експерти по-різному інтерпретують показники тіньової економіки, що впливає на їх очікування щодо детінізації. У статті проаналізовані методології розрахунку рівня тіньової економіки в Україні. Показано, що додана вартість тіньової економічної активності, згідно з цими підходами, значною мірою врахована в офіційній статистиці. Це означає, що очікування значних позитивних ефектів детінізації економіки занадто оптимістичні.

Приступаючи до роботи, майже кожен український уряд вважав детінізацію джерелом економічного зростання, але жоден не зміг реалізувати цей потенціал. Напередодні чергової податкової реформи це питання знову стає актуальним. На перший погляд, здається, що виведення економіки з тіні є швидким шляхом для забезпечення економічного зростання. Ряд експертів вважає, що компенсувати дефіцит бюджету, який виникне в результаті скорочення податкових ставок, можливо за рахунок виведення з тіні доходів компаній, підприємців і найманих працівників.

Однак, як показують дослідження, ефекти детінізації можуть бути неоднозначними. Цілком очевидно, що руйнування тіньових схем ухилення від оподаткування сприятиме формуванню умов для чесної конкуренції. Легально працевлаштовані люди не зажадають соціальну допомогу від держави і матимуть соціальні гарантії. Скоротяться корупційні ризики. Разом з тим, як показують дослідження Ф. Шнайдера і його колег (Schneider, Friedrich and Klinglmair, Robert, Shadow Economies Around the World: What do we Know? (March 2004). IZA Discussion Paper No. 1043), тіньова економіка може як стимулювати, так і стримувати економічне зростання. Кількісні оцінки Ф. Шнайдера для окремих країн доводять, що 2/3 доданої вартості, створеної в тіньовій економіці, створюють внесок у споживання, тим самим стимулюючи економічне зростання.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Якщо детінізація відбуватиметься силовими методами, результат може бути негативним – ряд бізнесів вийде з України або буде знищений. Також варто пам'ятати, що бізнес завжди більш мобільний, ніж державні установи. В умовах швидкого розвитку цифрових технологій і фінансових інструментів бізнес буде швидше знаходити механізми для нових схем ухилення від оподаткування та регуляторних процедур.

Неоднозначна інтерпретація показників рівня тіньової економіки України часто сприяє формуванню надмірно оптимістичних очікувань щодо детінізації. Зокрема, ряд експертів вважає, що додатково до ВВП, який розраховує офіційна статистика, в тіньовій економіці створюється "тіньовий ВВП", який складає від 40 до 60 відсотків від його офіційного обсягу. Насправді, обсяг тіньової економіки в Україні дійсно є значним, але жодна з існуючих на сьогоднішній день оцінок не дає відповідь на питання про обсяги ВВП, які створюються на додаток до тих, які вже враховані в офіційній статистиці.

Мета цієї роботи – з'ясувати, що насправді відображають показники тіньової економіки, які розраховуються для України.

Показники, які пов'язують з рівнем тіньової економіки в Україні, розраховують Держстат, Мінекономрозвитку (Методичні рекомендації обчислення рівня тіньової економіки, затверджені указом Мінекономіки від 18.02.2009 № 123.) і Ф. Шнайдер (F. Schneider. The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know?. IZA Discussion Papers 6423. Institute for the Study of Labour. (IZA) (2012) http://ftp.iza.org/dp6423.pdf). Оцінка Держкомстату (близько 17% ВВП) відображає обсяг економіки, яка безпосередньо не спостерігається. За різними оцінками Мінекономрозвитку, тіньова економіка в Україні становить від 25 до 58% ВВП. Так званий інтегрований показник рівня тіньової економіки, за даними Мінекономрозвитку, останнім часом перевищує 40% ВВП. За даними Ф. Шнайдера, тіньова економіка в Україні становить близько 50% ВВП.

Оскільки в методиці, за допомогою якої Мінекономрозвитку здійснює обчислення, чітко не вказано, що саме охоплює показник рівня тіньової економіки (є лише визначення, що таке тіньова економіка), експерти інтерпретують ці цифри на свій розсуд. Таких інтерпретацій дві: (1) додатково до офіційно розрахованого обсягу ВВП, в Україні створюється ще більше 40% "тіньового ВВП" (малюнок 1а); (2) більше 40% ВВП України створюється з використанням тіньових схем (малюнок 1б). Якщо виходити з формул, за якими Мінекономрозвитку здійснює розрахунки, коректною є друга інтерпретація.

Рисунок 1. Інтерпретації показника рівня тіньової економіки в 2014 році.

Перша з наведених інтерпретацій (малюнок 1а) означає таке. У 2014 році Мінекономіки оцінило, що рівень тіньової економіки становить 41% від офіційного ВВП. Це означає, що на додаток до 1567 млрд грн ВВП, який розрахував Держстат, ще 642 млрд грн (41% від 1567 млрд грн) створено в тіньовій економіці (малюнок 1а). Виходячи з такої логіки, ВВП України в 2014 році дорівнює 2209 млрд грн, а не 1567 млрд грн, як розрахував Держстат.

Це твердження не є коректним. Тіньова і так звана біла (офіційна) економіка не існують як дві паралельні реальності. Ланцюжок "виробництво продукції – отримання доходу – споживання / заощадження" може складатися як з легальних, так і з тіньових операцій. Наприклад, особа, яка отримала заробітну плату "в конверті" (тіньова операція), може потім легально розрахуватися цими грошима в супермаркеті (біла операція). Кошти, виділені з бюджету для державних закупівель (біла операція) можуть бути частково використані для сплати хабара (тіньова операція), а потім хабарник йде в ресторан і розраховується цими коштами за їжу (біла операція). Такі ланцюжки, що складаються з білих і тіньових операцій, можна продовжувати.

Ця логіка відповідає другій інтерпретації показників рівня тіньової економіки та відображена на малюнку 1б. На ньому показано, що процеси тіньової і легальної економіки часто перетинаються (заштрихована зона на рис. 1б). Додана вартість, яка створюється на тіньовому виробництві, перерозподіляється на легальному споживчому ринку або навпаки. Майже кожна тіньова схема містить як легальні, так і тіньові операції. Коли хоча б одна з операцій тіньової схеми здійснюється в легальний спосіб, її вартість так чи інакше може бути врахована в офіційній статистиці. Саме з метою врахування всіх можливих каналів формування та розподілу доданої вартості в статистиках всіх країн ВВП розраховується трьома різними методами – по виробництву, доходах і споживанню.

Безумовно, частка тіньової доданої вартості ніколи не потрапляє в легальну економіку, і тоді вона не може бути врахована в офіційній статистиці (сіра зона на рис. 1б). Наприклад, це відбувається, (1) якщо експортер продає продукцію за заниженими цінами і частину вартості отримає на свою офшорну компанію (мовою податківців – використовує схеми трансфертного ціноутворення), (2) виробник наркотичних засобів нелегально продає продукцію, переправляє отримані кошти за кордон і там їх витрачає. Але яку саме частину ці операції становлять в показниках рівня тіньової економіки, ні Мінекономіки, ні інші експерти для України не оцінювали.

Чому саме друга інтерпретація (малюнок 1б) є коректною? Про це свідчать формули, за якими здійснюється розрахунок.

У методичних рекомендаціях Мінекономрозвитку від 18.02.2009 № 123 рівень тіньової економіки розраховується за методом "витрати населення – роздрібний товарообіг", фінансовим, монетарним, електричним методом і методом збитковості.

Метод "витрати населення – роздрібний товарообіг" дозволяє визначити рівень тіньової економіки за допомогою порівняння витрат домогосподарств на придбання товарів з обсягами придбання товарів у роздрібних мережах. Витрати домогосподарств на придбання товарів є різницею між доходами домогосподарств з різних джерел, інвестиційними витратами домогосподарств та їх витратами на придбання послуг. Зокрема, доходи домогосподарств включають зарплату, субсидії, доходи від підприємницької діяльності, відсотки за депозитами тощо; їх інвестиційні витрати – витрати на придбання нерухомості, цінних паперів, депозити тощо. Рівень тіньової економіки за цим методом оцінюється на базі припущення, що витрати домогосподарств на придбання товарів повинні збігатися з показниками обороту в роздрібних торгових мережах. Якщо ці дані не збігаються, то ця розбіжність визнається як обсяг тіньової економіки.

Реалізуючи цей метод, в методиці Мінекономрозвитку зазначено, що вихідними даними для розрахунку тіньової економіки за методом "витрати населення – роздрібний товарообіг" дані офіційних статистичних спостережень умов життя домогосподарств, доходів і витрат населення, структурного обстеження підприємств, статистики торгівлі та ресторанного господарства. Оскільки в розрахунку використовуються дані офіційної статистики, то, очевидно, що розмір тіньової економіки, оцінений за цим методом, вже врахований у національних рахунках і, відповідно, при розрахунку ВВП.

Рівень тіньової економіки за методом "витрати населення – роздрібний товарообіг" в останні 5 років зріс з 45 до 58 відсотків ВВП. Показник рівня тіньової економіки за методом збитковості підприємств в методиці Мінекономрозвитку базується на припущенні, що "всі збиткові підприємства за офіційними статистичними даними фактично є прибутковими... Рентабельність збиткових підприємств дорівнює рентабельності прибуткових підприємств в аналізованому періоді". Тобто, фактично передбачається, що, наприклад, в цьому і минулому роках збиткових підприємств не було, а ті підприємства, які страждали від збитків, насправді отримали прибуток. Ця теза, м'яко кажучи, спірне, і вказує на те, що цей показник не є досить надійним для того, щоб бути підставою для прийняття рішення.

Три інших методи – фінансовий, монетарний і електричний – дозволяють розраховувати тільки динаміку тіньової економіки, а не її рівень. Тому методика передбачає визначення припущення щодо рівня тіньової економіки в так званому базовому році і подальший розрахунок його зміни.

Фінансовий метод побудований на припущенні, що динаміка цін на готову продукцію і складові її собівартості повинні бути синхронними. Якщо ціни на складові собівартості ростуть швидше, ніж ціна реалізації готової продукції, то вважається, що ця розбіжність відображає зростання тіньової економіки; якщо повільніше – зниження. Відмінності в динаміці цін оцінюються для різних галузей економіки, а сума розбіжностей визначає зміна обсягу тіньової економіки в цілому. На основі цих розбіжностей розраховуються темпи зростання / зниження тіньової економіки. Рівень тіньової економіки визначається на основі припущення про її рівень в базовому році й розрахованих темпів зміни.

Для фінансового методу методика Мінекономрозвитку визначає базовим 2003 рік та припускає, що в 2003 році рівень тіньової економіки дорівнював рівню, розрахованому за допомогою методу "витрати населення – роздрібний товарообіг". Цей показник вже був розглянутий вище, і показано, що він дозволяє встановлювати обсяг тіньової економіки, яка вже врахована офіційною статистикою.

Монетарний метод дозволяє оцінювати зміну рівня тіньової економіки на основі зіставлення динаміки грошової маси і ВВП. Вважається, що вона має бути синхронною, а якщо є розбіжність у темпах зміни цих показників, то вона інтерпретується як зміна (зростання / зниження) обсягів тіньової економіки. Щоб розрахувати рівень тіньової економіки, Мінекономрозвитку робить припущення про її рівень в базовому році: базовим визначено 1991 рік, а рівень тіньової економіки в цьому році встановлено рівним нулю. Іншими словами, метод заснований на припущенні, що "в Радянському Союзі тіньової економіки не було".

Можливо саме завдяки цьому припущенню, рівень тіньової економіки за монетарним методом є відносно низьким і в останні 5 років приймає значення в діапазоні від 24 до 35% ВВП.

Електричний метод побудований на зіставленні динаміки споживання електроенергії та ВВП. Передбачається, що якщо споживання електроенергії зростає швидше, ніж ВВП, то ця розбіжність пояснюється двома факторами: (1) змінами технологій (2) зростанням тіньової економіки. У методиці Мінекономрозвитку цей метод реалізований з використанням низки суб'єктивних припущень. Зокрема, для того щоб виділити внесок технологічних змін "Починаючи з 1998 року індекс зміни ВВП коригується на величину мінімального співвідношення індексу зміни витрати палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби з індексом зміни ВВП. Ця величина за період з 1998 по 2006 роки є константною (const) і дорівнює 0,912". Що саме означає показник "мінімального співвідношення індексу зміни витрати палива, теплоенергії та електроенергії на технологічні потреби з індексом зміни ВВП", як він оцінений і чому він використовувався тільки в період з 1998 по 2006 рік, в методиці не пояснюється. Через необґрунтованість цих припущень, показник, розрахований Мінекономрозвитку по електричному методу, не є надійним. Таким чином, показники, які розраховує Мінекономрозвитку за методом "витрати населення – роздрібний товарообіг", монетарним і фінансовим методами, відображають обсяг тіньової економіки, значною мірою вже враховані в офіційній статистиці. Показники, розраховані Мінекономрозвитку за методом збитковості і по електричному методу, базуються на очевидно необґрунтованих припущеннях, тому далі не розглядаються.

Є оцінки тіньової економіки у зарубіжних експертів, наприклад у Ф. Шнайдера. Він оцінює її розмір в Україні в діапазоні від 46 до 53 відсотків ВВП. У своїх методологічних поясненнях (F. Schneider. The Shadow Economy and Work in the Shadow: What Do We (Not) Know ?. IZA Discussion Papers 6423. Institute for the Study of Labour. (IZA) (2012) http://ftp.iza.org/dp6423.pdf) експерт вказує, що його методологія концентрується на двох видах тіньової економіки – незаконна зайнятість і виробництво товарів і послуг домашніми господарствами. Такі види тіньових доходів важко врахувати в статистичних спостереженнях доходів населення. Але значна частина цих коштів використовується населенням на споживчому ринку і тому може бути врахована офіційною статистикою в показниках споживання. Таким чином, в показниках, розрахованих Шнайдером, важко виділити, яка саме частина доданої вартості, створеної в тіньовому секторі, врахована в офіційних показниках ВВП (заштрихована зона на рис. 1б), а яка ні (сіра зона на рис. 1б). Певним орієнтиром при оцінці обсягів тіньового ВВП, що не врахованого офіційною статистикою, можуть служити оцінки незаконного виведення капіталу. Цей показник розраховують експерти ресурсу Global Financial Integrity. Останні дані для України свідчать, що з використанням незаконних маніпуляцій цінами при експорті-імпорті продукції в 2011 році з України було виведено 2 млрд доларів, що становить трохи більше 1% ВВП. Це означає, що обсяг тіньової економіки, який не враховують оцінки Держкомстату (1% ВВП), є незначним в порівнянні з загальним розміром тіньової економіки (40-60% ВВП).

Таким чином, існуючі показники рівня / розміру тіньової економіки відображають потоки ресурсів, які створюються з використанням тіньових схем, проте ці потоки в значній мірі відображені в офіційних статистичних спостереженнях. Вони показують, що близько половини ВВП в Україні створюється з використанням нелегальних схем і операцій, які не декларуються, не обкладаються податком або здійснюються без необхідних дозволів. Це означає, що тіньова економіка сьогодні вносить істотний внесок в економічне зростання, а обсяг ресурсів, які обслуговують тіньову економіку і не враховані в офіційних статистичних показниках, не є значним. Відповідно, детінізація економіки не дозволить знайти в економіці значні додаткові ресурси, а лише сприятиме їх перерозподілу.

Розробники податкової реформи і їхні опоненти сподіваються на додаткові надходження до бюджету в результаті детінізації. Однак, слід враховувати, що ефекти детінізації можуть бути неоднозначними. Зокрема, в результаті детінізації зарплат, на яку сподіваються експерти, частина доходів, яку зараз домогосподарства витрачають на споживчому ринку, буде направлена в бюджет у вигляді податків на фонд оплати праці. В результаті, скоротяться обсяги споживання домогосподарств, що (1) матиме негативний вплив на економічне зростання, (2) приведе до скорочення надходжень ПДВ до бюджету.

Як показав аналіз показників рівня тіньової економіки, вона вносить значний внесок в економічне зростання в Україні. При використанні нелегальних схем і операцій створюється близько половини ВВП. Тому вкрай агресивна боротьба з тіньовою економікою в Україні може перетворитися на боротьбу з економічним зростанням.

Т. Тищук, Інститут економіки та прогнозування НАН України

VoxUkraineспеціально для Сегодня.ua