Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Місія МВФ: яких реформ зажадають від України в обмін на кредит

11 вересня, 07:37

Олександра Романюк

Експерти вважають, що одне з найспірніших питань, які обговорюватимуться, - податок на виведений капітал

/ Фото: president.gov.ua

Реклама

В Україні очікують на прибуття місії Міжнародного валютного фонду, завданням якої стане узгодження умов надання Україні нової програми розширеного фінансування (Extended Fund Facility, скорочено EFF). Як заявляли представники української влади, приїзд місії до України очікується з 10 до 21 вересня, найімовірнішим терміном приїзду називалася цей тиждень, з 10 до 15 вересня.

Остання програма?

За словами представників Мінфіну та НБУ відомо, на які параметри нової програми розраховують в Україні. Так, міністр фінансів Оксана Маркарова ще на початку літа заявляла, що нова програма з МВФ буде розрахована мінімум на 3 роки. А заступник голови НБУ Дмитро Сологуб говорив, що програма може бути чотирирічною, а її розмір становитиме до 10 млрд доларів. При цьому в МВФ раніше заявляли, що сума виплат може становити всього 3,9 млрд доларів.

Нагадаємо, попередня програма EFF, яку МВФ відкрив для України на початку 2015 року, також була розрахована на 4 роки. Загальна сума виплат могла становити 17,5 млрд доларів, проте за фактом України отримала всього половину, після чого – через невиконання Україною взятих на себе зобов'язань – програма була згорнута.

У будь-якому випадку в новій владі розраховують, що майбутня програма співпраці з МВФ може стати останньою для України. Принаймні в осяжному майбутньому. Про це, зокрема, говорила голова Мінфіну Оксана Маркарова.

"Україні потрібно робити ставку не на кредити МВФ, а на інвестиції. Треба залучати інвестиції, створювати робочі місця, створювати додатковий валовий продукт, створювати умови для наповнення бюджету. А брати одні кредити для погашення інших – це дуже збиткова практика. Так, ми отримуємо трохи більшу стабілізацію валютного курсу та макроекономічну стабілізацію, але на кишені громадян це безпосередньо не позначається", – підтримує ідею директор економічних програм і співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Що пообіцяє Україна МВФ

Стосовно зобов'язань, які доведеться взяти на себе Україні в обмін на дешевий кредит МВФ, – експерти прогнозують, що в їх числі виявляться насамперед ті пункти, які Україна не виконала під час дії попередніх програм.


"Зараз це переговорна позиція. Але ці пункти все відомі, і нових поки не висувалося", – сказав, зокрема, Анатолій Амелін.

В останньому звіті МВФ про Україну, від квітня 2017 року, зазначалося, що із структурних реформ досить "обмежений прогрес" спостерігався в реформуванні та приватизації державних підприємств, земельній і пенсійній реформі, а також в боротьбі з корупцією. Крім того, в числі важливих економічних проблем, які потребують вирішення, перераховувалися високий державний борг (за даними МВФ – майже 90% ВВП 2017 року, за даними МЕРТ – 81%), недостатні валютні резерви, висока доларизація фінансової системи і рекордно високий рівень непрацюючих кредитів, великий і неефективний державний сектор, на який витрачається занадто багато бюджетних коштів.

За минулі з того часу роки за деякими позиціями ситуація покращилася. Зокрема, в рамках пенсійної реформи було піднято пенсійний вік і монетизовані субсидії (хоча це були далеко не єдині вимоги до реформи соціального сектору). Розмір держборгу вже знизився практично до безпечного рівня – 60,9% (за даними МЕРТ). Доларизація фінансової системи за останній час також знизилася. Зокрема, після того, як в НБУ почали масово продавати гривневі ОВДП нерезидентів. Золотовалютні резерви (ЗВР) ще на початку 2019 року повернулися на довоєнного рівня (20,8 млрд доларів), а за наступні місяці зросли ще – до 22 млрд. Втім, навряд чи МВФ вважає цю суму достатньою. Оскільки про потреби країни в ЗВР судять, зокрема, порівняно з розміром держборгу. ЗВР і 2013 року вважалися в Україні недостатніми, а відтоді розмір держборгу серйозно зріс.

Стосовно ж інших позицій, особливих досягнень за ними все так само немає. Тож, ймовірно, ці вимоги успішно перекочують з програми EFF 2017 року до EFF 2019 року. Зокрема, про скорочення держсектора і приватизацію державних підприємств. Про боротьбу з корупцією (це, до речі, був один з принципових пунктів і останньої програми stand-by, який також залишився невиконаним). Про непрацюючі кредити.

Крім перерахованих вище пунктів, за якими Україна зірвала терміни виконання, є ще ціла низка таких, до яких просто не дійшли руки, оскільки жодна з програм співробітництва з МВФ не була виконана до кінця. Зокрема, серед таких принципових позицій – земельна реформа, анбандлінг "Нафтогазу України" і створення незалежного оператора газотранспортної системи, введення ринкових тарифів на газ, ухвалення закону про пов'язаних осіб (про "спліт") і багато інших.

У нещодавньому огляді міжнародного агентства Fitch як ймовірні структурні показники також названі закон про посилення нагляду за фінансовим сектором (закон про "спліт"), створення і розвиток ринку сільгоспземель, відчутні результати боротьби з корупцією, прогрес в приватизації і створення ринкового механізму для внутрішніх цін на газ.

До речі, підтвердженням того, що більшість перерахованих пунктів будуть включені до нової програми EFF, можна вважати і той факт, що багато хто з них стоять на порядку роботи нової влади. Так, цього тижня, коли в Києві перебуватиме місія МВФ, Верховна Рада голосуватиме за проекти законів, які стосуються перерахованих питань.

Зокрема, говорячи про необхідність удосконалити антикорупційне законодавство, МВФ наполягала, щоб закон про Вищий антикорупційний суд (ВАКС) був прийнятий з урахуванням правок Венеціанської комісії. Один із законопроектів, які Верховна Рада розглядатиме того тижня, – №1025 про внесення змін до закону про Вищий антикорупційний суд – присвячений саме цьому питанню. А сам ВАКС розпочав роботу 5 вересня цього року.

Також Верховна Рада цього тижня розглядатиме законопроект, який дозволить банкам ефективніше розв’язувати питання з непрацюючими кредитами (№1070). Кілька законопроектів, які наближають Україну до виконання вимог МВФ, будуть розглянуті наступного тижня. Крім того, в команді Зеленського вже заявили про підготовку земельної реформи та великої приватизації.

Спірне питання

Окремим пунктом переговорів, найімовірніше, стане податок на виведений капітал.

"МВФ забороняє проведення податкової реформи, де буде хоч натяк на введення податку на виведений капітал (ПНВК) замість дискреційного податку на прибуток. Ну, не люблять ПНВК в МВФ, хоч плач. З іншого боку, абсолютна більшість українського бізнесу вимагає податок на виведений капітал... Непроста розтяжка для президента. Моя порада – розмовляти з МВФ і знімати надумані страхи про ПНВК", – так прокоментував ситуацію економічний експерт, президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак.

Взагалі ж програми розширеного фінансування розраховані на значно більші терміни і припускають значно більші кредитні суми, ніж програми stand-by. А тому угоди, які підписують країни з МВФ, зазвичай, включають в себе як зобов'язання країни-реципієнта досить великий список технічних параметрів і реформ. Найважливіші та соціально найзначиміші з них стають структурними маяками, за якими і прийнято судити про виконання або невиконання меморандуму з МВФ.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...