На що беруть кредити українці: в середньому позичальник винен шість тисяч гривень

Українці все менше позичають гроші у банків (за три роки рівень закредитованості населення впав майже на 5 п.п. – з 13,5% до 8,8%) і все більше – у друзів і родичів, причому намагаються позичати 1-2 тисячі в гривнях, а не в валюті, і по можливості без відсотків. Такі висновки можна зробити з дослідження "GfK Україна" на замовлення Світового банку про споживчі кредити населення, проведеного в грудні 2016 – січні 2017-го і презентованого днями. На їх підставі "Сегодня" склала портрет "середнього" жителя країни, який живе в борг.

ПОРТРЕТ. Як роз'яснили в "GfK Україна", їх цільова аудиторія – люди, які виплачують кредити або позичали не менше двох років тому. Було опитано 2140 осіб у віці 24-65 років у всіх регіонах України. Як видно з інфографіки, середньостатистичний позичальник – це заміжня працююча жінка-городянка у віці 40-65 років. Гроші вона позичає в банку або у знайомих, суми від 250 до 10 тис. у гривнях на термін менше року як споживчий кредит (НЕ іпотека і не автомобіль). Це як мінімум другий кредит за останні два роки. Майже 60% позичальників розраховуються вчасно. При цьому у 70% респондентів немає ані депозитів, ані заначок, у 23% є тільки заначки, і лише 7% мають і те й інше, але все одно їм доводиться іноді брати в борг.

У КОГО І НА ЩО. Зазвичай "середній" позичальник позичає гроші у знайомих або родичів, причому намагається взяти їх без відсотків. Таких людей 52% від загального числа, а позичають вони мало – від 250 до 2500 грн на 2-3 місяці, тому звертатися в банк не бачать сенсу. У банках кредитуються 72% від загальної кількості позичальників на суму 5-10 тис. грн і вище і на термін рік і більше. В сумі це більше 100% позичальників, але, за словами аналітиків "GfK Україна", це можна пояснити, адже одні й ті ж люди беруть і кредит в банку, і в безвідсотковий борг у знайомих для якнайшвидшого погашення боргу перед банком. Найчастіше позичають на покупку побутової техніки, святкування, лікування і ремонти.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

ЕКСПЕРТИ. Фінансисти кажуть, що вартість кредитів нині висока (30% на рік і більше), тому темпи кредитування падають, люди не готові багато переплачувати. "Стан справ із захистом прав кредиторів критичний, банки загрузли в позовах зі злісними неплатниками, які, користуючись дірявим законодавством, не повертають кредити, – сказав нам голова Ради НАБУ Роман Шпек. – У підсумку банки не кредитують, бо не впевнені, що позики повернуть . А бізнес не розвивається, бо не вистачає фінансування, в результаті все це призводить до падіння платоспроможності населення.

Тому не варто розраховувати на відновлення довгострокового кредитування – автокредити та іпотеку. Без прийняття закону, який зробить неможливим використання схем з ухилення від виконання кредитних зобов'язань, ситуація не зміниться ". Економіст Іван Нікітченко уточнив: потрібні закони, що регулюють взаємини банків і клієнтів, зокрема, закон про колекторські компаніях. "Треба ретельно прописати умови з обслуговування кредитів і знизити ставки. Лише через кілька років, коли ставки будуть трохи вище інфляції (плюс 2-3%), відбудеться бум кредитування, який був у 2005-2008 роках", – упевнений Нікітченко.