Податки з пенсій і управління держпідприємствами: ТОП-5 економічних рішень Ради

Після того, як 2 червня були прийняті президентський закон про судоустрій і статус суддів і проект змін до Конституції в частині правосуддя, депутати до кінця робочого тижня розглянули ще шість економічних законопроектів.

Але не всі з того, що планувалося обговорити і проголосувати, виконано. Наступне пленарне засідання відбудеться тільки 14 червня. До цього нардепи, згідно з планом, повинні працювати в комітетах, комісіях і фракціях.

Удосконалення корпоративного управління держпідприємствами

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Законопроект №3062 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо управління об'єктами державної власності" входить до переліку документів, затвердження яких є однією з умов відновлення фінансування МВФ.

Він вводить нові правила формування наглядових рад в держпідприємствах – з більшістю незалежних членів, що має сприяти їх захисту від політичного втручання і забезпечити прозорість і підзвітність діяльності. Закон також дозволяє створювати наглядові ради в державних і комунальних унітарних підприємствах без проведення їх корпоратизації. Перелік підприємств, в яких наглядові ради повинні бути створені в обов'язковому порядку, і порядок їх створення визначать Кабмін і місцеві ради (для комунальних підприємств).

Закон також встановлює критерії незалежності членів наглядових рад, скасовує завдання на голосування для членів наглядових рад всіх держпідприємств – тепер всі вони (як незалежні, так і представляють інтереси держави) будуть самостійно приймати рішення при голосуванні.

Самі ж наглядові ради будуть погоджувати стратегію і річний фінансовий план, призначати і звільняти керівників підприємств, встановлювати розмір і умови виплати винагород, формувати підрозділи внутрішнього аудиту, здійснювати вибір зовнішнього аудитора, приймати рішення про вчинення важливих операцій.

Кабмін і місцева влада визначать переліки підприємств, для яких буде обов'язковий незалежний зовнішній аудит.

Крім того, законопроект вводить обов'язкове оприлюднення державними і комунальними компаніями інформації про свою діяльність і про їхніх керівників. Вони повинні публікувати фінансову звітність та аудиторські висновки, інформацію про керівників і членів наглядових рад, розміри і принципи формування їх винагороди, інформацію про операції з державним і місцевими бюджетами, тощо.

Цей законопроект був прийнятий 18 лютого, але Президент не підписав його і повернув до парламенту зі своїми зауваженнями. В основному вони полягали в тому, що була врахована специфіка оборонно-промислового комплексу, для якого інформація не може бути настільки ж відкритою, як для інших. Депутати погодилися із зауваженнями, підправили текст і повторно прийняли законопроект.

Зменшення оподаткування пенсій

Прийнявши законопроект №4245 про внесення змін до Податкового кодексу, Верховна Рада скасувала як для працюючих, так і для непрацюючих пенсіонерів оподаткування пенсій в розмірі до 10 прожиткових мінімумів осіб, які втратили працездатність. Якщо пенсія вища, то розмір перевищення оподатковується за ставкою 18%. Закон вступає в силу з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування.

Зазначимо, що буде скасовано оподаткування пенсій податком, але понижуючий коефіцієнт для працюючих пенсіонерів (15%) залишається до кінця поточного року.

В ході обговорення законопроекту в залі говорилося, що межа неоподатковуваної величини пенсії становить 10 740 грн на місяць. Але згідно з офіційними даними, з 1 травня 2016 р. розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в розмірі 1130 грн, а з 1 грудня планується його підвищення до 1208 грн. Таким чином, максимальний розмір пенсії, яка не підлягає оподаткуванню, з прийняттям закону складе 11 300 грн, а з 1 грудня – 12 800 грн.

Редагування списку заборонених до приватизації підприємств

В ході реформування залізничної галузі на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниці") було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська залізниця" (з тією ж скороченою назвою). Цю зміну і потрібно було відобразити в Законі "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", що депутати і зробили, прийнявши законопроект №4594. Тобто по суті нічого не змінилося: як не було в уряду планів приватизувати "Укрзалізницю", так немає їх і зараз. Потенційно може розглядатися лише продаж непрофільних активів держкомпанії.

Удосконалення механізму виконання судових рішень

Від тому, що в Україні домогтися виконання судового рішення часто складніше, ніж самого рішення, добре відомо. На вирішення цієї проблеми спрямовані два законопроекти, прийняті депутатами: "Про виконавче провадження" (№2507а) і "Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" (№2506а). Цими актами в країні вводяться інститут приватних виконавців (як доповнення до існуючої державної виконавчої служби) і формування Єдиного реєстру боржників як частини автоматизованої системи виконавчого провадження. Доступ до цієї системи є вільним і безкоштовним. Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих приватних виконавців, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру.

Фахівці зазначають, що з появою інституту приватних виконавців існує низка ризиків, перш за все тому, що дохід приватного виконавця буде прямо залежати від кількості і "суми" виконаних ним рішень. Але прийняті проекти законів містять ряд механізмів для мінімізації цих ризиків. Зокрема, передбачені нагляд і контроль за діяльністю приватних виконавців, відповідальність за допущені проступки. Закріплений мінімальний відсоток виконавчих документів по соціально значущих категоріях справ, до досягнення якого "приватник" не може відмовитися від прийняття виконавчого документа до виробництва.

Відкладається вдосконалення державного господарського нагляду

Верховна Рада не змогла удосконалити державний нагляд у сфері господарської діяльності. Відповідний законопроект № 2418а "Про внесення змін до Закону" Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду" відправлений на повторне друге читання. Його прийняття необхідно для продовження співробітництва з МВФ.

У проекті пропонується:

• встановити планування заходів по здійсненню нагляду (контролю) виключно на річний період з відміною квартальних планів;
• ввести обмеження на періодичність і тривалість планових заходів зі здійснення державного нагляду;
• конкретизувати і звузити підстави для проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду, встановити порядок повідомлення суб'єкта господарювання про проведення такого заходу;
• розширити підстави для відмови в допуску посадових осіб до здійснення держнагляду (контролю) та надати право вимагати припинення здійснення заходів нагляду при перевищенні максимальних термінів його проведення;
• звільнити суб'єкт господарювання і його посадових осіб від відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо своєї діяльності.
• ввести презумпцію правомірності діяльності підприємства в разі, якщо норма закону (акту) допускає неоднозначне трактування прав та обов'язків суб'єктів господарювання або повноважень органу державного нагляду;
• орієнтувати державний нагляд на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;
• не допускати встановлення планових показників або будь-якого іншого планування по залученню суб'єктів господарювання до відповідальності і застосування до них санкцій;
• здійснювати державний нагляд на основі принципу оцінки ризиків і доцільності.

Також передбачається створити інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю), доступ до відомостей якої (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) здійснюється через інтернет і є відкритим і безкоштовним.