Податкові зміни: поспіхом ухвалені закони можуть вбити цілі галузі, попереджають експерти

Ознайомлення з текстом законопроекту №1210, який був розміщений на сайті Верховної Ради 4 вересня, викликало справжній шок у бізнесу. Документ, що носить назву "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві", за фактом пропонує серйозно змінити систему оподаткування, підвищивши фінансове та фіскальне навантаження на підприємців. Вони побоюються, що в разі, якщо законопроект буде прийнятий в такому вигляді, серйозно постраждають ключові галузі української промисловості. Низка великих підприємств просто зупиниться. А ті українці, які не зайняті безпосередньо в цих галузях, відчують наслідки цих законодавчих змін у вигляді різкого подорожчання долара.

Одна з галузей, яка постраждає в разі прийняття законопроекту №1210, – гірська металургія.

"Хоча цей законопроект, судячи з назви, стосується BEPS, до нього внесли ряд коригувань, які, на мою думку, є неприйнятними для всього українського бізнесу. Його можна охарактеризувати як такий, який підвищує фіскальне й адміністративне навантаження на платників податків. BEPS – ініціатива абсолютно правильна. Україна має міжнародні зобов'язання щодо прийняття цього пакета законопроектів, і їх треба виконувати. BEPS прийнятий у всьому Євросоюзі і в багатьох інших країнах світу. Але цей законопроект вийшов не про BEPS", – каже Ярослав Гусейнов, керівник податкового управління групи "Метінвест".

Наприклад, за його словами, законопроектом пропонується виключити персональну відповідальність податкових інспекторів, знизити судовий збір, розширити права податкових органів тощо, що торкнеться всього бізнесу. При цьому простежується якесь виборче різке збільшення податкового навантаження саме на гірничо-металургійний комплекс (ГМК).

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Зокрема, в цьому законопроекті є положення, яке підвищує рентну плату за надра мінімум на 300%. Ми оцінюємо це збільшення десь в 250 млн доларів на рік. Це буде сильний удар по наших оборотних коштах. Крім того, якщо ми продаємо собі у збиток, це не повинно бути підставою для нарахування ПДВ. А цю норму хочуть змінити. Ми категорично проти! Сировинні ринки дуже волатильні. Наприклад, наша продукція, залізна руда, впала в ціні на 25% тільки за 4 дні серпня. Метал також впав і продовжує падати", – каже Ярослав Гусейнов.

Підвищення рентної плати в 3-4 рази просто викидає всі підприємства, зокрема гірничорудної галузі, за межі рентабельності. А якщо український метал стане неконкурентоспроможним на зовнішніх ринках, його місце швидко займе продукція з країни-агресора, РФ.

"Україна як країна втратить європейський ринок, який тут же завоює Росія, – попереджає президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Важливо й те, що тисячі людей можуть залишитися без роботи.

"Постраждають не тільки промислові підприємства, але і працівники цих підприємств у регіонах. Це перш за все Кривий Ріг, Дніпропетровщина, яка першою відчує на собі цю кризу, – каже Олександр Каленков.

Тільки в рідному місті президента України Володимира Зеленського – Кривому Розі – на підприємствах гірничо-металургійного комплексу працюють, за оцінками експертів, близько 28 тисяч осіб. І це не рахуючи тих, хто зайнятий у підрядних організаціях, на транспорті тощо.

Крім того, проблеми в ГМК можуть призвести до серйозного погіршення ситуації з курсом гривні, а це торкнеться вже практично всіх українців.

"ГМК забезпечує близько 25% валютних надходжень в Україну. Проблеми в цій галузі можуть спровокувати удар по гривні", – попереджає Ярослав Гусейнов.

Бізнес-суспільство також звертає увагу, що прийняття такого законопроекту йде врозріз зі словами представників нової влади щодо послідовної та поступової зміни податкового законодавства.

"У нас була погана практика в країні, коли одночасно з прийняттям кожного бюджету похапцем приймалися і зміни до Податкового кодексу. Ми дуже розраховували і розраховуємо досі, що нова влада працюватиме за іншими принципами. Податкові зміни повинні вноситися тільки після детального обговорення в експертному середовищі. Крім того, нещодавно обраний прем'єр-міністр обіцяв, що всі такі зміни будуть обговорюватися навесні наступного року, а набудуть чинності не раніше 2021 року. І це правильні принципи. Ми як профільна асоціація, яка представляє третину промисловості країни, звернулися і до керівництва Верховної Ради, і до профільного комітету ВР, і до прем'єр-міністра з тим, щоб повернути процес прийняття рішень про зміни до Податкового кодексу в нормальне, цивілізоване русло", – каже президент об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Ярослав Гусейнов говорить про те саме:

"Дуже турбує, що влада не виконує своїх обіцянок. Податкову реформу обіцяли розглядати десь навесні 2020 року з набуттям нею чинності з 2021 року. Ми готові на конструктивний і відвертий діалог, ми відкриті для участі в будь-яких робочих групах. Але просимо: почуйте бізнес. Цей закон не можна приймати в такому вигляді".