Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Податкові нововведення для українців: які закони ухвалять найближчим часом

5 вересня, 07:51

Олександра Романюк

Вносити правки і пропозиції до законопроектів тепер можуть усі громадяни України

Реклама

За перші дні роботи нового парламенту зареєстровано 57 законопроектів, що стосуються публічних фінансів, податкової та митної політики. З них 25 ініціювала партія влади, один поданий президентом. 12 податкових законопроектів визначені президентом як невідкладні. У їх числі президентський проект про відстрочку штрафів для власників "євроблях" і 11 – подані депутатами від його фракції. Саме ці законопроекти будуть розглянуті парламентом насамперед. А враховуючи, що вони подані найбільшою фракцією, в тому, що вони будуть прийняті, сумніватися не доводиться.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розмістив на своїй сторінці в Facebook лінки на невідкладні податкові законопроекти і запросив всіх, кому небайдужа ця тема, залишати коментарі та пропонувати правки до проектів законів.

"Інформаційний ресурс Taxlink розмістив законопроекти з питань публічних фінансів. Ресурс дозволяє коментувати акти та вносити пропозиції в режимі он-лайн. Зі свого боку зобов'язуюсь пропозиції розглянути і відреагувати. Запрошую взяти участь в обговоренні", – написав він.

У коментарі сайту "Сьогодні" Данило Гетманцев підкреслив, що правки і пропозиції щодо законопроектів також можна надсилати на адресу Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики (контактна інформація є на сайті rada.gov.ua)/

"Ми обіцяли людям народовладдя – тепер вони можуть подавати поправки до законопроектів, які вважають необхідними. Я обов'язково розгляну їх і, якщо вони будуть обґрунтованими, внесу їх від себе", – сказав Данило Гетманцев.

Раніше можливості безпосередньо пропонувати поправки до законопроектів у українців не було.

"Можливість коментувати законопроекти, вносити конструктивні пропозиції раніше існувала в рамках громадських слухань. Інше питання – чому це не отримало підтримки у представників реального сектора економіки або галузей. Часто в рамках громадських слухань бралися за основу думки "кишенькових" асоціацій або лідерів громадської думки в інтересах фінансово-промислових груп або політичних партій. Тобто цей інструмент якимось чином узурпувався", – говорить голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь.

Експерт каже, що до законопроектів, які розглядатимуться парламентом IX скликання, Асоціація поки не подавала правок, хоча у неї є напрацювання з багатьох питань.

"У нас є пропозиції і програми у декількох галузях: податкового законодавства, саморегулювання ринку, скорочення держапарату. І ще багато ідей, які могли б знайти застосування через реальні законопроекти. Але всі наші пропозиції відправлялися в порожнечу. Ми жодного разу не отримали зворотний зв'язок, що, мовляв, ваші пропозиції прийшли – вивчаємо. Нова ж команда дає, як мінімум, зворотний зв'язок. Це вселяє надію, що наші ідеї не тільки доходять до адресатів, а й будуть розглянуті. Я вважаю, що брати участь в законопроектах повинні люди з галузі. Люди, які ведуть свою діяльність в секторі, – мають право голосу, як мінімум. А ще краще, щоб цей голос був чільним в прийнятті рішень", – говорить Руслан Соболь.

До яких же змін варто готуватися платникам податків найближчим часом?

З'явиться єдиний рахунок платника податків

Законопроектами №№1049 і 1051 передбачено введення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, а також внеску на обов'язкове державне соціальне страхування. Передбачається, що єдиний рахунок відкриватиметься за бажанням платника податків Державною казначейською службою. Всі податки і збори (крім ПДВ та акцизу на бензин і спирт) можна буде сплатити з цього рахунку через електронний кабінет. Передбачається, що підприємцям так простіше буде розраховуватися з державою, скоротиться ймовірність помилково або надмірно нарахованих податків та інших обов'язкових платежів.

Врегулюють ринок небанківських фінансових послуг

На думку багатьох економістів, в тому числі зарубіжних, на відміну від ринку банківських послуг, який за останній час зазнав багато позитивних змін, ринок небанківських фінансових послуг досі залишається непрозорим і не дуже цивілізованим, а клієнти цих послуг – незахищеними. І при цьому складна система дозвільної документації призводить до істотного подорожчання небанківських послуг. Законопроект №1069, що стосується удосконалення функцій з державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг, намагається вирішити тільки частину проблем цього ринку: "припинення дублювання функцій національних регуляторів з ліцензування, контролю і нагляду, спрощення та прозорості прийняття управлінських рішень в цій сфері, поліпшення умов ведення бізнесу з одночасним посиленням відповідальності суб'єктів ринку", як йдеться у пояснювальній записці.

Зокрема, законопроект нарешті скасовує Нацкомісію, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (про доцільність такого кроку говорилося давно). Функції цього регулятора будуть розділені між НБУ і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку.

Істотно збільшуються штрафи для учасників ринку. Наприклад, за нерозкриття інформації (неповне, несвоєчасне і т.д.) тепер штрафуватимуть не на 20-50, а на 200-500 неоподатковуваних мінімумів. За порушення ринкового законодавства – на 2000-5000 неоподатковуваних мінімумів, і т.д.

Одночасно цим законопроектом готується грунт для введення накопичувального пенсійного страхування – згадкою про такий вид пенсійного забезпечення доповнюються відповідні закони, на нього поширюються багато норм, що діють для фондового ринку.

Законопроект №1085 покликаний вирішити ще цілий пласт проблем ринку небанківських фінансових послуг. Зокрема, істотно підвищити захист прав споживачів цих послуг і посилити вимоги до фінустанов. Фактично в частині надання послуг на небанківські фінустанови поширюватиметься законодавство, яке існує зараз для банків.

Крім того, всі фінансові установи зобов'язані будуть надавати клієнтам реальну фінансову інформацію. Наприклад, реальний розмір відсоткової ставки за кредитами і депозитами, який споживач отримає після вирахування всіх стягнутих фінустановою платежів.

Введуть інститут авторизованих економічних операторів (АЕО)

Проект закону №1048 "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів" передбачає, що підприємства, задіяні в міжнародному ланцюжку поставки товарів (виробники, перевізники та експедитори, митні брокери тощо) і зуміли довести свою законослухняність і надійність, зможуть отримувати "авторизацію АЕО", яка даватиме їм право на спрощені митні процедури.

"Статус АЕО підтверджує високий рівень довіри митниці до підприємства і, як наслідок, дає можливість застосовувати найбільший перелік спеціальних спрощень і користуватися перевагами при здійсненні митних формальностей щодо товарів, які переміщуються такими підприємствами", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.

Авторизація проводитиметься (тобто безкоштовно і безстроково) тим підприємствам, які зможуть довести, що в своїй діяльності дотримуються вимог митного і податкового законодавства, що ведуть належний бухгалтерський облік і документообіг, посадові особи мають достатній рівень компетенції, а саме підприємство фінансово стійко і відповідає стандартам безпеки і надійності.

Інститут авторизованого економічного оператора існує в країнах Євросоюзу. Введення АЕО в Україні було передбачено Угодою між Україною і ЄС, але досі не реалізовано.

Від Португалії до України – з одним "папірцем"

Законопроект №1082 "Про режим загального транзиту і введення національної електронної транзитної системи" повинен допомогти гармонізувати українське митне законодавство з стандартами ЄС і спростити українським імпортерам та експортерам митне оформлення. Про необхідність такого закону говорив в інтерв'ю сайту "Сьогодні" голова Митної служби України Макс Нефьодов.

"Коли він буде ухвалений, він дозволить бізнесу з одним уніфікованим документом їхати, умовно кажучи, від Португалії до України. І це не тільки прискорює і спрощує роботу для бізнесу, оскільки не треба міняти папірці кожен раз, але і дає велику можливість контролю. Щоб не було такого, що з Польщі виїхали айфони, а до України доїхав пластилін або керамічна плитка. Якщо у вас єдина декларація, яка простежується на всьому протязі маршруту, з такими порушеннями боротися, звичайно, значно простіше",- сказав тоді, зокрема, Макс Нефьодов.

Після ухвалення цього закону і запуску національного модуля нової комп'ютеризованої транзитної системи підприємці зможуть переміщувати товари, використовуючи єдину митну декларацію і єдину гарантію, від країни-відправника до країни призначення через все держави, які підписали Конвенцію про процедуру загального транзиту без затримок.

Змусять продавців вийти з тіні за допомогою... покупців

Але не "пряниками" єдиними нова влада має намір міняти економічну ситуацію в країні. Низка законопроектів передбачають посилення покарання для порушників законів і правил.

Так, законопроект №1053 "Про внесення змін до закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" та №1073 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг", з одного боку, пропонують спростити життя торговцям, які не виконували вимоги закону в силу невисоких доходів, а з іншого боку – суттєво посилюють покарання для "тіньовиків".

Передусім, крім звичайних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), законопроект вводить програмні реєстратори. Тобто "узаконює" спеціальні програми для смартфонів, які виконуватимуть ті ж функції, що і звичайні РРО. Ті торговці, для кого придбання РРО занадто дорого, тепер зможуть фіксувати свої операції в "віртуальному" реєстраторі. Дані передаватимуться на фіскальний сервер контролюючого органу і таким чином вийдуть з "тіні".

Одночасно зростуть штрафи. Так, якщо раніше продавець, який попався вперше на проведенні розрахунків без чека, міг відбутися штрафом в 1 (одну) гривню, тепер йому доведеться заплатити відразу 150% вартості товару, проданого без чека. За повторне таке ж порушення зараз передбачається штраф не менше 50 неоподатковуваних мінімумів – буде не менше 100 мінімумів. За ненадруковану контрольну стрічку був штраф 10 мінімумів – став 50, за відсутність на чеку марки бензину штрафували на 5 мінімумів – будуть на 50, за "переналаштування" РРО карали на 10 неоподатковуваних мінімумів – будуть на 500, і т. д.

Але високі штрафи – це не все, чого доведеться боятися "сірим" і "чорним" продавцям. Цими ж законопроектами вводиться практика мотивування покупців скаржитися на продавців – порушників закону. Покупцеві, який довів факт порушення закону продавцем, повертатимуть 100% вартості товару або послуги, придбаної у цього продавця. Здається, нестачі в бажаючих отримати товар за фактом безкоштовно не буде.

Спростять звітність за соцвнеском і податком на доходи фізосіб

Законопроекти №№1057 і 1072 – про внесення змін до законів щодо звітності за єдиним внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування і податку на доходи фізосіб – розроблені для спрощення та уніфікації податкової звітності, як то кажуть в пояснювальних записках до них.

"У більшості випадків база нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування збігається з базою нарахування податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. З огляду на зазначене, об'єднання звітності з єдиного внеску зі звітністю з податку на доходи фізичних осіб дозволить скоротити кількість звітів для платників податків – страхувальників (підприємств і самозайнятих осіб)", – зазначено в документі.

Спростять реструктуризацію "поганих" кредитів

Після фінансової кризи і "банкопаду" 2015-2016 років на балансі фінансових установ досі висять непогашені і не працюючі кредити. Вони становлять понад 50% загального кредитного портфеля українських банків, а в державних банках їхня частка перевищує 71% (414,9 млрд грн). Законопроект №1070 "Про внесення змін до деяких законів щодо вдосконалення процедури фінансової реструктуризації" ставить за мету врегулювати законодавчі складності, які заважали банкам швидше і ефективніше проводити реструктуризацію таких кредитів. Зокрема, передбачається, що прийняття цього законопроекту дозволить ширше застосовувати процедуру позасудового врегулювання відносин з боржниками.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що податківці виявили на українських підприємствах 10 тисяч неоформлених працівників.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...