Новий кредит МВФ: які зобов'язання взяла на себе Україна

18 грудня Виконавча рада МВФ затвердила нову 14-місячну програму stand-by (SBA) для України. Попередня програма розширеного фінансування скасована.

Сума виплат за програмою stand-by становить близько 3,9 млрд доларів США. Це 139% покладеної Україні квоти. Як сказано в повідомленні МВФ, твердження SBA дозволяє негайно виділити Україні 1,4 млрд доларів. Наступні транші ми зможемо отримати, якщо виконуватимемо умови, записані в новому Меморандумі про економічну і фінансову політику.

Перевіряти виконання умов МВФ планує раз на півроку. З такою ж періодичністю можуть надходити транші.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У МВФ повідомляють, що програма буде зосереджена на чотирьох пріоритетних напрямках:

• - продовження бюджетної консолідації для зниження державного боргу;
• - подальше зниження інфляції;
• - зміцнення фінансового сектора, сприяння в поверненні активів і відновлення банківського кредитування;
• - просування цілеспрямованого комплексу структурних реформ, особливо для поліпшення податкового адміністрування, приватизації та управління.

Конкретні заходи за цими напрямками, перераховані в Меморандумі, і стануть для України "заліком" на право отримання наступних траншів за програмою МВФ.

Станом на ранок 21 грудня текст Меморандуму про економічну та фінансову політику ще не був опублікований на сайті МВФ. А ось на сайті Міністерства фінансів у четвер, 20 грудня, він з'явився на короткий час, проте потім зник. У прес-службі Мінфіну сайту "Сегодня" пояснили, що сталася технічна помилка: український текст буде офіційно опублікований після того, як Меморандум буде оприлюднений на сайті МВФ.

Але ми вирішили скористатися "неофіційною" публікацією, щоб подивитися, які зобов'язання бере на себе Україна перед новим кредитом МВФ.

• Українська сторона повідомляє, що до кінця 2019 року інфляція повинна становити менше 7%. Для досягнення цього значення НБУ триматиме облікову ставку високою і навіть готовий підвищувати її, "якщо інфляційний тиск загрожуватиме реалізації програми", йдеться в Меморандумі.
• Загальний дефіцит держбюджету 2019 року повинен становити не більше 2,25% ВВП, або 90 млрд грн. Доходи держбюджету повинні становити 1,26 трлн грн, а витрати – 1,116 трлн грн. Для досягнення таких показників вносяться такі податкові зміни, як підвищення акцизу на тютюнові вироби на 9% з 1 липня, збільшення рентної плати за видобуток нафти і газового конденсату на 2% і залізної руди – на 0,8%, збільшення ренти за використання лісових ресурсів на 2%, збільшення екологічного податку з 0,41 грн до 10 грн за тонну СО2, зменшення безподаткової вартості посилок з 150 до 100 євро, введення ввізного мита на автомобілі з іноземною реєстрацією в розмірі 1000 доларів і впровадження електронних акцизних марок.
• Зарплату держслужбовців обіцяють не підвищувати 2019 року, а зростання зарплати бюджетників обмежити 9,4%. Мінімальна зарплата при цьому зросте на 12% – до 4173 грн. Пенсійні виплати – на 8,5%.
• Щоб запланованих в бюджеті коштів вистачило на субсидії, планується скоротити соціальні норми для нарахування субсидій на житлово-комунальні послуги – в середньому на 11%. У т.ч. обсяг субсидованого газу зменшиться з 4,5 до 4 куб. з на 1 кв. м опалювальної площі, відповідно зменшиться і норма централізованого опалення з 1 травня 2019 року. "Якщо скорочення соціальних норм є недостатнім для забезпечення того, щоб субсидії залишалися в межах бюджету, ми додатково зменшуватимемо ці норми або зробимо необхідні зміни у формулі для розрахунку субсидій", – написали представники України в Меморандумі з МВФ.
• Протягом дії програми Україна зобов'язується не проводити податкових амністій, не вводити податкових пільг і не зменшувати оподаткування підприємств. Також до кінця дії програми не буде введений накопичувальний (другий) рівень пенсійної системи.
• До 1 травня 2019 року Україна обіцяє реформувати Державну фіскальну службу, організувавши замість неї Податкову службу та Митну службу і підпорядкувавши їх міністру фінансів. Багато юридичних осіб, що входять до складу ДФС, будуть скасовані. Податкова міліція перетворюється на Службу фінансових розслідувань. Податкова і митна служби відмовляться від практики обов'язкових перевірок і перейдуть до цільових аудитів.
• Нагадаємо, питання підпорядкування фіскальних органів був ключовим в історії зі звільненням з посади міністра фінансів Олександра Данилюка; тепер це визначено як один із структурних маяків виконання Меморандуму.
• У березні 2019 року запущений пілотний проект монетизації субсидій. А з січня 2020-го українська сторона планує реалізувати монетизацію субсидій на рівні кінцевого споживача.
• Ключовим, стратегічним питанням енергосектору залишається поділ (анбандлінг) "Нафтогазу" на дві компанії, що припускає створення оператора газотранспортної системи – АТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ). Протягом 2019 року анбандлінг повинен відбутися, і до кінця 2019 року "Нафтогаз" зобов'язується передати МГУ непрофільні транзитні види діяльності. Починаючи з 2020 року, новоствореній компанії повинні бути передані основні функції з транзиту.
• Також Україна зобов'язується спростити і прискорити видачу дозволів на видобуток газу, щоб наростити видобуток і підвищити енергетичну незалежність.
• У банківському секторі продовжаться процеси фінансового оздоровлення. Зокрема, як повідомляється в Меморандумі, до кінця березня 2019 року всі банки повинні мати мінімум 7% капіталу першого рівня і 10% КДК (CAR). Банки, які не виконають ці умови, з кінця червня 2019 року буде виведено з ринку. Очікується посилення вимог до операцій пов'язаних осіб. Також до грудня 2019-го України необхідно відновити платоспроможність Фонду гарантування вкладів. Також чекає реформація Нацкомісію з цінних паперів (це один із структурних маяків).
• До кінця червня 2019 року має нарешті запрацювати Вищий антикорупційний суд. До 1 травня 2019 року туди повинні бути призначені 35 суддів (це ще один структурний маяк). Також Україна бере на себе зобов'язання істотно розширити повноваження НАБУ.
• В рамках приватизації в першій половині 2019 року мають відбутися тендери на продаж "Центренерго", вугільної компанії "Краснолиманська", підприємства "Індар" і "Президент-готелю". До кінця квітня планується також продати 500 малих держпідприємств і їхніх активів.

Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, які прогнози на 2019 рік дав НБУ в "Інфляційному звіті" за жовтень 2018 року і в грудневому "Звіті про фінансову стабільність".