Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Новий старт масової приватизації в Україні: що продаватимуть і наскільки успішно

12 вересня, 07:51

Олександра Романюк

До кінця року на продаж виставлять не менше 500 об'єктів держвласності

Фото: opz.odessa.net

Фото: opz.odessa.net

Реклама

Масштабну приватизацію команда президента України Володимира Зеленського розглядає як одну з ключових реформ, які повинні відбутися найближчим часом. Ще в липні на зустрічі з віце-президентом Світового банку Сирілом Муллєром Зеленський згадував про підготовку до великої приватизації. Після початку роботи нового парламенту він заявив про початок процесу. Законопроекти, якими вносяться зміни до правил приватизації, увійшли до числа першочергових і будуть розглянуті вже наступного тижня.

Старий список об'єктів, що не підлягають приватизації, скасують

Головна зміна, яку планується внести до правил приватизації, – це скасування "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Цей список датований ще 1999 роком, і в ньому налічується до тисячі найменувань. Ймовірно, до нього були включені ті підприємства, які мають стратегічне значення і тому повинні перебувати під контролем держави (хоча в тексті закону, яким цей список був затверджений, про принципи включення до цього списку об'єктів нічого не сказано). Тепер же цей список пропонується скасувати. Відповідний законопроект – №1054 – який так і називається: "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", пропонує цей список скасувати.

На перший погляд, виникає небезпека того, що в гонитві за "великою приватизацією" держава може втратити важливі стратегічні об'єкти. Однак автори законопроекту пояснюють доцільність скасування інакше.

2018 року був ухвалений закон "Про приватизацію державного та комунального майна", в якому сформульовані критерії об'єктів, які не можуть бути приватизовані. Так, в законі зазначено, що приватизації не підлягають майно органів державної влади і місцевого самоврядування, військове майно і майно правоохоронних органів. Надра, корисні копалини і природні ресурси. Підприємства з випуску та зберігання грошей і цінних паперів, а також ядерної та космічної галузі. Органи спецзв'язку. Державні реєстри, архіви і пам'ятники. Запаси держрезерву, національний оператор поштового зв'язку, освітні та медичні держустанови, метрополітен і багато іншого.

"Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" містить вичерпний перелік майна і об'єктів, що не підлягають приватизації, і встановлює, що такі об'єкти не можуть бути приватизовані незалежно від їх включення до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації... Також закон встановлює ознаки, за якими об'єкти державної власності можуть бути віднесені до заборонених до приватизації... Водночас Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" складається з однієї норми, якою затверджено списки з назвами та адресами підприємств... без визначення критеріїв віднесення зазначених підприємств до відповідних переліків заборон. Деякі підприємства і органи їх державного управління на сьогодні ліквідовані, а перебування під забороною інших стримує інвестиційну діяльність з розвитку державного сектора економіки і отримання доходів від зазначених підприємств для головного акціонера – українського народу", – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту про скасування" забороненого" списку.

"Зміни з першого пакету економічних законопроектів передбачають, насамперед, скасування переліку заборонених до приватизації підприємств. Це атавізм. Критерії, що визначають, що не можна продавати стратегічне майно (злітно-посадкову смугу або блок атомної електростанції) вже містяться в Законі України "Про приватизацію". Скасування переліку розширить пул об'єктів, які доступні для малої приватизації", – сказала в коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат Роксолана Підласа, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку та одна з авторів згаданого законопроекту.

Що "піде з молотка"

Передусім, ймовірно, спробують провести ревізію майна підприємств, що не підлягають приватизації. У тому числі органів влади. Нагадаємо, одна з вимог МВФ до України – оптимізувати держапарат і бюджетні витрати на нього. Уже сьогодні ми спостерігаємо скорочення кількості міністерств і відомств. Цей процес може поширитися і на інші держструктури і підприємства. А вивільнене майно можуть пустити на приватизацію.

"Закон [про приватизацію] визначає, що в разі, якщо майно органів державної влади і органів місцевого самоврядування, майно держпідприємств, що належать до сфери управління органів державної влади і органів місцевого самоврядування, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільного захисту та інших, безпосередньо не забезпечує виконання зазначеними органами встановлених завдань, – таке майно є об'єктами, що підлягають приватизації", – також говориться в пояснювальній записці до законопроекту №1054.

Поки список об'єктів, що не підлягають приватизації, з конкретними адресами об'єктів, мав законодавчу силу, фактично виставити на приватизацію "зайве" майно органів влади і держпідприємств було неможливо або принаймні складно. Після скасування списку зробити це стане набагато простіше.

Президент доручив Кабміну до 1 грудня 2019 року передати не менше 500 підприємств до Фонду держмайна для малої приватизації через аукціонну систему "ProZorro.Продажі". Також з 1 грудня повинна початися підготовка до приватизації великих держкомпаній. Перший конкурс щодо "великої приватизації" планується провести не пізніше 1 квітня 2020 року.

До речі, список підприємств, заборонених до приватизації, все-таки буде. Але в оновленому вигляді і прийнятий не у вигляді нового закону. Кабміну доручено підготувати перелік стратегічних підприємств, які виставляти на приватизацію буде, як і раніше, не можна.

Чому "велика приватизація" досі була провальною

Про плани провести велику приватизацію українці чують не перший рік. Щорічно до бюджету закладається величезна сума як прибуток від приватизації – 17 млрд грн. І щороку цей пункт не виконується. Наприклад, цього року, як підрахували, план з приватизації виконано "аж" на 2%. Замість 17 млрд вдалося зібрати тільки 400 млн грн. Переважно – від продажу непотрібного майна, що знаходиться на балансі місцевої влади: недобудов, занедбаних будівель, гаражів і туалетів.

Економічний експерт Олександр Охріменко сумнівається, що ситуацію з приватизацією вдасться змінити.

"Уже нічого продавати. Велика приватизація, яка була при Кучмі, працювала як? По-перше, ще було що продавати. А по-друге, йому вдавалося задовольнити "хотілки" різних олігархів. Зараз таких цікавих для інвесторів об'єктів вже практично не залишилося. А ті, що є, – кому їх продавати? Наприклад, Одеський припортовий завод колись дійсно коштував 1 млрд грн. Його хотіли купити кілька олігархів або пов'язаних з ними структур. Але важко було так віддати, щоб інші були задоволені. Закінчилося тим, що його взагалі нікому не продали, і зараз він вже майже нічого не коштує. Є і ще ціла низка об'єктів, які так само складно продати. Тобто або ти продаєш їх тому, кому не хочеш, або нікому. А дуже велика кількість об'єктів, які виставляють на продаж, просто жодної цінності не представляють і інвесторам не потрібні. Тим більше, коли виставляються на продаж частини: 50% або скількись ще. Тож поговорити – поговоримо, а реальної приватизації не буде", – прогнозує Олександр Охріменко.

У свою чергу, Роксолана Підласа вважає, що об'єктів для продажу у держави достатньо, а про успішність приватизації потрібно судити не за сумами надходжень до бюджету. І теж наводить як приклад Одеський припортовий.

"Ключ до успішної приватизації – орієнтуватися не на бажані доходи бюджету, а виставляти все, що не має стратегічного значення, на аукціон. Ринок зробить свою справу щодо визначення справедливої ​​ціни, а держава отримає вигоду від зростання капітальних інвестицій і зростання податкових надходжень. Об'єкти є. Звичайно, ціна їх менше, ніж 10 років тому, але більше, ніж буде через рік. Тому відкладати приватизацію вже не можна: чим пізніше ми виставляємо об'єкт на продаж – тим менше він коштує. Згадайте Одеський припортовий завод", – говорить народний депутат.

Закон "Про приватизацію державного та комунального майна", ухвалений 2018 року, який дав старт малої приватизації, Роксолана Підласа називає досить прогресивним і зазначає, що за рік його роботи від малої приватизації до бюджету надійшло 1,5 млрд грн/

"Для масової приватизації, як би це банально не звучало, потрібні дві речі: політична воля і Фонд державного майна, який займається приватизацією, а не схемами", – каже Роксолана Підласа.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, що народні депутати підтримали в першому читанні законопроект про покарання за незаконне збагачення.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...