Новий виток газової війни з Росією: Україна наступає

З початку літа "газова війна" між Росією та Україною вступила в нову активну фазу. Цього разу – в міжнародних судах. Виграш в цій "битві" важливий Україні не тільки тому, що дозволить отримати 2,56 млрд грн (ці гроші все одно підуть не до бюджету, а дістануться НАК "Нафтогаз"). А й тому, що суди можуть відстрочити просування проектів під назвою "Північний потік", які, за розрахунками російських топ-менеджерів, покликані поправити матеріальне становище країни-агресора.  

Росія "огризнулася"

Як розповідав сайт "Сегодня", наприкінці 2017 року і в лютому 2018-го НАК "Нафтогаз" виграв дві справи в Стокгольмському арбітражному суді проти російського "Газпрому". Суд зобов'язав росіян відмовитися від грабіжницького принципу "бери і плати" в контракті з Україною, а також виплатити компенсацію за недопоставлені обсяги газу для транзиту. При цьому вимоги "Газпрому" про штрафи за нібито незаконно відібраний "Нафтогазом" транзитний газ були відхилені. В результаті російська газова компанія, яка раніше постійно кричала про українські борги і з їх допомогою тримала Україну на гачку, сама опинилася винна нам. І чималу суму – 2, 65 мільярда доларів після вирахування українських боргів.

Однак "Газпром", незадоволений результатом судових суперечок, вирішив поогризатися. Російська компанія повернула "Нафтогазу" передоплату за березневі поставки, заявивши, що не поставлятиме газ до України. Але Україна не замерзла. "Нафтогаз" звернувся до підприємств і громадян із закликом ввійти в становище і прикрутити вентилі по всій країні. А вже через кілька днів Україна підписала контракт на постачання газу з польської PGNiG, і ситуація з поставками блакитного палива стабілізувалася.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Після цього "Газпром" заявив, що починає процедуру розриву контрактів з Україною як на поставки газу для потреб країни, так і на його транзит до Європи. Причому звернулася до того ж самого Стокгольмського суду. Постачати газ на конкурентних умовах, заснованих на європейських принципах і на вирішенні міжнародного арбітражу, в "Газпромі" визнали невигідним.

Багато експертів були здивовані позицією росіян. Термін російсько-українського газового контракту закінчувався весною 2019-го, і судові тяжби навряд чи закінчилися б раніше цього терміну. На їхню думку, єдине, чого міг домогтися "Газпром" в цій ситуації, – ще більших фінансових неприємностей для себе і великих іміджевих втрат для країни.

"Відмова "Газпрому" виконати рішення міжнародного арбітражу ставить під питання його благонадійність як партнера європейської газової промисловості. Невиплата присуджених судом коштів свідчить про високу ймовірність невиконання "Газпромом" контрактів і щодо інших контрагентів", – заявив, зокрема, головний комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Але виконати беззаперечно рішення суду – означало б для російської сторони програти в газовій війні, яку вона веде проти України з кінця 90-х. Тому вона вирішила продовжити "бій".

Наприкінці березня "Газпром" подав апеляцію на рішення Стокгольмського арбітражу щодо транзитного контракту. Ну, як апеляцію... Вердикти цього суду, в принципі, не підлягають оскарженню, але юристи визнають, що існує низка можливостей "причепитися" до процедурних деталей. Хоча сумлінні компанії практично не користуються цими "лазівками", а якщо хтось і користується, то найчастіше програє. Але "Газпром" вирішив не упускати шанс. Як писали ЗМІ, російський газовий монополіст взявся довести, що "стилістика" рішення арбітражного суду неоднорідна, і це нібито може свідчити про втручання "третіх осіб" в ухвалення рішення.

У свою чергу, "Нафтогаз" також подав позови до судів, вимагаючи арешту активів російської компанії (грошей на рахунках, і, власне, газу) і примусового стягнення всієї суми боргу.

Арешти активів

Влітку судова епопея вступила в активну фазу. У відповідь на клопотання України європейські суди один за одним почали виносити рішення про арешт активів "Газпрому".

У перші дні червня  судові пристави з'явилися в швейцарському офісі російського проекту "Північний потік" і "Північний потік-2", щоб заарештувати акції компанії. Активи "Газпрому" були заблоковані в Нідерландах і Британії. За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, українські активи "Газпрому" також були заарештовані.

13 червня Апеляційний суд шведського округу Свеа ухвалив призупинити виконання рішення Арбітражного суду Стокгольма щодо транзитного контракту. В "Газпромі" вирішили, що, припинивши рішення Стокгольмського арбітражу, вони щасливо уникли арешту активів за позовами "Нафтогазу". Але радість тривала недовго. 19 червня комерційний суд Лондона задовольнив ще одне клопотання "Нафтогазу" і дозволив заморожування активів "Газпрому" на території Англії та Уельсу.

Українська сторона оскаржила постанову шведського суду і переконана, що зможе домогтися продовження арештів майна "Газпрому".

"Апеляційний суд може призупинити рішення про примусове виконання рішення арбітражного трибуналу в тому випадку, якщо надані вагомі докази. Які покажуть, що існує значна ймовірність того, що рішення може бути переглянуто. Але поки ми зі свого боку ще навіть не надали свої аргументи. Тобто йдеться про технічне рішення, яке найближчим часом може бути переглянуто на нашу користь", – пояснив Юрій Вітренко.

За оцінками фахівців, перегляд рішення Стокгольмського арбітражу може зайняти не один рік. І весь цей час активи "Газпрому" можуть залишатися під арештом. У тому числі будуть заблоковані акції "північних потоків", про що заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Якщо ж Росія, як і раніше, відмовлятиметься платити, заблоковані активи будуть продані на аукціонах, як передбачено європейським законодавствам. Як сподіваються в Україні реалізація геополітичного проекту Кремля щодо будівництва газопроводів в обхід нашої країни продовжиться ще не скоро.