Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Переговори з МВФ: яка бізнес-модель потрібна Україні

5 липня, 07:51

Олександра Романюк

Чи побачимо в новій програмі співпраці невиконані пункти з попередніх програм

Володимир Зеленський і Девід Ліптон

Володимир Зеленський і Девід Ліптон / Фото: president.gov.ua

Реклама

Тема продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом знову актуалізувалася під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади. Під час зустрічі з віце-президентом Світового банку з питань Європи та Центральної Азії Сирілом Мюллером Володимир Зеленський запевнив співрозмовника, що Україна має намір продовжувати і поглиблювати співпрацю з МВФ. А також заявив про плани продовжити предметніший діалог з Фондом після парламентських виборів.

Крім того, там же, в Канаді, відбулася зустріч Зеленського з першим заступником директора-розпорядника МВФ Девідом Ліптоном, який в період передвиборчої відпустки Крістін Лагард виконує обов'язки директора-розпорядника Фонду. Під час цієї зустрічі Девід Ліптон зробив заяви, які прозвучали як коротке, але обов'язкове "техзавдання для України, яке, очевидно, має знайти відображення в тих зобов'язаннях, які Україна візьме на себе в рамках нової кредитної програми МВФ.

"Україні потрібна нова бізнес-модель з кращими інститутами, конкурентоспроможний приватний сектор, готовий конкурувати в європейському середовищі і в світі. Якщо є бажання це втілити, у вас, без сумніву, є людські ресурси для цього. Але чого немає – це капіталів і технологій. І останнє – повинно бути взято на себе чітке зобов'язання провести ці зміни", – сказав, зокрема, Ліптон.

За розрахунками в.о. директора-розпорядника, такі реформи дозволять Україні прискорити зростання ВВП фактично вдвічі – до 5-6%. Якщо ж реформа державного сектора економіки знов не відбудеться, зростання не буде, застеріг представник МВФ.

"Саме зараз настав момент вибору – з новою адміністрацією [президента], а незабаром – і з парламентом. Для України цілком можливо завдяки низці виразних і керованих реформ прискорити зростання співвідношення з рівнем життя в Західній Європі", – додав Девід Ліптон.

Головне – щоб зростала економіка

Сайт "Сьогодні" поцікавився у експертів, про яку "бізнес-модель" міг говорити в.о. директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду. І яких пунктів можна очікувати в майбутньому Меморандумі про співпрацю з МВФ?

"Я думаю, кажучи про бізнес-модель, Ліптон мав на увазі саме реформування державних інституцій. Звісно, Україні потрібно сьогодні істотне поліпшення в цій сфері. Фактично у нас сьогодні система захисту прав власності не працює, судова система, скажімо так, з величезними недоліками. Фінансові інститути дуже слабо розвинені, я б сказав, однобоко. Фактично відсутній небанківський фінансовий сектор, фондового ринку, я б сказав, взагалі не існує, тому що він практично на 90% представлений державними цінними паперами. Звісно, все це – складові навіть не бізнес-моделі, а складові економіки, і це набагато більше, ніж бізнес-модель. Саме ці складові формують стійкість, функціональність, продуктивність національної економіки", – каже заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

При цьому експерт вважає, що представник МВФ говорив про створення нової української "бізнес-моделі" не як про умови для відкриття нової кредитної програми, а як про далекішу мету, до якої, втім, потрібно починати рухатися вже зараз. Адже на створення серйозної економічної моделі потрібен час, а обговорення нової програми анонсовано буквально через кілька тижнів.

"На даному етапі в програмах з МВФ використовуються абсолютно стандартні інструменти фінансової стабільності, які можуть забезпечити платоспроможність країни-позичальника. Звісно, тих же параметрів фінансової стійкості можна досягти за рахунок інституційних реформ. Скажімо, не підвищувати безпосередньо тарифи на комунальні послуги, а впровадити механізм, які оздоровлять ситуацію в "Нафтогазі", які забезпечать ефективніше використання природного газу і які на ринкових засадах оптимізують ринкові механізми, на яких формується оплата за газ. Тобто прийдемо до обгрунтованої ціни і економічно обгрунтованого використання природного газу. І це буде вже зовсім інша модель. Не безпосередньо підвищується тариф, а змінюється механізм", – вважає Ярослав Жаліло.

Представник команди Володимира Зеленського, юрист і експерт з оподаткування Данило Гетманцев, коментуючи слова Ліптона щодо "нової бізнес-моделі", припустив, що в.о. директора-розпорядника Фонду мав на увазі зміну принципів підходу до правового регулювання економіки і публічних фінансів.

"Яка бізнес-модель існує в Україні зараз, на жаль? Організувати або відібрати у когось злочинну схему крадіжки грошей, сісти на неї, заробити, а потім бажано зіскочити з відповідальності і виїхати за кордон. Ось це бізнес-модель, яка сповідалася протягом багатьох років, і вона не змінювалася. Така модель передбачала умовну домовленість між суспільством і державою, коли держава дозволяла собі красти, а суспільство дозволяло собі ухилятися від оподаткування і працювати в тіні. Але така модель не робоча, так ми нічого не досягнемо. Нам треба поміняти цю модель на нормальні прозорі правила, які б влаштовували всіх тих, хто хоче працювати по-білому, хто хоче працювати на своє майбутнє", – говорить Данило Гетманцев.

Стосовно джерел зростання економіки, вони можуть бути різними. Але при цьому головним чинником, на думку Данила Гетманцева, є прихід інвесторів. А для цього необхідно зняти всі перешкоди на шляху їх входження до України.

"Не можна не погодитися з заявою шановного представника МВФ. Дійсно, для забезпечення приросту ВВП на 5-6% – а ми вважаємо, на 6-7% – необхідно "перезавантажити" інститути. Суди і правоохоронні органи, податкову і митну службу. Всі ті інститути, які дозволили б залучити інвестиції в Україну і через інвестиції перезапустити нашу економіку. Тому що для економічного зростання нам необхідні інвестиції. А щоб інвестиції прийшли до України, потрібно забезпечити їх безпеку. Незалежні суди, безпеку життя і власності. Тобто припинити фактично рейдерство як з боку держави, так і з боку будь-яких бізнес-груп, зробити це неможливим, дати інвесторам гарантії. Причому це стосується не тільки іноземних інвесторів, але і українських інвестицій. Для цього потрібно забезпечити просту і комфортну податкову систему (просту в плані роботи з нею, щоб все можна було відпрацьовувати в електронній формі, минаючи контакт очі в очі платника податків з чиновником). Забезпечити нормальні, прозорі митні процедури, прибрати контрабанду з митниці, перевести в електронну форму і спростити митні процедури. Сьогодні у нас вони вдвічі довше, ніж ті ж самі процедури в країнах ЄС. Також необхідно створити нарешті службу фінансових розслідувань, прибравши функції контролю у МВС і СБУ і ліквідувавши податкову поліцію. Провести податкову амністію і багато іншого", – перераховує Данило Гетманцев.

"Створення умов для залучення інвестицій (і внутрішніх, і зовнішніх, причому внутрішніх повинно бути на порядок більше), – це, в тому числі, створення можливості розрахуватися і з міжнародними кредиторами", – додає він.

Чи будуть збережені невиконані пункти попередніх програм?

Ярослав Жаліло вважає, що, якщо вже йдеться про нову програму, логічно було б очікувати, що перелік зобов'язань, які бере на себе Україна, може істотно оновитися відповідно до тих принципів і поглядів, які сповідує команда президента Володимира Зеленського і які сповідуватиме новий Кабмін, сформований після парламентських виборів.

"Якщо ми говоримо про "перезавантаження" старої програми, то до неї можуть бути включені всі ті ключові пункти, всі ті кількісні параметри, які Україна ще не виконала. Але тоді це практично не буде новою програмою, це буде "перезавантаженням" старої програми. Якщо ж ми говоримо про нову програму в принципі, якщо Україна зможе її розробити, то там можуть бути зовсім інші параметри. МВФ адже не вимагає, скажімо, підвищувати тарифи. Він вимагає здорових державних фінансів. Якщо укладачі нової програми зможуть запропонувати нову модель здорових фінансів або, наприклад, інший формат газового ринку, я думаю, теоретично вона може бути прийнята", – каже Ярослав Жаліло.

Пильна увага українців до домовленостей України і МВФ прикута насамперед тому, що в них можна було знайти реальний перелік тих реформ, які проводитимуться в Україні. Звісно, далеко не все з перерахованого в меморандумах з МВФ втілювалося в життя. Але у реформи, яка позначена як структурний маяк на шляху отримання чергового кредитного траншу, завжди було більше шансів здійснитися, ніж у тих, які не були відображені в цих фінансових договорах. Які реформи можуть бути включені до майбутніх угод України з Міжнародним валютним фондом?

"Дійсно, ті реформи, від яких вийшло ухилитися, влада ухилялася. Ті реформи, де питання стояло руба, – їх змушені були реалізовувати. Наприклад, незалежність Національного банку. Це правильна річ, яка була реалізована на вимогу МВФ. Взагалі, в меморандумах з МВФ, окрім проблемних речей, які непопулярні у нас (на кшталт зростання тарифів на газ і підвищення пенсійного віку), міститься багато правильних реформ, важливих структурних маяків. Наприклад, реформа "Нафтогазу", яка наразі так і не відбулася. Створення Антикорупційного суду, який, дасть Бог, запрацює з вересня. Ці реформи потрібні насамперед Україні", – наводить приклади Данило Гетманцев.

Проте були в попередніх меморандумах і пункти, щодо яких інтереси України і МВФ розходилися. Як приклад він наводить вимогу МВФ щодо жорсткої монетарної політики.

"Саме МВФ примушував Нацбанк тримати високу облікову ставку. Тому що стабільність гривні – це запорука первинного профіциту бюджету. Але Україні для розвитку економіки висока ставка невигідна. Бо з одного боку, вона несе дешеві кредити, а з іншого – помірна девальвація гривні стимулює експорт. Тому в цьому питанні ми змушені шукати компроміс. Ось НБУ знизив облікову ставку на піввідсотка – і це стало предметом обговорення з МВФ", – розповідає експерт.

Проте розкривати подробиці майбутньої угоди з МВФ або хоча б позицію щодо основних невиконаних пунктів з попередніх програм в команді Володимира Зеленського наразі не готові.

"Це питання, яке має обговорюватися в переговорах з МВФ, до яких президент запросив МВФ відразу після виборів 21 липня. Ми маємо позицію щодо кожного структурного маяка, але до переговорів не хочемо оголошувати деталі. Це може призвести до непрогнозованих наслідків. Давайте дамо можливість професіоналам, учасникам переговорів, довести процес до логічного завершення. Гроші, як то кажуть, люблять тишу. Єдине, що можу сказати – ми займатимемо активну позицію, ми не погоджуватимемося на ті питання, які нам нав'язують ззовні, а намагатимемося пролобіювати інтереси України, те, що потрібно для розвитку її економіки", – говорить Данило Гетманцев.

.Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали про переговори президента Зеленського з місією МВФ в Києві наприкінці травня.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...
загрузка...