План порятунку українців від бідності: що пропонує Кабмін

У Кабміні взялися за боротьбу з бідністю – уряд затвердив дворічну стратегію щодо подолання бідності. У планах – податкові реформи, залучення бізнесу і молоді в сільську місцевість, а також гендерні квоти і перенавчання осіб старшого віку. "Сегодня" проаналізувала документ і виділила основні його положення.

При цьому, за словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, щоб забезпечити виконання цієї програми, уряд має напрацювати відповідний пакет законопроектів до початку нової сесії парламенту. Вона, нагадаємо, стартує 6 вересня. "Найважливіше питання – питання оцінки роботи українців. Я вважаю, що праця українців недооцінена, тому нам насамперед потрібно реформувати систему оплати", – підкреслив він.

Експерти в цьому питанні солідарні з головою уряду, проте в один голос заявляють: тих дій, які описані в прийнятому документі, буде замало, щоб побороти бідність на державному рівні. "Насамперед нам потрібно створити здоровий інвестиційний клімат. Це приверне до країни новий бізнес, а за ним і нові гроші. Підніметься економіка – зменшиться бідність", – переконаний економіст Іван Нікітченко. Його колега Олександр Охріменко додає, що потрібно також знизити і фіскальне навантаження на бізнес. "За розрахунками Міжнародного банку, наш бізнес з одного заробленого долара віддає 53 цента. Звичайно, в Європі є показники і вище, але для нашої країни це фантастична цифра! Якщо подивитися на схожу на нас в цьому аспекті Туреччину, то там з долара віддають 29 центів. Ось хоча б до цього показника потрібно прагнути", – резюмує він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Гендерні квоти: контроль за оплатою жінкам і відхід від "скляної стелі"

Серйозну увагу в уряді планують приділити гендерному питанню. Так, до контролю за справедливістю зарплат хочуть залучити громадських діячів, а до кінця наступного року Кабмін має намір ввести гендерні квоти на держпідприємствах. Особлива увага приділятиметься керівним посадам. При цьому про якісь конкретні цифри в документі поки що не йдеться. Експерт-аналітик ринку праці Тетяна Пашкіна таке нововведення оцінює позитивно, хоча зазначає, що певні ризики все ще залишаються. "У нас частина жінок виховують у стилі "не висовуватися" – серед них багато фахівців, але рідко коли йдеться про жінок-керівників, – каже Пашкіна. – Це можна помітити на прикладі бухгалтерів. По всій країні в цій сфері домінують жінки. Але коли ми переходимо до рівня фіндиректора, кудись всі ці дами випаровуються і залишається жменька чоловіків, котрі обіймають ці вакансії. Приблизно схожа ситуація у нас і на держпідприємствах – існує те ж відчуття "скляної стелі". І якщо вдасться подолати цей бар'єр – давати можливість здатним жінкам професійно зростати і зрівняти шанси на керівні посади – це буде добре", – резюмує експерт.

Вакансії з "особливими умовами праці"

Останні місяці 2016 року і весь наступний 2017-й уряд більшу частину часу і сил планує витратити на розробку механізмів працевлаштування українців, які підпадають під категорію тих, які потребують особливих умов праці. Під це питання віддано більше дюжини пунктів програми. Насамперед зміни торкнуться людей з інвалідністю та тих, хто доглядає за дітьми або хворими. Для їх працевлаштування буде створено базу даних спецвакансій. Також держава допомагатиме фінансово тим роботодавцям, які згодні спеціально створювати робочі місця для таких людей.

Гроші на робочі місця: хочуть доплачувати за найм недостатньо конкурентних

Одним з перших пунктів програми значиться держпідтримка підприємств. Передбачається, що до кінця 2017 року буде ухвалено закон, за яким роботодавцям виділятимуться субсидії для створення робочих місць. При цьому фінансуватимуть тільки тих підприємців, які наймають на роботу "недостатньо конкурентоспроможних" на ринку праці українців. На думку експертів, це люди, які з тієї чи іншої причини сьогодні опинилися за бортом ринкової економіки – люди без відповідної освіти або ті, чия спеціальність сьогодні залишається незатребуваною. Однак, на думку економіста Олександра Охріменка, таке субсидування не вирішить проблему. "Держава не повинна втручатися в ці питання і не має давати на ці цілі грошей. По-перше, звідки взяти кошти? З податків, звичайно. А значить, їх доведеться збільшити! Виходить, навантажимо весь бізнес, а субсидії виділяємо обраним. По-друге, як зрозуміти, кому видавати гроші? Є два підприємства, обидва наймають цих самих "недостатньо конкурентоспроможних" українців. Але один підприємець виявляється неефективним власником і закриє свою справу через півроку-рік. Що робити, вимагати гроші назад?" – зазначає він.

Навчання і курси старшого покоління за спеціальними ваучерами від держави

Наступні два роки уряд особливу увагу планує приділити перепідготовці старшого населення – йдеться про українців, які старше 45 років. Для того щоб зберегти їх на робочих місцях, держава планує виділяти гроші на їх перенавчання. Як наголошується в пояснювальній записці програми, для цього використовуватимуть спеціальний ваучер, який держава видаватиме підприємству. І вже сам підприємець вирішить, кого з працівників і куди посилати з цим ваучером. Такий вид оплати поширюватиметься, наприклад, на курси комп'ютерної грамотності, курси іноземних мов тощо. Однак, на думку економіста-аналітика Івана Нікітченка, це може вирішити якісь епізодичні проблеми, але глобально ситуацію не змінить. "Ринок праці, як і інші ринки, орієнтується на співвідношення попиту і пропозиції. Але у віковій зоні ризику сьогодні саме робочі спеціальності: інженери, токарі, зварювальники, які дуже затребувані, але є далеко не найпрестижнішими і високооплачуваними професіями. З введенням таких ваучерів ми зіткнемося з наступним: людина перенавчатиметься, а потім шукатиме більш престижну роботу. Виходить, що головна мета цього нововведення – зберегти їх на своїх робочих місцях, може провалитися".

Забрати податки бідних і віддати багатим

Для людей з низьким і середнім доходом хочуть зменшити податки. Щоправда, при цьому влада планує наповнювати казну за рахунок багатших українців. Відповідні поправки до податкового законодавства планують внести вже наступного року. Однак експерти вважають, що і це рішення не вирішить нинішніх проблем. "Звітуючи за минулий рік, в ГФС зазначили, що 73% всіх податкових надходжень до бюджету довелося саме на великих гравців ринку. Тобто за весь рік було зібрано податків трохи більше 600 млрд грн, і з них всього 8 млрд зібрано з людей з низьким і середнім доходом. Куди більше розвантажувати? Це навіть не смішно", – зазначає Охріменко.

Реформа сільської місцевості: ремонт інфраструктури і будинки для молоді

Окрему увагу уряд планує приділити і розвитку сільської місцевості. Тут не просто хочуть відремонтувати інфраструктуру і запустити нові автобуси для працівників і учнів. Кабмін хоче стимулювати сільгоспвиробників за допомогою пільг, а також залучати туди молодих фахівців в сфері сільського господарства. Для останніх, зокрема, держава обіцяє видавати гроші на будівництво житла. Економіст Павло Мельник зазначає, що робота з селом – це дуже добре, але в схваленій стратегії немає реальних механізмів із залучення людей. "Щоб зацікавити фахівців, потрібно для початку створити там умови, а це значить зробити свободу підприємництва. Якщо бути чесним, то у нас з цим в країні проблеми, і навіть у великих містах заробити складно. Тут потрібно впроваджувати якісь реальні речі, наприклад п'ять років без податків. Тоді люди будуть зацікавлені туди їхати і залишатися там. Наразі що я буду в селі, що я буду в місті – для мене нічого не зміниться", – говорить він. При цьому сумнівається експерт і в тому, що допоможе виділення коштів на будівництво власного житла: на думку Мельника, таким чином вдасться залучити одиниці фахівців, а ось масового припливу молоді в селах цим рішенням добитися не вдасться.

KED_ARTS]