Рекомендації МВФ: як можуть подорожчати ліки, вирости тарифи на газ і піднятися податки

В Україні гостро постало питання отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) за програмою розширеного фінансування, підписаної в минулому році. МВФ 8 лютого опублікував свої рекомендації Україні, засновані на даних за жовтень минулого року. Частково ці рекомендації були враховані при прийнятті держбюджету і змін до податкового кодексу, однак Україна прислухалася не до всіх порад фонду. Зараз триває обговорення умов для отримання чергового траншу, свої пропозиції висунув і Кабмін. Уряд разом з МВФ розробляє текст чергового меморандуму. "Сегодня.ua" зібрав основні рекомендації фонду, а також згадав про зобов'язання, які взяла на себе Україна ще в минулому році.

Програма співпраці з МВФ залежить від реформ і боротьби з корупцією

Зараз сторони розробляють дорожню карту реформ в Україні для МВФ, про яку раніше домовилися президент Петро Порошенко і розпорядник фонду Крістін Лагард. "Ми зараз працюємо", – розповіла журналістам міністр фінансів Наталія Яреська. За її словами, в цю дорожню карту буде включено питання про прискорення приватизації, в тому числі – прийняття всіх необхідних для цього законів Верховною Радою. До речі, в Раді допускають розблокування великої приватизації уже завтра.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як відомо, 11 березня 2015 року МВФ затвердив розширену програму фінансування Extended Fund Facility, вона замінила попередню програму stand-by, яку підписали в 2014-му з розрахунком на 2 роки. Загальний обсяг фінансування за розширеною програмою – $17,5 млрд. Перший транш по ній в обсязі $5 млрд Україна отримала 13 березня 2015 року, другий на $1,7 млрд – 4 серпня 2015 року.

Продовження програми співпраці залежить від рішення Ради директорів МВФ. "За відсутності помітних зусиль... складно уявити, що підтримувана МВФ програма триватиме і надалі і буде успішною. Україна ризикує повернутися до практики невдалих економічних кроків, яких і так вистачало в її недавньої історії. Життєво важливо, щоб зараз дії лідерів України повернули держава на обнадійливий шлях реформ", – заявила Лагард.

Як заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк: "Співпраця з МВФ є ключовим завданням на 2016 рік".

АПАУ: ліки можуть подорожчати на 40%

У звіті, опублікованому 8 лютого, МВФ рекомендував Україні підняти ставку ПДВ на ліки з 7% до 21%. За оцінкою Аптечної професійної асоціації України (АПАУ), в разі підвищення ставки ціни на ліки зростуть більш ніж на 40%.

"Потрібно розуміти, що фармацевтичний ринок складається з трьох основних ланок: це виробник ліків, дистриб'ютор і, власне, роздрібні мережі, аптеки. І всі вони платять податки... Вартість ліків зросте не на 13%, а, щонайменше, 40%. Додайте до цієї цифри ризики, які будуть закладати учасники ринку через нестабільний курс гривні", – заявив директор АПАУ, доктор фармацевтичних наук Володимир Руденко.

До слова, до 2014 року податком на додану вартість лікарських препаратів не обкладалися. У 2014-му була введена 7%-ва ставка ПДВ на ліки. З 1 січня поточного року в'їзну мито на імпортні медикаменти в розмірі 5% скасували, тоді в АПАУ заявили: "Якщо не буде зростання валютного курсу по відношенню до гривні і ПДВ на ліки не піднімуть, імпортні лікарські засоби можуть подешевшати".

Зазначимо, що при прийнятті змін до Податкового кодексу в грудні 2015 року Верховна Рада, за пропозицією Кабміну, залишила ставку ПДВ на ліки 7%, отже, рекомендація МВФ не була врахована.

У разі підвищення ставки ПДВ на лікарські засоби, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, ціни на ліки дійсно значно підвищаться, однак менш, ніж на 40%.

"У них (фармацевтом, – прим. Ред) йде логістичний ланцюжок, а не лінійна залежність. Підвищення цін, по-моєму, не буде на рівні 40%, але ціни виростуть більше, ніж на величину різниці між ставками", – упевнений економіст .

Експерт додає, в більшості країн діють пільгові ставки ПДВ на лікарські засоби, а купують медикаменти вразливі верстви населення – пенсіонери, українці з хронічними захворюваннями, які просто не зможуть платити за медикаменти більше.

"У всьому світі більшість держав, особливо якщо взяти Європейський Союз, тримають пільгову ставку на медикаменти. До речі сказати, пільгова ставка на медикаменти там знаходиться в діапазоні від 5% до 7%. Рекомендація підвищити її до 21% – це рекомендація бухгалтера, а не того, хто думає про соціальний захист, особливо в країні з низьким рівнем життя", – говорить економіст.

Підприємців на "єдиному податку" могло стати менше, а "спрощенку" для аграріїв хотіли скасувати

Рекомендації МВФ також торкнулися спрощеної системи оподаткування підприємців (єдиний податок зі ставкою 3%). За словами експертів, "система спочатку працювала для малих підприємців, але згодом стала відкритою для інших". Після Податкової реформи, щоб скористатися "спрощеною", необхідно мати річний оборот в межах 5 млн грн. У МВФ пропонували скоротити допустимий оборот до 2 млн грн.

"Потрібна реформа Єдиного податку, покликання вирішити такі проблеми: система фактично скасовує порогове значення доходів для реєстрації платника ПДВ; система необгрунтовано поширюється на юридичні особи та створює для найманих працівників значні стимули у формі зниження платежів з податку та ЄСВ для перетворення в незалежних підприємців – при цьому з цією практикою зараз важко вести боротьбу", – йдеться в рекомендаціях фонду.

У рекомендаціях також йдеться про "ліквідацію пільг і привілейованих податкових режимів на зразок фіксованого сільськогосподарського податку". До слова, проти ліквідації своєї "спрощенки" в кінці минулого року активно виступали аграрії – фермери по всій Україні перекрили дороги. Рада залишила спецрежим повернення ПДВ для аграріїв.

На думку Устенка, скасування пільг ПДВ для сільського господарства – рекомендація, яку складно виконати в Україні. Без сприятливих умов для фермерів в минулому році економіка України, на думку експерта, могла "впасти ще глибше". "Якби не сільське господарство, ми б в 2015-му впали як мінімум на 2-3 процентних глибше, в порівнянні з тим, як ми впали", – упевнений експерт.

Єдиний соціальний внесок знизили більше, ніж рекомендував МВФ

В результаті Податкової реформи в Україні значно зменшили ставку єдиного соціального внеску із зарплати (з 41% до 22%). На думку експерта реанімаційне пакету реформ Іллі Несхадовського, це дозволить сумлінним роботодавцям підвищити зарплати своїм співробітникам.

"Ставка єдиного соціального внеску на рівні 22% – дуже прогресивний крок. Рівень навантаження на фонд заробітної плати зменшиться. Ті підприємства, які офіційно виплачували своїм працівникам зарплати, зможуть підвищити оклади. Вони вважали свій фонд оплати праці разом з усіма супутніми витратами, податками. З огляду на, що ставка зменшується, то у них буде можливість трохи і збільшити розмір зарплати", – говорить Ілля Несхадовскій

У той же час Фонд рекомендував уряду знизити ставки ЄСВ до 28%. Згідно з розрахунками експертів МВФ, при зниженні податкової ставки до 20% бюджету міг втратити доходи в розмірі 4,5% від ВВП.

Пиво, лікеро-горілчані вироби та цигарки дорожчають

МВФ також рекомендував підвищити податки на алкогольні напої і сигарети. Експерти аргументують таке підвищення девальвацією гривні (в структурі ціни частка акцизу знизилася), а також можливість оздоровити українське суспільство.

Фонд рекомендував:

• Підвищити акцизи на пиво до 2,48 грн за літр і 3,10 грн за літр протягом двох років.
• Підвищити ставку акцизу на вино з 0,01 грн за літр до 0,05 грн. за літр і 0,1 грн за літр протягом двох років.
• Підвищити ставку акцизу на міцні алкогольні напої з 70,53 грн за літр до 105 грн за літр і 123 грн за літр протягом двох років.
• Підвищити ставку акцизу на сигарети з 227,3 грн за тисячу штук до 273 грн за тисячу штук і 295,5 грн за тисячу штук протягом двох років.
• Все підвищення податків в кінцевому підсумку привидітися до підвищення кінцевої ціни товарів.

Частково до порад МВФ український уряд прислухався. Зокрема, ставки акцизного податку (згідно з прийнятим Податковим кодексом) на спирт, спиртові дистиляти та спиртні напої підняли на 50%, на пиво – на 100%, на вина (крім вин натуральних виноградних) – на 100%. На 300% збільшили ставку акцизного податку на слабоалкогольні напої.

Олег Устенко впевнений, кошти, які держава не отримує в тому числі в результаті пільгової ставки ПДВ на ліки, можна компенсувати, встановивши високу мінімальну роздрібну ціну на тютюнові вироби.

"Я не розумію, чому держава не встановлювати мінімальні роздрібні ціни на тютюнові вироби. Це загальна практика. Ліки та тютюн – пов'язані. Більше курять, більше лікуються. Чому держава не встановить високу мінімальну ціну на тютюнові вироби. Мало того, що будуть вище збори, так це ще й посприяє поштовхом для населення кинути палити. Потім потрібно буде менше витрачати на медицину ", – говорить економіст.

Валютні позичальники "один на один" з банками, і гривня в "вільному плаванні"

Українська влада в 2015-му році, підписуючи програму Extended Fund Facility, і ще тоді зобов'язалася виконати цілий ряд умов для отримання валютних кредитів. Один з найважливіших пунктів: Нацбанк відмовився від фіксованого курсу національної валюти. "Ми маємо твердий намір дотримуватися режиму гнучкого валютного курсу, який буде служити буфером і подоланні зовнішніх шоків, при цьому прагнемо до поступового відновлення валютних резервів", – заявили представники української влади.

Згідно з меморандумом, банки, які не дотримуються плану рекапіталізації, будуть виведені з ринку. Якщо на початку 2014-го в Україні насчітовалось 180 банків, то під кінець 2015-го їх залишилося всього 120. Крім того, до 2024 року українські банки повинні підвищити мінімальний статутний капітал до рівня не менше 500 мільйонів гривень.

У меморандумі, крім "плавающуго" курсу гривні і скорочення кількості банків, також є угода про реструтурізаціі валютних кредитів.

"Держава і НБУ не повинні втручатися в двосторонні переговори між боржником і банком, одночасно забезпечуючи справедливий процес. У зв'язку з цим, якщо буде прийнятий закон, який вимагає примусової конвертації валютних іпотечних кредитів у гривні, президент накладе вето на вступ в силу цього закону", – йдеться від імені української влади в меморандумі.

До речі, минулого тижня Кабмін запропонував депутатам повернутися до гучного закону про розстрочення валютних кредитів для народу, внісши його в Раду. Нагадаємо, колишній, який став законом в липні 2015 го, в грудні ветував президент – як економічно необґрунтований: в ньому пропонувалося перевести всі валютні кредити в гривню за курсом 5,05 грн/$. Детально про новий варіант реструктуризації можна почитати тут.

Газ за світовими цінами в 2017-му

Українська влада також в минулому році взяла на себе зобов'язання підвищувати тарифи на газ для населення. Держкомпанія "Укргазвидобування" повинна встановити тариф на тисячу кубометрів видобутого "блакитного палива" на рівні 150 доларів (на даний момент газ продають по 1590 гривень). А НАК "Нафтогаз України", які продає газ населенню, в квітні 2016- го року повинна встановити ціну не менше 75% від світової ціни, а в квітні 2017 року – газ українцям почнуть продавати за світовими цінами.

Відзначимо, на даний момент, для українців діють два тарифи на газ: повний і соціальний. Повний тариф (7188 гривень за тисячу кубометрів) взимку діє за умови споживання більше 200 кубометрів газу, соціальний тариф (3600 гривень) діє з 1 жовтня по 30 квітня на обсяг до 200 кубів. З 1 березня по 30 вересня всі будуть платити за повним тарифом.

Як пояснив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, тариф 7188 гривень за тисячу кубометрів для населення склали з розрахунку, що газ будуть купувати за 240 доларів, а курс гривні до долара буде – 21. Уже в 2017-му, згідно з меморандумом з МВФ, від соціального тарифу доведеться зовсім відмовитися. Перший перегляд тарифу намічається вже на квітень цього року.

НБУ: Україна життєво необхідна співпраця з МВФ

Кредит МВФ, в тому числі, покриває дефіцит державного бюджету, який в цьому році заплановано на рівні 83,69 млрд. грн. Якщо Україна не отримає джерел фінансування, єдиним виходом залишиться друк грошей. "А це означає нову хвилю інфляції, девальвації. Це означає, що ми не повернемося до реального зростання економіки", – впевнена Наталія Яресько.

"Ми вважаємо життєво необхідним відновлення співпраці з міжнародними донорами та, в першу чергу, з МВФ", – йдеться в поширеному коментарі НБУ.

Нацбанк вказує, що вживає заходів для забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності, зокрема, проводячи стриману монетарну політику для зниження інфляції до цільового рівня в 12% на кінець 2016 року, а також валютні інтервенції для згладжування надмірних коливань курсу гривні.

"У той же час досягнення цих цілей загрожують зовнішні шоки і внутрішня політична нестабільність", – йдеться в заяві.

НБУ додає, що відновлення співпраці з МВФ і іншими донорами є також передумовою зростання міжнародних резервів з $13,4 млрд до $19,6 млрд на кінець 2016 року, а також слугуватиме позитивним сигналом для інших міжнародних донорів і для приватних інвесторів, стимулювати прискорення економічного зростання і сприятливо позначиться на платіжний баланс.