Торгівля України з Росією знову зростає: в чому причини

Незважаючи на санкції і на п'ятирічну війну Росія залишається одним з основних торговельних партнерів України. Такий висновок напрошується з даних Укрстату про зовнішньоторговельної діяльності України.

За десять місяців минулого року перше місце за сумою українського експорту серед всіх країн займала саме Росія. За цей період Україна відправила країні-агресору товарів на суму 3 млрд 30 млн 404,4 тис. доларів. Друге місце за сумою українського експорту займає Польща, яка закупила українських товарів і послуг на 2,7 млрд дол. Третє – Італія (2,2 млрд.).

Після початку військової агресії експорт українських товарів до Росії досить різко скоротився, проте минулого року показав зростання. 2018-го, за підсумками 10 місяців, знову спостерігається скорочення експорту, хоча і невелике – 7,1%.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

За сумою імпорту до України своїх товарів Росія також зберігає пальму першості, залишаючи позаду навіть Китай. З січня по жовтень 2018-го до України було завезено російських товарів на 6 млрд 628 млн 906,6 тис. доларів, тоді як з Китаю – на 6,08 млрд дол. Причому імпорт російських товарів до України, порівняно з минулим роком, зріс на 20%.

На третьому місці за сумою імпорту опинилася Німеччина, яка поставила до України продукцію на 5 млрд доларів. З сусідньої Польщі було завезено товарів всього на 3 млрд.

За минулий рік зросла і негативне сальдо торгівлі України з Росією. За підсумками 2017 року сума імпорту перевищила суму експорту майже вдвічі (експорт становив 3,9 млрд дол., сальдо -3,2 млрд). А ось за 10 місяців 2018-го Україна закупила у Росії товарів на суму, яка вже більш ніж вдвічі перевищила суму товарів, які вона продала країні-агресору. Український експорт за 10 місяців 2018 року, нагадаємо, становив 3 млрд дол., а негативне сальдо – 3,6 млрд доларів. Таким чином, сума грошей, які за неповний минулий рік витекли з України до Росії, порівнянна з сумою останнього кредиту МВФ (3,9 млрд дол.).

Без чого нам не обійтися

Експерти звертають увагу, що більша частина імпортованої до України російської продукції – це товари, можна сказати, стратегічного призначення.

"Якщо подивитися на структуру російського імпорту, то там левову частку становлять 3-4 позиції. Нафта і нафтопродукти, коксово-бітумінозне вугілля, мінеральні добрива та ядерне паливо. Більше половини – це нафта і нафтопродукти. Звичайно, завдання полягає в тому, щоб зменшити залежність від Росії, але є товари, які Україні вигідніше купувати саме в Росії.

Друга за обсягами позиція – вугілля, причому не енергетичне, а коксово-бітумінозне вугілля, який використовується для металургійної промисловості. Закуповувати в інших країнах дорожче, і це дуже сильно позначатиметься на ціні металургійної продукції. А металургійна продукція – один з основних експортних товарів України – має дуже жорсткі умови конкуренції на зовнішніх ринках.

Стосовно міндобрив, то в структурі ціни там значну частину становлять витрати на газ. З огляду на, що в Росії ціна на газ для виробників в рази дешевше, ніж для України, то виробництво міндобрив в Україні виходить нерентабельно. Звісно, ми можемо говорити, що з політичних міркувань ми не хочемо купувати в Росії, але це значно знизить конкурентність української аграрної продукції. Від закупівлі ядерного палива ми теж не можемо відмовитися, тому що ще уряд Азарова підписав договір на 15 років. До 2027 року для України є зобов'язання купувати це ядерне паливо, хоча ми і так скоротили закупівлі з 12 енергоблоків до 8", – пояснює економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук.

Таку точку зору поділяє і голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

"Деякий час Україна намагалася закуповувати енергоресурси в Європі. Але це були енергоресурси також російського виробництва. У той час прямі поставки з Росії обходилися дорожче, ніж з Європи. А потім Росія запропонувала вигідніші умови. Наша країна і так показує досить низьке зростання ВВП, і, якби ми продовжували купувати дорогі енергоресурси в Європі, це б ще більше послабило нашу економіку. Тому природно, що така ситуація стимулює зростання імпорту до нашої країни з Російської Федерації. А промислові, споживчі товари і продукти з Росії становлять лише невелику частину російського імпорту, хоча теж присутні на наших полицях", – говорить Олексій Дорошенко.

Навіщо Україні зерно з Росії

Сільськогосподарську продукцію – як рослинну, так і тваринницьку – Україна не експортує до Росії вже давно. А ось на український ринок, крім стратегічно важливих товарів, надходить і досить широкий спектр продукції сільського господарства. Скажімо, минулого року Україна закупила у Росії 51 тис. тонн ячменю, 4,5 тис. тонн рису, 5,6 тис. тонн гречки, 2,6 тис. тонн насіння соняшнику і т.д. Виникає питання: хіба ми не можемо вирощувати це все у себе?

"Ситуація дійсно неоднозначна. Тому що, з одного боку, ми країна аграрна і, начебто, у нас повинно бути скільки завгодно власної продукції. Але з іншого боку – ми все більше стаємо імпортозалежної країною навіть за продуктами харчування. З цілої низки продукції внутрішня ціна все вище, рентабельність зашкалює. Ми зрівнялися за багатьма цінами з ЄС, при тому, що там робоча сила в 6-10 разів дорожче", – говорить Олексій Дорошенко.

Не звиклі до скромного, "європейського" прибутку, українські виробники відмовляються виробляти "невигідні" товарні позиції. В результаті Україна змушена закуповувати її за кордоном, і в тому числі в Росії.

Але ось що стосується насіння соняшнику, тут "винні" виробничі потужності України. Наша країна входить до числа лідерів з експорту соняшникової олії, тому закуповує сировину в багатьох країнах.

Взагалі, істотна частина російського імпорту – це сировина, яка в Україні проходить обробку, набуває додаткової вартості і звідси вирушає на експорт, в тому числі назад до Росії, кажуть експерти.

Пух і пір'я, сотні тонн бджіл, тисячі літрів вина для Росії

Україна експортує до Росії багато найрізноманітніших товарів народного споживання. Наприклад, за 10 місяців минулого року з України до Росії вирушило 1,3 тонни штучних квітів, 25 тонн кави і 153 тонни чаю, 1,4 тис. тонн морозива і 33 тис. літрів вина. Ще близько 20 тонн спецій і прянощів, 100 тонн сухарів, 5 племінних коней і т.д. Цікаво, що, крім іншого, Україна продала до РФ 121 тонну бджіл за ціною приблизно 1 тис. доларів за тонну та 1675 тонн пташиного пуху і пір'я для набивання подушок – на загальну суму 741 тис. До речі, перо птахів ми продаємо і до інших країн на різних континентах. Але до однієї Росії поставляється стільки ж пір'я, скільки для всіх інших країн світу. А ось виручка за поставки до інших країни виявилася вчетверо більше – 2,8 млн доларів.

На запитання, наскільки політично і етично правильно торгувати з країною-агресором, економічні експерти радять "не шукати зради там, де її немає" і наводять безліч аргументів на користь такої торгівлі.

"У нас дійсно торгівля з Росією зростає вже півтора року. І хоча Росія відійшла на другий план порівняно з Євросоюзом – темпи торгівлі з ЄС у нас зростають швидше, ніж з Росією. І в цілому частка торгівлі з країнами ЄС займає більше 30%, тоді як торгівля з Росією – близько 27%", – говорить Олексій Дорошенко.

"Звісно, якісь бізнесмени продовжують мати справу з Росією в тих випадках, коли можна було б обійтися без цього", – визнає Борис Кушнірук. Разом з тим, він вважає, що частина цієї статистики може виявитися "логістичними замінами", тобто взаємопостачаннями з ланцюжком в кілька ланок. Експерт нагадує також, що є й інші випадки, коли Україна не може розірвати відносини з країною-агресором.

"Наприклад, якщо складальне виробництво великої корпорації – наприклад, LG або Samsung – знаходиться в Росії, а Україна відмовиться завозити продукцію звідти, обмежуватиме поставки на свій ринок, то ця корпорація може розцінити це як обмеження по відношенню до неї, а не до Росії . І "ставитиме палки в колеса" щодо поставок української продукції до країни, де зареєстрована ця корпорація. Тобто якогось прямолінійного рішення проблеми не існує. Завдання України – зменшувати залежність від Росії, але так, щоб це не завдавало шкоду нам самим", – говорить Борис Кушнірук.

Він вважає, що зараз рівень українсько-російської торгівлі оптимальний.

"Ще сильніше зменшувати обсяги – це значить, заподіювати більшої шкоди собі, ніж Росії. Для Росії основний продукт експорту – нафта і нафтопродукти. Вона експортує їх на сотні мільярдів доларів. І для них ринок України не дуже значущий. Багато обмежень, які ми встановимо, більше вдарять по нас", – аргументує експерт.

Багато товарних позицій можуть виявитися результатом прикордонної торгівлі, додає Олексій Дорошенко.

Стосовно "антиукраїнських" санкцій, введених Росією, на думку експертів, вони ніяк не позначаться на стані торгівлі.

"Ми до Росії мало що продаємо. І хоча Росія ввела новий список санкцій проти українських товарів, більшість з цих товарів і так не поставлялися. Фактично Росія просто на папері записала те, що вона і так вже кілька років не пускає до своєї країни", – каже Олексій Дорошенко.

Розірвання Договору про дружбу також не приведе до змін в торгових відносинах між Україною і РФ.

"Розірвання Договору про дружбу Договору про дружбу ніяк не позначиться на ситуації із зовнішньою торгівлею між Україною та Росією. Торговельні відносини визначаються насамперед документами Всесвітньої організації торгівлі, а не договорами про дружбу", – підкреслює Борис Кушнірук.  

 Нагадаємо, раніше сайт "Сегодня" розповідав, чим Україні можуть загрожувати санкції з боку Росії.