Чому українські товари не поспішають завойовувати європейські ринки

Минуло майже два місяці, як ЄС в односторонньому порядку знизив мита для експорту українських товарів на європейські ринки. Однак на цьому тижні глава уряду Арсеній Яценюк обурився, що українські бізнесмени все одно не поспішають поставляти свою продукцію в ЄС. "Мед почали поставляти – це важливо, звичайно, тільки там інші можливості, які, на жаль, не використані нашими суб'єктами", – обурився прем'єр.
У Держкомстаті, Мінекономрозвитку і Міндоходів поки не змогли надати "Сегодня.иа" інформацію про те, як змінилися обсяги експорту українських товарів у ЄС після одностороннього відкриття зони вільної торгівлі. Проте, як з'ясувала кореспондент "Сегодня.иа", існує ціла низка причин, які гальмують вихід українських виробників зі своїми товарами на ринки ЄС.

Українські бізнесмени пояснюють: більшість з них взагалі не можуть розібратися, як знайти бізнес-партнерів у ЄС і запропонувати їм свою продукцію, і як довести, що продукція відповідає європейським вимогам.
Наприклад, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса розповідає, що 80% сільськогосподарських підприємств в Україні є дрібними, а в Європі не можна продавати продукцію з ферм, які менше 2-х гектарів. "Наприклад, в Україні виробляється 99% картоплі приватними селянськими господарствами. Тобто, у нас величезна кількість питань щодо виходу українських виробників на європейський ринок, але ми не знаємо, до кого з цього приводу звертатися", – пояснював вчора Алекс Ліссітса на аграрному форумі Арсенію Яценюку. Прем'єр-міністр сказав, що допомагати в цій сфері бізнесменам – це відповідальність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Екс-міністр економіки України, народний депутат із "Батьківщини" Сергій Терьохін вважає, що уряд зараз має активніше вести відповідну роботу. "Необхідно, щоб влада допомагала українським бізнесменам щодо виходу на ринки ЄС. Адже якщо, наприклад, рибу з Кременчука можна поставити у Францію, тому що вона смачніша, то впираємося в проблему неопрацьованої логістики, і не ясно, хто це робитиме. Потрібно, щоб такими питаннями зараз займався уряд", – розповів Терьохін.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він також звертає увагу, що завдяки угоді з ЄС Україні стане вигідніше торгувати з країнами Африки. "Але потрібен час на переорієнтацію поставок з країн СНД, Митного Союзу в ЄС, де у нас знято мита, або в Африку, де у нас автоматично знімаються мита, тому що більшість африканських країн пов'язані правилами ЄС. Час треба на те, щоб бізнесменам знайти бізнес-партнерів і виходити на ринки цих країн. Менше часу знадобиться тим, хто поставляє продукцію на прилавки магазинів, а більше тим, хто поставляє труби, танки", – говорить Терьохін.

За його словами, поки Україна не ратифікувала економічну частину угоди про асоціацію, для українських постачальників діє 2 глобальні квоти: на постачання металургійної продукції в ЄС, наприклад, на труби, і на аграрну продукцію, які стосуються зерна, олійних культур (кукурудзи, соняшнику), цукру. "Наприклад, по текстилю у нас немає квот, тому що у нас 100% текстилю у давальницькій схемі. Коли ми ратифікуємо економічну частину Угоди про асоціацію, то існуючих квот також не стане. Тому незрозуміло, чому відкладається ратифікація. Зараз заборонили постачати українську картоплю, буряк у Росію, і казахи теж заборонили, тому що вони в єдиному Митному союзі. Собівартість нашої картоплі, на відміну від мороженої польської, менша в п'ять разів. Тепер ми чекаємо, коли будуть нульові ставки з митниці після ратифікації Угоди, щоб її постачати", – розповідає Сергій Терьохін.

Народний депутат з фракції Партії регіонів Ірина Бережна, яка очолює підкомітет Ради з адаптації українського законодавства до європейського, згодна з Терьохіним у тому, що українським виробникам потрібно дати час для виходу на європейські ринки. "Це питання не одного дня, не одного місяця і навіть не одного року. Деякі виробники просто фінансово не можуть собі дозволити модернізацію підприємств і перехід на європейські стандарти. Сьогодні, в умовах катастрофічної економічної ситуації, виробники, в першу чергу думають про те, як зберегти виробництво і виплатити зарплати людям, а не як освоювати європейські ринки", – говорить Бережна. Вона також заявляє про необхідність проведення урядом роз'яснювальної роботи для українського бізнесу. "Треба роз'яснювати, які конкретно є можливості, і які ніші на європейському ринку українські виробники можуть зайняти. На мій погляд, найбільші перспективи на європейському ринку є в українських виробників сільськогосподарської продукції", – додала нардеп.

А віце-спікер парламенту, депутат від "Свободи" Руслан Кошулинський підкреслює, що Верховна Рада України для імплементації договору з ЄС, зокрема в частині створення зони вільної торгівлі, повинна прийняти ще близько 350 законопроектів, які розробляє уряд. Наразі з цієї кількості у парламент подано не більше десятка.

Голова правління інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський звертає увагу, що проблеми українського бізнесу з виходом на європейські ринки накопичилися за тривалий період часу, і найчастіше пов'язані з розбіжностями в законодавстві. "Верховна Рада України замість того, щоб йти на канікули, має інтенсивно вирішувати ці проблеми і вимагати від уряду відповідні законопроекти, швидко їх розглядаючи", – каже Бураковський. Він вважає, що депутати повинні більше довіряти уряду, не витрачаючи час на обговорення євроінтеграційних законопроектів, а відразу за них голосуючи, коли законопроекти будуть подані.

Експерт вважає, що зараз недоцільно планувати, експорт якої саме продукції Україна може збільшити в ЄС, а необхідно створювати умови для виходу бізнесу на європейські ринки. "На європейському ринку продається величезна кількість найрізноманітніших товарів, і ЄС зацікавлений у якісних товарах за конкурентними цінами. Україна може постачати широку гаму продукції і не треба фантазувати, що ми будемо постачати туди. Треба створювати відповідні умови для бізнесу, і він сам визначиться. Україна на сьогодні вже постачає достатньо великі обсяги продукції в ЄС. А від уряду зараз залежить імплементація відповідного торговельного режиму, який вже встановлений двома документами: автономними торговими преференціями з боку ЄС, за якими знімаються мита та інші бар'єри на шляху українських товарів, і підписаною Угодою про асоціацію в економічній частині, де мова йде про створення зони вільної торгівлі", – каже Бураковський.

Разом з тим він підкреслює, що просування товарів на європейський ринок вимагає від бізнесу відповідних маркетингових стратегій і витрат на поліпшення якості продукції. "Основна відповідальність щодо виходу на європейський ринок лежить на українському бізнесі, якому треба вкладатися у відповідні стандарти і технології. Але сьогодні стан українського бізнесу ускладнюється економічною кризою, яка скорочує можливості виробництва, і регуляторними проблемами, які гальмують нормальний розвиток бізнесу. Про них ми говоримо багато років, але їх вирішення не є таким швидким, як треба", – резюмує він.

Нагадаємо, 22 квітня набуло чинності рішення Євросоюзу про скасування мит на українські товари, які експортуються в країни ЄС, до 1 листопада 2014 року. 27 червня Україна та ЄС підписали економічну частину Угоди про асоціацію, політична частина була підписана 21 березня. Країни ЄС вже почали ратифікацію Угоди, зокрема, її схвалили Румунія і Литва. Президент України Петро Порошенко доручив МЗС підготувати та узгодити з ЄС план ратифікації Угоди про асоціацію з Україною.