Зробити стартовою
26,34
29,34
РУС

Продукти за нормами Європейського Союзу: до чого йде Україна

Наша країна повинна поступово наближати харчове законодавство до європейських норм

Фото: AFP

Україна п'ять років тому підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Одне із зобов'язань за угодою – реформа, яка стосується безпеки харчових продуктів. Сайт "Сегодня" зібрав головні зміни в харчовому законодавстві за останній час і розповідає про те, які нововведення тільки готуються.

Час для норм ЄС

В уряді знову активно заговорили про зміни в харчовому законодавстві, адже на цей рік вже є великі плани. У Міністерстві аграрної політики і продовольства відзначають, що впровадження стандартів ЄС – один із стратегічних напрямків розвитку харчової галузі.

"Українська харчова промисловість – потужна галузь в АПК, але ми бачимо величезний потенціал для розвитку. Впроваджуючи нові стандарти і системи управління якістю на підприємствах, переходячи від експорту сировини до експорту готової продукції, ми забезпечуємо новий рівень конкурентоспроможності українських товарів, сприяємо розширенню ринків збуту і підвищуємо авторитет і імідж України в цілому", – зазначила Олена Ковальова, заступник міністра агрополітики.

Уже зараз харчова промисловість забезпечує п'яту частину промвиробництва України. Так, в 2018 р. обсяг реалізації харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів досяг 504 млрд грн або 20,1% в загальному обсязі реалізованої промислової продукції.

Щоб наблизитися до стандартів ЄС, в Україні був розроблений і ухвалений цілий ряд базових законів, які торкнулися не тільки бізнесу, а й простих покупців. Так, вже набрав чинності закон, який забороняє використовувати маркування "еко", "біо" і т.ін. в рекламних цілях і без належних сертифікатів. Ще один важливий крок – зміна маркування продуктів. Раніше на багатьох товарах склад, алергени і терміни придатності прописувалися так, що знайти їх на упаковці було майже неможливо. Маленькі шрифти, які зливалися з фоном і зовсім робили текст невидимим. Тому зараз прописали чіткі норми, які б врегулювали ці питання і захистили українців від покупки неякісної продукції.

До того ж, до 20 вересня 2019 року всі оператори ринку харчових продуктів повинні впровадити на підприємствах систему аналізу ризиків, небезпечних факторів і контролю критичних точок, спрямовану на підвищення безпеки харчових продуктів. Ця система, в першу чергу, вплине на самих виробників, яким потрібно ретельніше стежити за якістю своєї продукції.

"Законодавство передбачає не тільки обов'язок бізнесу впровадити НАССР (документована система, яка забезпечує ідентифікацію небезпечних факторів, і встановлює попереджувальні заходи, – ред.), але й зобов'язує інспекторів здійснювати аудит цієї системи. Саме тому бізнес і службовці Держспоживслужби повинні дуже чітко ці вимоги розуміти і відповідати їм", – пояснив Володимир Лапа, голова Держспоживслужби України.

Що вже змінилося в українському законодавстві по харчопрому

Впровадження системи НАССР

У вересні 2016 року вступив в силу розділ закону "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів", згідно з яким всі оператори ринку харчових продуктів повинні впровадити систему НАССР за три роки.

Ця система вже впроваджена в багатьох західних країнах. Вона забезпечує контроль на всіх етапах виробництва харчових продуктів, а також при їх зберіганні та реалізації. Мета системи – виявити "критичні контрольні точки", тобто слабкі місця, де найчастіше можуть виникнути ризиковані ситуації, які можуть зіпсувати продукт або зробити його небезпечним. За системою НАССР проводиться ретельний і багатоетапний аналіз, який повинен максимально запобігти всім ризикованим ситуаціям.

Рада визначила перехідний період щодо впровадження процедур НАССР:

  • для потужностей (заводів, фабрик, підприємств), які працюють з харчовими продуктами з необробленими інгредієнтами тваринного походження (крім малих потужностей), – через три роки з дня, наступного за днем опублікування закону;
  • якщо необроблені інгредієнти тваринного походження відсутні (крім малих потужностей), – через чотири роки після опублікування закону;
  • для малих потужностей – через п'ять років після публікації закону.

Перевірки для операторів харчового ринку

Ми не разово писали, що прострочені товарипотрапляють на прилавки як в мережевих маркетах, так і в маленьких магазинах. Викорінювати це повинна Держспоживслужба, але за законом вона зобов'язана була попередити оператора ринку про перевірку не менше, ніж за 10 днів. Природно, що за цей термін прострочені товари прибирали з прилавків.

4 квітня 2018 року набрала чинності основна частина закону, який посилює контроль у сфері харчової продукції. Плюс цього закону в тому, що тепер з'явилася можливість перевіряти представників бізнесу без повідомлення власників за 10 днів до перевірки. Контроль став ризик-орієнтованим і може проводитися з тією періодичністю, якої достатньо для підвищення безпеки продуктів. Якщо підприємство віднесли до високого ступеня ризику, перевірки там повинні проводитися раз на квартал.

На сайті Держспоживслужби у відкритому доступі є весь список підприємств, які будуть перевірені за планом в 2019 році із зазначенням дня і терміну перевірки.

Маркування продуктів

Українські виробники при нанесенні маркування на товар роблять так, що український текст дуже погано видно. Часто так відбувається з продуктами, які йдуть на експорт. Також на маркуванні товарів практично відсутня інформація про алергени і специфічні складові.

Для врегулювання маркування продуктів за нормами Європейського союзу Рада ухвалила закон в кінці 2018 року, передбачивши великий пласт змін:

  • встановлено мінімальний розмір шрифту – 0,9 мм, також текст повинен бути розбірливим та не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися з фоном;
  • в обов'язковому порядку повинна надаватися інформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість. Ця інформація повинна виділятися окремим кольором;
  • обов'язкова вказівка ​​на упаковці даних про те, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню. У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах;
  • інформація про поживну цінність деяких продуктів стала необов'язковою. Ця норма поширюється на продукти, "які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про їх купівлю";
  • на свіжих фруктах і овочах, алкоголі, хлібі і солодощах, а також солі, цукру і оцті можуть не вказувати термін придатності;
  • при необхідності потрібно буде вказувати умови зберігання, при яких продукт не втратить своїх властивостей;
  • вся вищезазначена інформація повинна розкриватися і при продажу товарів онлайн;
  • якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті досить вказати день і місяць виробництва. Якщо харчовий продукт зберігається понад три місяці, але менше 18 місяців, у даті досить вказати місяць і рік, а ось якщо продукт зберігається понад 18 місяців, у даті досить вказати рік виробництва.
  • оператори ринку будуть добровільно вказувати мінімальний термін придатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинах або ж продаються на вагу.

Якщо порушені вимоги до маркування, юросіб можуть оштрафувати на 15 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складає 4173 грн з 1 січня 2019), тобто на 62 565 грн, а фізосіб-підприємців в розмірі 10 мінімальних зарплат – 41 730 грн.

Перші норми закону наберуть чинності в травні 2019 року. Правда, в документі є статті, які наберуть чинності пізніше, через два-три роки. Передбачено перехідний період, за який всі учасники ринку зможуть переформатуватися на нові норми.

Ринок органіки

У липні 2018 р. Рада ухвалила закон про органічні продукти, який фактично забороняє безпідставне використання таких маркувань, як "біо", "еко", "органік", які масово прописують на безлічі товарів, починаючи від алкоголю і закінчуючи миючими засобами. Чинності закон набрав на початку 2019 р.

Так, використовувати вищезгадані позначення можна тільки маючи сертифікат, який доводить приналежність до органічного виробництва. Порушення таких правил тягне серйозні штрафи, як для виробників, так і для операторів ринку.

Корм для тварин

Ще в грудні 2017 р. Рада ухвалила закон "Про безпеку та гігієну кормів". Набере чинності він через 2 роки з дня його опублікування (в кінці 2019 р.). А вимоги до маркування, представлення та упаковки кормів наберуть чинності через 3 роки з дня опублікування.

Закон передбачає жорсткіший контроль за ринком кормів в Україні і дозволяє забезпечити тварин якісними та безпечними кормами. Ці зміни безпосередньо стосуються українських споживачів, адже раціон тварин впливає на продукти тваринного походження – від м'яса до молоко, яєць і сирів.

Які зміни ще готуються

Новітні харчові продукти

Новітні харчові продукти суттєво відрізняються від всього, що є на ринку. Наприклад, синтетичне м'ясо і продукти, вплив яких на організм людини не досліджено.

В Україні законопроект про новітні продукти намагалися ухвалити ще в 2012 р., але тоді його зняли з розгляду, і ця сфера досі не регулюється в країні. Зараз виробництво і оборот таких продуктів регулюється тільки однією статтею закону "Про основні засади та вимоги до безпеки і якості харчових продуктів".

Основною вимогою до таких продуктів залишається їх безпека, щоб не допустити випадків отруєння і негативного впливу на організм людини, тому і повинен бути розроблений відповідний законопроект.

Матеріали для упаковки продуктів

На початку 2019 р. Рада відхилила законопроект "Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами". Проте, це важливий аспект, який також потребує регулювання. В "Українському центрі європейської політики" розповідають, що зараз законопроект доопрацьовують і головний упор роблять на те, щоб упаковка була  найбезпечнішою для споживача і не впливали на якість продуктів.

Згідно з європейськими нормами, упаковка не повинна змінювати смак, колір, запах і якість продукту, а її виробництво також має контролюватися.

В ЄС зараз активно відмовляються від пластикової упаковки і від пластику в цілому. Нещодавно Європарламент ухвалив законопроект, яким з 2021 року на території країн ЄС заборонено виробництво і продаж одноразових виробів із пластику, зокрема посуду і соломинок для напоїв.

Україна в цьому напрямку поки що не чинить успішних і активних кроків, хоча про відмову від поліетиленових пакетів йдеться досить давно. Проте, те, що у нас впроваджуються європейські норми, позитивно позначається на харчовій промисловості та виводить її на новий рівень.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, в яких продуктах можна знайти пластик.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Продукти за нормами Європейського Союзу: до чого йде Україна". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Анастасія Іщенко

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь