Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь
Зробити стартовою
26,84
30,19
РУС

Програш України в СОТ: причини і наслідки

Україна називала "транзитний конфлікт" виключно торговою суперечкою, Росія – наслідком напружених відносин

Фото: REUTERS/Denis Balibouse
Фото: REUTERS/Denis Balibouse.

5 квітня Світова організація торгівлі (СОТ) оприлюднила свою остаточну доповідь у справі DS512 "Росія – Заходи, що стосуються транзитних перевезень", яке ініціювала Україна. Претензії України не були задоволені. Тобто Україна програла.

Про що суперечка

Як говориться в доповіді, ця суперечка стосується різних заходів, введених Росією щодо транзиту автомобільним і залізничним транспортом через територію Росії. Україна звернулася до СОТ з скаргами на те, що з 2016 року Росія заборонила використовувати автомобільні або залізничні транзитні маршрути через українсько-російський і білорусько-російський кордон для транзитних перевезень українських товарів до Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і Монголії. Українська сторона зазначала, що такі обмеження суперечать зобов'язанням Росії, які вона взяла на себе, приєднавшись до СОТ.

Росія не заперечувала факти заборони, однак стверджувала, що "ці заходи належать до числа тих, які Росія вважає необхідними для захисту своїх основних інтересів в області безпеки", а розбиратися з національною безпекою – не в компетенції Світової організації торгівлі.

Як говориться в доповіді, Україна в своїх претензіях ні словом не обмовилася, що інцидент стався на тлі загострення відносин з РФ. Навпаки, вона заявляла, що перші обмеження на поставки українських товарів були зроблені Росією ще 2013 і 2014 років (кондитерських виробів, сокової продукції, дитячого харчування, алкогольних напоїв, низки сільгосппродукції і т.д.). "Україна представляє свій випадок як звичайну торговельну суперечку, в якій Росія ввела заходи, які не відповідають деяким з її зобов'язань за ГАТТ 1994 року і зобов'язань за Протоколом про приєднання Росії", – йдеться в доповіді.

Росія, навпаки, в своїх поясненнях згадувала про антиросійські санкції щодо російських громадян і фірм, про заборону для них на ведення бізнесу, про блокування активів РФ на території України і т.п. "Росія вважає, що суперечка пов'язана з очевидними і серйозними питаннями національної безпеки, які, як визнали країни-члени, повинні бути виключені з розгляду СОТ – організації, яка не призначена для вирішення таких питань", – констатують автори доповіді.

СОТ визнала важливим "розглянути спір в контексті існування цих подій", тобто в контексті військової агресії Росії проти України. Тому низка претензій України просто не розглядалися. "Якби ці заходи були вжиті в звичайний час, тобто якби вони не були прийняті під час надзвичайної ситуації в міжнародних відносинах..." – такі висновки зробила СОТ щодо більшості претензій України до Росії.

Це не єдиний позов України проти Росії, який розглядає СОТ. Крім справи DS512 "Російська Федерація – Заходи, що стосуються транзитних перевезень", яку було відкрито 14 вересня 2016 року, ще існують справи DS499 "Російська Федерація – Заходи, що впливають на ввезення залізничного обладнання та його частин" від 21 жовтня 2015 року та DS532 "Російська Федерація – Заходи, що стосуються ввезення і транзиту деяких українських товарів" від 13 жовтня 2017 року.

Висновки Світової організації торгівлі за всіма трьома процесам – не на користь України. Втім, за регламентом СОТ, незадоволена рішенням сторона може подати апеляцію і розраховувати на повторний розгляд справи. У справі DS512 винесено остаточний вердикт – на жаль, не на користь України. А ось дві інші суперечки ще розглядатимуться повторно, тому українська сторона вважає, що говорити про програш рано.

Чому програла Україна

Економіст, голова Українського аналітичного центру Олександр Охріменко висловлює думку, що нинішня ситуація була спровокована тим, що Україна допустила блокування транзиту російського транспорту без офіційних документів.

"Почалося все з того, що одна з радикальних організацій почала блокувати проїзд на територію України російських фур. Як результат – Росія заборонила проїзд українських фур через свою територію до Середньої Азії. Україна подала позов до СОТ, і ця організація прийняла рішення, що Росія має право симетрично відповідати.

Фактично Україна першою порушила домовленості, не пропускаючи транспорт з Росії. Навіть не з російським, а з іноземним товаром. Причому ні урядом, ні парламентом тоді не було прийнято ніяких офіційних документів – ні закону, ні рішення, – на якій підставі це робиться. Не можна було блокувати в такій ситуації. Якби було прийнято, наприклад, рішення, що блокується транзит товарів військового призначення – це було б хоч якусь підставу для таких дій. Але цього не було зроблено, ми блокували проїзд російського транспорту неофіційно", – говорить Олександр Охріменко.

Чи варто, крім усього іншого, шукати причини поразки України в тому, що Росія активно "попрацювала" в потрібному для неї напрямі у СОТ? Економічний аналітик, співзасновник аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолій Амелін вважає, що цього не можна виключати.

"Росія досить активно відстоює свої позиції у всіх міжнародних організаціях. У них ефективно працює дипломатична служба. Крім того, дуже багато росіян працюють в різних інституціях: в ПАРЄ, в ООН. Це і студенти, що проходять практику, і штатні співробітники. Тому не виключено, що серед персоналу середньої ланки СОТ, який, власне, займається підготовкою рішень, могли перебувати агенти впливу Росії. Принаймні в інших міжнародних інституціях такі інструменти були явно помічені", – каже Анатолій Амелін.

У свою чергу, українські представництва в міжнародних організаціях, на думку експерта, не завжди діє максимально ефективно.

"Усередині кожної міжнародної організації дуже багато політичних інтересів, і Росія з цим професійно працює. На жаль, набагато професійніше, ніж Україна. А, наприклад, в ПАРЄ хлопці зараз показали професіоналізм, тому що обмежили участь Росії і її вплив на цю організацію", – вважає експерт.

Експерт нагадує, що країна-агресор використовує обмеження транзиту як інструмент тиску на українську економіку.

"Згадаймо, що Польща теж вводила обмеження на транзит української продукції через свою територію. І це була відповідь на дії деяких українських націоналістичних організацій, які, як писали, фінансувалися з Росії. Тобто Росія досить серйозно намагалася таким чином послабити Україну і зробити її договороспроможнішою. Тепер вона мотивує транспортну блокаду по відношенню до України військовими діями, які сама ж і організувала", – каже Анатолій Амелін.

На думку економічного експерта, президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, одна з причин поразки України в торговій суперечці проти Росії – сама історія вступу до СОТ, взяті на себе зобов'язання і преференції.

"Україна свого часу хотіла вступити до СОТ раніше за Росію. Вона поспішала, тому що була підозра, що, якщо це вступ відбудеться пізніше, ніж вступ Росії до СОТ, РФ могла виставляти серйозні претензії до України, і нам було б важко стати членом цієї організації. Адже для того, щоб країна стала членом СОТ, потрібно, щоб усі країни-члени були згодні з умовами договору. Росія могла виставляти умови, які були б для України неприйнятними. Тому Україна не сильно торгувалася і підписала договір з СОТ на не дуже вигідних для себе умовах. Росія ж роками торгувалася з СОТ і домоглася для себе непоганих умов. Тільки ось, коли Росія вступала до СОТ, Україна чомусь не скористалася можливостями виставити для Росії принципові для себе умови. І вердикт суду, який Україна зараз програла, я думаю, є в тому числі відлунням історії зі вступом до СОТ", – вважає Тарас Козак.

Зазначимо, що Україна є членом СОТ з 16 травня 2008 року, Росія – з 22 серпня 2012 року..

Що тепер буде

Жодних нових економічних втрат України від рішення СОТ експерти не очікують. Вони кажуть, найбільші економічні втрати України вже зазнала раніше – коли Росія заблокувала транзитні перевезення своєю територією.

"Ми, звісно, втратили, але вже давно, ще 2016 року, коли припинилися транзитні перевезення через Росію. Фактичні втрати України на транспортному коридорі – близько 2 млрд доларів. Звісно, якби він зараз відродився, могли б ці гроші заробити. Але тепер навряд чи. Принаймні поки не відновляться відносини з РФ", – говорить Олександр Охріменко.

"Економічні наслідки ми вже відіграли, тому що всі рішення були прийняті ще 2016 року. Якщо не помиляюся, 2015 року обсяг транзиту через Росію становив приблизно 5 млн тонн, зараз впав, ніби до 200 тис. тонн, а після рішення СОТ може впасти до нуля", – вважає економічний аналітик, співзасновник "Українського інституту майбутнього" Анатолій Амелін.

Втім, експерт вважає, що, постраждавши від російської транспортної блокади, Україна переорієнтувалася на інші ринки.

"Так, економічно ми постраждали, але ми збільшили експорт до Європи, ми освоюємо нові ринки збуту", – говорить він.

Резюмуючи, Анатолій Амелін зазначив, що будь-яка поразка – це хороша можливість підбити підсумки і виправити допущені помилки.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новину " Програш України в СОТ: причини і наслідки". Інші Економіка дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОР:

Олександра Романюк

Джерело:

"Сегодня"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автору?
Повідомлення повинно містити не більше 250 символів
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.