Прожитковий мінімум в Україні може зрости вдвічі: як вважають зараз і що хочуть поміняти

У парламенті зареєстрований проект постанови про зміну принципів формування прожиткового мінімуму. У вівторок, 28 листопада, текст документа був оприлюднений на сайті Верховної Ради. Якщо проект постанови буде проголосований, розмір прожиткового мінімуму повинен буде зрости наступного року не на 10%, як передбачено проектом закону про держбюджет на 2018 рік, а вдвічі.

Авторами проекту постанови "Про забезпечення формування прожиткового мінімуму відповідно до вимог законодавства та з урахуванням фактичних споживчих цін" виступив Комітет ВР з питань соцполітики, зайнятості та пенсійного забезпечення, причому в повному складі.

Як розраховують прожитковий мінімум зараз

"Прожитковий мінімум" – не абстрактна величина. Це цілком конкретна цифра, на підставі якої розраховується розмір мінімальної зарплати і мінімальної пенсії, стипендій, державної допомоги сім'ям з дітьми, безробітним, малозабезпеченим тощо. Відповідно, перегляд такого базового показника повинен спричинити за собою перегляд і всіх інших соціальних стандартів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Закон України "Про прожитковий мінімум" доручає Кабінету міністрів скласти список продуктів харчування першої необхідності, непродовольчих товарів і послуг, необхідних людині для життя. А також порахувати, скільки і чого середньостатистична людина повинна споживати на місяць, щоб вистачило для "збереження здоров'я і підтримки життєдіяльності організму". Сам список належить оновлювати не рідше одного разу на 5 років. Ціни підлягають коригуванню частіше, оскільки вони повинні бути актуальними.

Кабмінівський список продуктів, товарів і послуг дійсно скромний. Так, одній дитині до 6 років, за розрахунками Кабміну, досить на день з'їдати 30 г крупи, дорослому -20 г. М'яса дорослому належить 115 г на день, пенсіонеру – 80 г. Фруктів дошкільнику потрібно 150 г на день, дорослому – близько 165 г, а пенсіонеру 65 г. Норма чаю, згідно з прожитковим мінімумом, – пів-пакетика на день, кави для дорослих – 1-2 чашки на тиждень. Щоправда, норми хліба і картоплі досить високі. Так, на добу на дорослого припадає майже 107 г чорного хліба і 170 г – білого. А картоплі можна з'їсти аж 250 г.

Норми одягу ще "веселіші": для чоловіків одні джинси на три роки, для жінок – на чотири. Светр і для жінок, і для чоловіків – теж один на три роки. А от дітям дозволено мати 2 светри на рік. Туфлі чоловікові можна міняти раз на 2,5 року, жінці – раз на 2 роки.

Перераховувати, що собою являє "грань виживання", можна ще довго. Але, виявляється, основна проблема прожиткового мінімуму – не в нормах продуктів і послуг, а в цінах на них.

Як говориться в пояснювальній записці до проекту постанови, поданого комітетом соцзахисту, прожитковий мінімум, закладений в проекті бюджету на 2018 рік, "вже зараз нижчий за фактичний прожитковий мінімум в 1,8-2,2 раза. З огляду на закономірну для даного періоду року тенденцію зростання інфляції , до кінця 2017 року ця різниця значно збільшиться".

Причину такої невідповідності ми попросили пояснити секретаря комітету соцзахисту, народного депутата Наталію Веселову:

"При розробці законопроекту про бюджет-2018 Кабмін не керувався чинним механізмом розрахунку прожиткового мінімуму. Не були враховані актуальні споживчі ціни, актуальні розцінки на послуги, освіту, комунальні послуги. Розмір прожиткового мінімуму на 2017 рік формувався з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на рівні 108,1%. Але вже в травні 2017 року Кабмін погіршив прогноз інфляції поточного року до 111,2%. А прожитковий мінімум не було перераховано. Відповідно, при розрахунку прожиткового мінімуму на 2018 рік був використаний занижений показник базового державного соціального стандарту, який не враховує навіть поточне зростання цін на споживчі товари і послуги", – говорить Веселова.

Крім того, вона звернула увагу на те, що на сьогодні серед необхідних послуг абсолютно не враховані послуги з медобслуговування і освіти, необхідність платити за житлово-комунальні послуги. Хоча 2015 року Україна ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики (№117), яка зобов'язує кожен країну враховувати потреби людини на житло, освіту та медобслуговування при встановленні прожиткового мінімуму.

Яким повинен бути прожитковий мінімум сьогодні

За даними Міністерства соціальної політики, у вересні 2017 року, з урахуванням актуальних тоді споживчих цін, середній показник прожиткового мінімуму в Україні повинен був становити 2980 грн 45 коп. А з урахуванням обов'язкових платежів (в т.ч. за комунальні послуги) – 3418 грн 98 коп.

Відповідно, прожиткові мінімуми для окремих соціальних груп станом на осінь 2017 року мають бути такими:

для дітей до 6 років – 2845 грн 09 коп

для дітей від 6 до 18 років – 3467,19 коп

для працездатних осіб – 3083,82 грн (3830, 83 грн – з урахуванням суми обов'язкових платежів)

для непрацездатних осіб – 2514 грн 89 коп.

Якщо врахувати, що з травня по листопад 2017 року прожитковий мінімум був встановлений на рівні 1624 грн, виходить, "узаконений" і фактичний прожитковий мінімум відрізняються більш ніж вдвічі!

Нагадаємо, проектом держбюджету на 2018 рік передбачено, що прожитковий мінімум з січня 2018 року становитиме в середньому 1700 грн на місяць.

Проект постанови передбачає рекомендувати Кабінету міністрів при підготовці проекту закону про державний бюджет України внести зміни до списку продуктів, товарів і послуг, а також формувати прожитковий мінімум на підставі оновленого списку і з урахуванням фактичних споживчих цін.

Залишилося дочекатися, щоб Верховна Рада проголосувала за проект постанови про новий прожитковий мінімум, а Кабінет міністрів прислухався до рекомендацій і перерахував базовий соціальний показник.

Нагадаємо також, 2018 року Кабмін планує вдосконалити порядок виплати субсидій.