П'ятницький: Українським підприємствам потрібно 5 років для підтвердження репутації на ринку ЄС

Ситуація в українській економіці залишається непростою. Український уряд покладає великі надії на реалізацію угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, яка дасть можливість Україні нарощувати свій експортний потенціал.

В інтерв'ю "Сегодня.ua" заступник міністра економічного розвитку і торгівлі – торговий представник України Валерій П'ятницький розповів про існуючі труднощі і озвучив прогнози Мінекономіки з торгівлі між Україною та ЄС наступного рік.

- Чи вдалося Україні використовувати всі торгові квоти, дані їй цього року з боку ЄС?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- З боку ЄС діють тарифні квоти на порядку 30 різних видів продукції. Найбільші щорічні квоти з нульовим митом нам дали на різні зернові культури – сумарно 1950000 тонн. На мед нульові мита дані за квотою 5000 тонн, соки – 10 тисяч тонн, на м'ясо птиці і курки дали залежно від видів продукції 16000 тонн і 20 тисяч тонн відповідно. У деяких випадках бізнесмени на 100% використали квоти, а в деяких ними навіть не скористалися. Припустимо, на свинину не скористалися через відсутність права на ввезення, пов'язаних з невиконанням фіто-санітарних норм. Ми поки не можемо забезпечити виконання цих норм, і тому за останні місяці було навіть прийнято ряд законів, які дозволили підприємствам почати проходити аудит. Так що перший крок у цьому напрямку зроблений. Я думаю, що наступного року ми зможемо вже скористатися результатами заходів, вжитих у цьому році.

- Єврокомісія повинна була цього року почати аудит цілого ряду харчових підприємств для того, щоб вони змогли з наступного розпочати експорт продукції до ЄС. На якому етапі зараз ця робота?

- Європейська комісія дійсно допомагає з цим. Є великі серйозні проекти, що фінансуються ЄС, зокрема по санітарних і фітосанітарних норм. Ми вже підігнали під стандарти м'ясо птиці, все інше теж в процесі. Адже в нашій угоді про асоціацію передбачена необхідність буквально до кінця січня розробити стратегію реформування всієї сфери фіто-санітарного регулювання в Україні в усіх напрямках. Вона стане частиною угоди і там буде передбачено, які закони, регуляторні документи ще необхідно прийняти і які треба буде створити лабораторії тощо. Після цього протягом подальших років ми просто будемо крок за кроком це реалізовувати.

Уже на сьогодні ми маємо по широкому спектру продукції можливість експортувати, і будуть додаватися нові позиції по продукції. Наша мета – щоб незалежно від видів продукції наша система контролю за її безпекою була визнана в ЄС, незалежно від чого-небудь.

- Розкажіть, що це дасть експортерам.

- У цьому випадку наш сертифікат, що видається українською ветеринарною службою, діятиме в ЄС для будь-якої нашої продукції. Ми зараз працюємо над досягненням цієї мети – для цього треба привести у відповідність все законодавство. Але це не робиться за один момент, потрібно також налагодити чітку роботу Ветеринарної служби, щоб її визнали в ЄС, і отримати акредитацію там для наших відповідних лабораторій, щоб визнавали їх випробування. І далі – успішне проходження акредитації підприємств на ринку ЄС, що зумовить успішність їх там роботи. Але, як правило, роками відбувається моніторинг цього процесу – представникам кожного сегмента ринку треба пропрацювати 1-3 роки і навіть довше на ринку ЄС без зауважень, без виявлений порушень, щоб підтвердити дію українського сертифіката. Тоді до української продукції з'явиться довіра. Українським підприємствам треба розуміти, що їм буде потрібно в середньому 5 років для підтвердження своєї репутації.

- Чи є у бізнесменів якісь скарги на дію угоди?

- Поки що ні. Але, можливо, ми ще їх почуємо.

- Наскільки в цілому зріс експорт української продукції в ЄС за рахунок дії угоди?

- Торгова частина угоди між Україною та ЄС ще не повністю застосовується обома сторонами – ЄС в односторонньому порядку надає нам торгові преференції, які діють ще з квітня цього року. Завдяки цьому загальний експорт в ЄС у порівнянні з минулим роком за 10 місяців цього року зріс на 10-12%. В першу чергу, зростання відбулося за рахунок агропромислового сектора. В цілому після підписання угоди з ЄС з України зріс експорт зернових, масла, продукції птахівництва, курячих яєць і меду. Сьогодні українська Ветеринарна служба видає сертифікати українським виробникам, які зізнаються в ЄС. Ті виробники, які вже пройшли аудит, почали експортувати – зокрема, найбільше експортують зернові, зернобобові, олійні культури. Ми також вперше почали експортувати продукцію птахівництва, яку раніше не могли експортувати через невиконання нами фітосанітарних вимог ЄС.

- За прогнозами Мінекономіки, експорт якої продукції з України в ЄС зростатиме наступного року?

- Думаю, що, перш за все, продовжиться зростання в агропромисловому комплексі. Від зусиль українського бізнесу залежить, яка саме це буде продукція і на чим більше буде сконцентирована експорт. З того, що ми очевидно почнемо експортувати в 2015 році в ЄС – так це молочну продукцію і м'ясо свинини. Сьогодні працюємо над тим, щоб з середини наступного року почати експортувати свинину – думаю, нам це вдасться. Ми також стабільно будемо присутні на європейському ринку зернових. Думаю, що більш активно буде експортуватися і різноманітна кондитерська продукція. Я дуже сподіваюся, що ми почнемо входити в нові сегменти, крок за кроком пристосовуючись до правил ЄС і освоюючись на його ринках.

- Які показники зростання виробництва уряд закладає на наступний рік?

- Цифри поки називати не буду, але на сьогодні поки що навіть в наших консультаціях з МВФ все одно ми прогнозуємо продовження падіння ВВП. Найскладніший фактор з погляду прогнозування – це ситуація на сході України. Буде і прогноз щодо подальшого деякого скорочення. Хоча є якийсь позитив у аграрного сектора, і може бути зростання по окремих секторах послуг.

Ми на наступний рік також закладаємо в прогнози зростання торгівлі з ЄС і, думаю, буде продовження зменшення торгівлі з Росією. Менше 20% українського експорту зараз йде в Росію. Всі ті галузі, які традиційно експортували в Росію, будуть переорієнтуватися на інші ринки. Ми обов'язково перемістимося і на ринки третіх країн – туди вже йде наша аграрна, промислова продукція. На сьогодні десь половина падіння нашого традиційного експорту в РФ заміщена експортом в ЄС, все інше заміщено експортом в інші країни. Наприклад, в той же Єгипет, Ірак. Але повністю компенсувати втрати на російському ринку ми зможемо тільки тоді, коли стабілізуємо внутрішнє виробництво. До того, нам потрібно насичувати і внутрішній ринок. Адже шлях в нікуди – час працювати з орієнтацією в основному на експорт, як та ж металургія на нього орієнтована на 85%.

- Чи є вже розуміння, за якими позиціями ми будемо домагатися у ЄС перегляду квот?

- Для того, щоб цього добиватися, угода спочатку має повноцінно почати працювати. Після того, як пройде Рада Україна-ЄС і засідання комітету Україна-ЄС, ми будемо вести цей діалог і внесемо свої пропозиції. Нинішні квоти зараз нам абсолютно не заважають торгувати – ми повинні вирішувати зараз ті питання, які заважають нам експортувати, а не ті, які не заважають. А заважає нам в основному наше внутрішнє регулювання.