Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

"Сьогодні кожен може подбати про свою пенсію": інтерв'ю із заступником міністра соцполітики

2 квітня 2018, 07:52

Олександра Романюк

Про дві концепції накопичувальної пенсії, недержавні пенсійні фонди та спеціальний закон для військових розмовляємо з Миколою Шамбіром

Фото: Д. Павлов/"Сегодня"

Фото: Д. Павлов/"Сегодня"

В гостях у сайту "Сегодня" побував заступник міністра соціальної політики Микола Іванович Шамбір. Темою нашої розмови була пенсійна реформа. Говоримо детально про накопичувальну систему, пенсії для військових, наповнення Пенсійного фонду тощо..

- Що передбачає план заходів щодо запровадження накопичувальної системи загального обов'язкового державного пенсійного страхування, який минулого року затвердив Кабмін?

- Передбачається, насамперед, підготовка законодавчого поля для запуску накопичувальної системи. Законом, який був ухвалений 3 жовтня минулого року (закон №2148), було передбачено, що з 2019 року слід розпочати оплату внесків до обов'язкової накопичувальної системи. Саме це є покажчиком, який говорить про те, що ми повинні зробити всі заходи для того, щоб це сталося. І план, який був затверджений розпорядженням Кабміну, якраз містить ці заходи. Це і розробка законодавства, і розробка інституційних компонентів для того, щоб можна було впровадити оплату внесків до накопичувальної системи з 1 січня 2019 року.

Зараз є законопроект у Верховній Раді. І є концепція, яка розроблена нашим регулятором – Комісією з цінних паперів. Вона системніша. Хоча не говоритиму, що закон не системний. Закон теж містить дуже багато правильних положень. Можливо, якісь потрібно видозмінювати... Але в цілому це дві різні концепції. Яка з них буде прийнята за основу, подивимося.

- Чим відрізняються ці дві концепції?

- Різне в них – це те, хто буде оператором цих грошей. По суті, концепція Комісії з цінних паперів передбачає оператором державного регулятора – Накопичувальний пенсійний фонд, який буде створений при Пенсійному фонді України. А законопроект №6677 визначає операторами недержавні пенсійні фонди.

Я не скажу, що краще. Обидва варіанти мають свої переваги. Зрозуміло, що концепція, яка напрацьовується Комісією, знайде свою підтримку в усіх відповідних інституціях. Але в цілому і така пропозиція є.

Чому Нацкомісія пропонує державного регулятора? Вона бачить, що такий варіант буде набагато дешевше. І так більше гарантій, що кошти людей будуть збережені. Це є безумовною перевагою концепції Комісії з цінних паперів. Хоча я б не сказав, що ця концепція набагато краща за іншу. Може бути і так, і так. Зараз тривають досить серйозні дискусії, серйозне опрацьовування цих питань.

Також є багато інших питань: за розміром, за механізмом оплати внесків. Це також зараз обговорюється. І я б не сказав, що ми вже визначилися з основними позиціями. Зараз ми напрацьовуємо такий механізм з фахівцями, щоб визначитися, може бути, навіть не щодо самої концепції, а визначити основні параметри, за якими ми можемо домовитися. І залежно від цього одну з концепцій допрацьовуватимемо.

- Хто вноситиме кошти за накопичувальною системою: працівник або роботодавець?

- До кінця це поки не визначено. Це стане зрозуміло тільки тоді, коли буде ухвалений закон. Зараз це питання теж обговорюється. Є механізм, коли внесок оплачуватиметься за рахунок власних коштів людини. Є пропозиції, що це робитиме роботодавець. Є й інші пропозиції. Зараз ці питання дуже серйозно обговорюються. Остаточної позиції поки що немає.

- Чи існують розрахунки, скільки грошей потрібно буде платити на місяць, щоб пенсія була висока? Не така, як зараз.

- Залежно від того, що ми розуміємо під словом висока. Все залежатиме від того, скільки людина платитиме. В обох концепціях передбачається в перший рік існування системи платити 2% від заробітної плати. Є пропозиція про те, що розмір внесків буде збільшений до 7%. Також є пропозиція, що вони будуть збільшені до 15%. Тобто, знову-таки, це питання, яке ще обговорюється. І ще дуже багато потрібно зробити, щоб до кінця визначитися в цьому питанні.

І проблема навіть не в тому, скільки потрібно зробити і який розмір встановити. Цей розмір повинен бути серйозно обґрунтований. Він повинен бути фінансово забезпечений. Це основний параметр для визначення розміру.

- Чи може людина, яка знаходиться в передпенсійному віці, вже зараз якось подбати про свою пенсію?

Реклама

- Людина повинна завжди сам піклуватися про свою пенсію. А для того, щоб мати пенсію, вона повинна регулярно платити внески як за накопичувальною, так і за солідарною системою. Якщо людина працює легально, якщо у неї висока, гідна заробітна плата, то і пенсія буде така ж. Тому що солідарна пенсія залежить від суми внесків, які людина платить до Пенсійного фонду.

Сьогодні є можливість подбати про свою пенсію, державну і не тільки. Людина може платити внески до недержавних пенсійних фондів та, відповідно, мати якусь надбавку до тієї пенсії, яка буде забезпечена державною системою.

- Існуючі недержавні пенсійні фонди досить надійні?

- Сказати, що вони абсолютно надійні я, звісно, не можу. Але у нас існує досить серйозна система захисту цих грошей. Я не кажу про складні фінансові кризи, які у нас були. Але навіть під час кризи 2008 року (а фонди були створені 2005 року) ці фонди зберегли гроші і розвиваються. Тобто вони істотно не втратили гроші. Навіть в цих дуже складних умовах недержавна система пенсійного страхування вижила. Вона існує, і це дає підстави розраховувати на нормальний розвиток цієї системи.

- Чи планується широко впроваджувати систему добровільного пенсійного страхування?

- Система добровільного пенсійного страхування у нас існує з 2005 року. У нас є 64 недержавних пенсійних фонди, які на сьогодні працюють і виживають в складних умовах. Є приріст накопичення і учасників, хоча, можливо, не такий, як би нам хотілося. Але це залежить не тільки від фондів. У нас досить складна економічна ситуація і висока інфляція. Тому ми не можемо говорити про шалений розвитку цих фондів на сьогодні. Якщо ми подолаємо економічні проблеми, то зможемо очікувати від цієї системи набагато більшого.

- Які нововведення плануються поточного року для пенсіонерів?

- Я б не сказав, що будуть якісь особливі нововведення, оскільки ми не передбачаємо якихось змін в законодавстві. Хоча деякі готуються. Але є норми, які на сьогодні вже працюють або мають працювати. Зокрема, напередодні 1 квітня набуває чинності одне з нововведень закону №2148 – автоматичний перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. Це теж досить істотний крок, якщо не кардинальний.

Раніше, якщо людина працювала після призначення пенсії, кожні два роки дозволялося робити перерахунок. Для цього потрібно було йти до Пенсійного фонду і писати заяву. Багато хто не знали або забували про це. Ми прибрали необхідність писати заяву і зробили автоматичний перерахунок. Є люди, які пропрацювали і п'ять, і десять років, і не робили перерахунку, хоча мали на це право. Тому я вважаю, що автоматичний перерахунок досить серйозний крок. Уже в квітні хтось із них отримає більше.

Є, щоправда, певні технічні проблеми. Тому, можливо, що хтось отримає підвищену пенсію не в квітні, а в травні. Ці питання ми зараз відпрацьовуємо. Але в цілому люди отримають в квітні надбавку за стаж, якщо вони мають на це право. І їм не треба буде йти до Пенсійного фонду, це тепер робитиметься автоматично.

В тренді
Кешбек і закон про касові апарати: податкові нововведення лякають бізнес

- Чому минулого року виникла проблемна ситуація з пенсіями для військових? Як вона вирішується зараз?

- Я б не сказав, що ситуація з військовими – це щось нове. Проблемна ситуація у нас була і щодо цивільних пенсій. З одного боку, тому, що законодавство не передбачало системної індексації пенсій, яка працювала б автоматично, без прийняття якихось додаткових рішень. З іншого боку, є банальна проблема: завжди не вистачає грошей. Тому що, перш ніж приймати якесь нову постанову, потрібно знайти гроші. І, зазвичай, це завжди перетворюється на велику проблему.

Це і є суть проблеми. Щоб вирішити це питання щодо цивільних пенсіонерів, був ухвалений закон. Ми осучаснили пенсії. Починаючи з 2019 року, йтиме щорічний їх перерахунок, і тепер не потрібно буде окремого рішення ні Верховної Ради, ні Кабміну. Все робитиметься в автоматичному режимі, і кошти повинні будуть передбачатися в бюджеті, тому що вже є чинний закон.

По суті, така ж проблема у військових пенсіонерів. Необхідні зміни до закону, які передбачатимуть як вирішення наявних проблем, так і постійну індексацію пенсій. Тому ми готували окремий закон. Його утвердження йде досить складно, і саме тому Кабінет міністрів прийняв рішення зробити підвищення з 1 січня 2018 року. Тому що проблема наболіла. Час йде, і вирішувати проблему треба. Ми готувалися до цього рішення і були передбачені кошти для цього кроку. Саме тому ми прийняли таке рішення про перерахунок пенсій. Це повністю не вирішує проблему, оскільки його далі потрібно допрацьовувати. Але ми абсолютно згодні, що пенсіонери не повинні бути заручниками якоїсь бюрократичної машини.

- Чому в законодавчому плані закон про військові пенсії просувається складно?

Реклама

- Проблема в тому, що ми пропонуємо нові підходи. І ці підходи наштовхуються на незгоду. З іншого боку, завжди дуже складно змінити те, що є. А якщо мені кажуть, давайте не змінюватимемо закон, там і так все добре, то чому ж ми тоді так живемо? Я вважаю, якщо закон не працює, якщо є проблеми, то потрібно кардинально все міняти і вносити якісь нові підходи. Саме це ми намагаємося зробити. І я думаю, ми досягнемо свого результату.

- Який найвищий рівень пенсії в Україні зараз?

- У нас в законі є обмеження. Розмір пенсії повинен бути не більше 10 мінімальних прожиткових мінімумів, встановлених законом. На сьогодні – це 1 373 гривні, відповідно, максимальний рівень пенсії – 13 730 гривень. Жодна пенсія, яка призначається зараз, не буде більше цього розміру.

Інша справа, що є пенсії, які були призначені раніше, коли діяли інші норми, і ці пенсії набагато більше. Обмеження були введені тільки 2009 і 2011 року. Відповідно, пенсії, які були призначені до цього, могли бути вище. І Конституція не дозволяє зменшувати розмір, який вже був призначений. Тому ми залишили ті розміри, які були, і вони продовжують виплачуватись. Але вони не індексуються і не перераховуються. Тобто залишаються в тому розмірі, який є.

- Який розмір найбільшої пенсії?

- Найбільша пенсія була у льотчика-випробувача. Розмір я не називатиму. Інше питання, що є високі пенсії у прокурорів, держслужбовців, але їх зовсім невелика кількість.

- Чи зняті обмеження на пенсії держслужбовців, суддів і так далі?

- Обмеження є, і вони існують для всіх пенсій. Але у нас є ще щомісячне довічне утримання суддів, і ось там обмежень немає. Але це не пенсія.

- Яка зараз ситуація з наповненням Пенсійного фонду?

- Це завжди складна ситуація. Але вона ускладнилася не після перерахунку пенсій, а після зниження єдиного внеску. 2016 року був знижений єдиний внесок з 38,1% до 22%. Зрозуміло, що це питання вплинуло на наповнення Пенсійного фонду. Ці гроші покриваються з державного бюджету. Але, тим не менш, завжди залишається питання наповнення.

Перерахунок, який був зроблений минулого року, був проведений за рахунок збільшення надходжень до Пенсійного фонду. Тобто всі засоби, які були отримані за рахунок підвищення заробітної плати і мінімальної заробітної плати, були спрямовані на перерахунок цих пенсій. Сума з держбюджету не була збільшена. Більш того, вона "заморожена" на кілька років. Було 141 млрд. грн, цього року – 139 млрд.

Ми могли б піти дуже простим шляхом: покривати дефіцит Пенсійного фонду не з держбюджету, а за рахунок цих додаткових надходжень від збільшення заробітної плати. Але було прийнято рішення, що всі додаткові надходження підуть на підвищення пенсій. У нас пенсії і так досить низькі, тому не можна додатковими надходженнями закривати дірки в бюджеті Пенсійного фонду.

Минулого року середня заробітна плата зросла на 37%. І на стільки ж додалося грошей в Пенсійному фонді, які пішли на підвищення пенсій. Цього року заплановано зростання надходжень на 22%. Хоча за першими двома місяцями ми вже бачимо 25% зростання.

Тож, якщо говорити про те, який стан Пенсійного фонду, я б сказав – стабільний. Пенсія виплачується щомісяця, в чітко означені дати, все фінансується вчасно. Всі додаткові кошти йтимуть на підвищення пенсій.

- Після повного впровадження пенсійної реформи може скластися ситуація, що людина залишиться взагалі без засобів до існування?

- Якщо людина не працює, то вона залишиться без пенсії. Що таке пенсія? Це не те, що дарується державами. Пенсія – це те, що зароблено людиною. У нас мінімальний страховий стаж, який дає право на пенсію, – 15 років. І це залишається незмінним. Інше питання – який розмір пенсії буде при такому стажі. Зрозуміло, що якщо одна людина пропрацювала 15 років, а інша – 35 років, то у них повинна бути різна пенсія. І зрозуміло, що, якщо людина платила більше внесків, вона повинна отримувати більшу пенсію. Саме на цьому побудована пенсійна реформа. Тож нелегальна зайнятість негативно впливає на майбутнє людини.

Щодо того, чи може залишитися людина без засобів до існування, скажу так: крім пенсії, у нас передбачена державна соціальна допомога, і, якщо людина не має мінімального страхового стажу, то для неї передбачається соціальна допомога після досягнення 65 років.

- Скільки на сьогодні становить максимальний рівень державної соціальної допомоги?

- Державна соціальна допомога призначається в розмірі прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум зараз – 1373 гривні.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...