Швайка обіцяє взяти під контроль безпеку продуктів харчування

Міністерство агрополітики планує створити мережу з реально працюючих міжрегіональних лабораторій якості насіння, розповів "Сегодня" міністр АПК Ігор Швайка. "А це не тільки насіння зерна, сорго (рід злаків. – Авт.), кукурудзи, вівса. Це і виноматеріали, соки і будь-які види рослинної харчової продукції. В ідеалі такі мікролабораторії повинні бути на кожному елеваторі, який повинен стежити за якістю продукції", – уточнює міністр. За його словами, зараз голові Сельхозінспекція дано вказівку підготувати пропозиції щодо формування мережі галузевих арбітражних лабораторій, яка покриє територію країни. "Чому арбітражні? Їх результати будуть вирішальними при суперечках щодо якості продукції. А ціна на послуги створить хорошу конкуренцію для приватних лабораторій, які люблять її завищити. Основні з них, гадаю, будуть розташовані у Вінницькій, Запорізькій, Тернопільській, Полтавській, Харківській, Одеській, Миколаївській областях, а в столиці – Держцентр сертифікації. Таке розташування дозволить задовольнити потреби аграріїв в кожному районі", – говорить Швайка.

Крім того, в МінАПК думають над тим, як взяти під контроль безпеку харчових продуктів. На думку Швайки, ланцюжок контролю щодо створення продуктів харчування – так би мовити, від поля до столу – дуже довга. "Стартує все в Мінекології, яке займається питаннями водокористування, зокрема, контролює якість води на наявність хімікатів. Далі повноваження з контролю переходять ветеринарної та фітосанітарної служби при МінАПК. Фітосанітари курирують: що ми сіємо, як воно росте, що корівка з'їла. Ну і нарешті, виробників, магазини, ринки контролює Санепідслужба при МОЗ", – розповів нам міністр.

До кого людина повинна звертатися за якістю продуктів, якщо виникли питання? "Сьогодні шукати правду можна довго, адже контролерів багато, і кожен може кричати, мовляв, ми ні при чому. Тому потрібна прозора і проста схема контролю. Щоб знайти виробника, треба у вухо кожної корівці встановити бирочку зі штрих-кодом, де чітко буде видно – в якому регіоні вона була, яку травичку з'їла. І все це електронна система простежить. Тому коли з продуктами, не дай Бог, щось сталося, можна простежити весь ланцюжок – від поля до столу", – вважає Швайка.

На порядку денному в Мінагрополітики стоїть і питання переформатування діяльності санутільзаводов. "З одного боку, Європа і весь світ довели, що 500 км від місця виникнення відходів тваринного походження до заводу – це нормально. З іншого боку, у нашого ДП "Ветсанзавод" є 18 філій, з них працюють 4-5, а 13 висять на шиї з обгрунтуванням, мовляв, треба кудись дівати падаль, яку можуть викинути в посадку. Але ж падло і так викидають", – змальовує проблему міністр. На його думку, в таких умовах логічно робити м'ясо-кісткове борошно і продавати її, в тому числі за кордон. "Таке виробництво затребуване в харчопромі", – вважає Швайка.