Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти

Багато чи мало банків в Україні: скільки їх повинно залишитися

6 червня, 07:52

Олександра Романюк

Більшість експертів сходяться на думці, що на нинішньому етапі Україні краще мати кілька великих банків

/ Фото: Pixabay

Реклама

14 травня Національний банк України відкликав банківську ліцензію у АТ "Вернум Банк". Як повідомляється на сайті регулятора, єдиний акціонер АТ "Вернум Банк" прийняв рішення про припинення цим банком банківської діяльності без ліквідації юридичної особи.

Таке рішення НБУ не стало несподіванкою для клієнтів банку. Свою діяльність "Вернум Банк" припинив ще 14 грудня 2018 року, попередивши про це заздалегідь. Проте доводиться констатувати: кількість банківських установ в Україні продовжує скорочуватися. Тепер в Україні залишилося 76 банківських установ. Багато це чи мало? Скільки взагалі необхідно банків такій державі, як Україна? З цим розбирався сайт "Сьогодні".

Кількість банків в різних країнах неоднакова. Наприклад, в сусідній Польщі понад 600 банківських установ, більшість з яких – зовсім невеликі. У Чехії всього близько 40 банків, в тому числі на 4 великих припадає понад 60% всіх банківських активів. У Великій Британії працюють близько 200 банків, у Греції – всього 60, в Канаді – менше 40.

"Якщо говорити про кількість банків, то в кожній країні, в кожній економіці своя модель банківського сектора. І ці моделі можуть бути абсолютно різними. Це залежить від потреб економіки, від структури самого сектора. У тій же Польщі досить поширена практика місцевих банків, типу муніципальних. А є країни, де взагалі кількість банків невелика", – пояснює заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.

На його думку, 200 банків, які існували в Україні до кризи 2014-2015 року, було занадто багато для масштабу української економіки.

"Я думаю, що зараз проблеми з кількістю банків у нас немає. Є проблеми зі стійкістю, з наявністю банківського ресурсу. А головне – з використанням цього ресурсу банками на цілі, на які потрібні українській економіці", – каже Ярослав Жаліло.

При цьому експерт вважає, що для малостабільної української економіки найкращим варіантом є великі банки, оскільки їм простіше вистояти в разі економічних катаклізмів.

"Навіть якщо знадобиться політика підтримки, то простіше підтримувати кілька системних банків, ніж розгалужену мережу дрібних банківських установ. Розгалужена мережа є менш стійкою і ризикованішою в наших умовах", – каже Ярослав Жаліло.

Він підкреслює, що великим банкам потрібна диференційованість, структурованість в плані цільового кредитування. Тобто один великий банк повинен займатися іпотечним кредитуванням, інший – інноваційним, третій – фінансуванням певних регіональних програм і т.д.

"Банки такої спрямованості повинні мати специфічні регуляторні вимоги до операцій. У нас зараз немає диференційованих регуляторних вимог, тому що немає диференційованих банків. Однак сама по собі ідея муніципальних банків теж цікава для України, і її теж варто було б", – вважає Ярослав Жаліло.

Економічний експерт, аналітик Борис Кушнірук розповідає, що питання про найприйнятнішу для України фінансову систему вивчалося на початку 90-х років.

"У 1992-1993 роках, коли я працював в НБУ, мені довелося одному з перших в Україні вивчати досвід інших країн. Був такий проект, який фінансується ЄС, "Реконструкція банківської системи України". Ми розглядали всі варіанти моделей, які існують в світі. Нас консультували співробітники німецьких банків. Наприклад, в Канаді на той час було всього 7 або 9 банків. У США, де децентралізована модель, є банки федеральні, тобто загальнонаціональні, і є банки, які отримують ліцензію тільки на роботу в межах штату. Там банків багато. Є ще німецька модель, де з'являються т. зв. кооперативні банки – щось середнє між кредитними спілками та комерційними банками. Кожна з цих моделей може існувати. Питання тільки в тому, наскільки корисною вона може бути для України. Я абсолютно переконаний, що у нас має бути невелика кількість великих банків. А маленьких не потрібно. Справа в тому, що банки сьогодні – технологічно дуже дорога штука, у них дуже великі витрати на технології функціонування, щоб забезпечити послуги, необхідні для клієнтів", – розповідає Борис Кушнірук.

На підтвердження своєї точки зору експерт наводить аргумент, що в Україні і сьогодні близько 10 банків акумулюють до 90% активів. Однак своєї прямої функції – кредитування економіки для розвитку – існуюча система не виконує. І причина цього – політика, що проводиться НБУ.

"Банківська система потрібна адже не просто сама для себе. Банки є інструментом перерозподілу грошей від тих, у кого гроші є, до тих, хто потребує додаткового оборотного капіталу. Так ось, з цієї точки зору політика НБУ, яка проводилася, на жаль, практично всі роки незалежності, фактично створює ситуацію, коли банківська система існує сама по собі, у відриві від потреб економіки. Ніхто не кредитується. Всі почали жити в межах відсутності кредитування, що є повним абсурдом. Тобто питання полягає не в тому, скільки у вас банків, а в тому, щоб проводилася така монетарна політика, яка б стимулювала кредитування", – говорить Борис Кушнірук.

А ось завідувач сектору інституційної економіки Інституту економіки і прогнозування Олег Яременко вважає, що Нацбанку добре, коли в країні трохи банків. Однак для економіки, на його погляд, сьогодні в Україні банків замало.

"Для регулятора добре, коли банків мало. Їх легше тримати під контролем. Для економіки, звісно, потрібно було б зупинитися, наприклад, на 150 банках. Але щоб вони реально працювали на споживача банківських послуг, на кредитування, на інвестиції. Для нас це було б нормально – 150 банків. Але назад вже не повернешся. А штучно збільшувати кількість банків, звісно, не", – говорить Олег Яременко.

У ситуації, що склалася, економіст вважає найважливішим відновити довіру населення до банківської системи.

"Як тільки ми матимемо нормальну довіру до банківської системи, половина зовнішніх боргів, які ми робимо, по суті, стане нам не потрібна. І другий момент. Держава буде зацікавлена в тому, щоб доходи населення зростали і економіка розвивалася. Тому що, якщо держава значну частину своїх витрат покриває за рахунок зовнішніх запозичень, то вона стає лояльною до зовнішнього кредитора, а не до національного виробника і населення. А це – удар по національному економічному суверенітету. Моя точка зору – що потрібно гарантувати нинішню структуру банківської системи і її стабільність. Там, де потрібно, трохи підтримати її силами Нацбанку. Але не перекладати проблеми на платників податків", – каже Олег Яременко.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що жодних кількісних показників, рекомендованих для тієї чи іншої країни, не існує.

"Країні потрібні і великі, і маленькі банки. Головне, щоб вони були надійними. Щоб ми могли зберігати свої гроші, не переживаючи про те, що завтра їх не буде", – говорить він.

Експерт також вважає, що в цьому питанні Україна не потрібно переймати досвід будь-якої іншої країни.

"Різні економіки, різні сектори працюють. Якщо в державі всього кілька великих підприємств, то, звісно, їй не потрібна велика кількість банків. А якщо є розвинений приватний сектор, в т. ч. багато невеликих підприємств, то цілком можливо, що зручніше користуватися невеликими банками, які оперативніші і можуть надавати більше послуг, наближених безпосередньо до бізнесу. Якщо раціонально підходити до потреб бізнесу, до надійності забезпечення тими чи іншими фінансовими інструментами і населення, і бізнесу, то автоматично вирівнюватимуться і необхідна кількість, і необхідні обсяги, які проходять через банківську систему", – каже Василь Юрчишин.

Нагадаємо, сайт "Сьогодні" також нещодавно дізнався, чи чекати українцям нового "банкопаду" .

Раніше новини "Сьогодні" розповідали про те, як президент Володимир Зеленський зустрівся з головами провідних іноземних банків в Україні.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram

Реклама

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Loading...